Сутнісні ознаки плагіату

Розкриття основних ознак плагіату має важливе не лише теоретичне, а й практичне значення, адже дозволяє визначити місце плагіату в системі порушень прав інтелектуальної власності, відокремити від інших випадків неправомірного використання результатів інтелектуальної, творчої діяльності та прав на них.

Ураховуючи відсутність узагальнюючого визначення плагіату, у науковій доктрині акцентується увага на різних ключових ознаках плагіату, хоча у переважній більшості вони є практично тотожними.

Досліджуючи плагіат як одне з порушень авторських прав, О.І. Харитонова зауважує, що оскільки найчастіше плагіат виражається в опублікуванні під своїм ім’ям чужого твору, обов’язковою ознакою плагіату є привласнення саме авторства. Тому за умови відсутності цієї ознаки неправомірне використання,

опублікування, копіювання і т.п. твору, який охороняється авторським правом, є

• . 181 не плагіатом, а піратством .

О. Штефан при дослідженні плагіату виділяє такі кваліфікуючі ознаки, як: посягання на об’єкт авторського права; завжди активна дія, форму якої законодавець визначив як оприлюднення (опублікування) твору; дія, яка є зовнішнім проявом плагіату, є незаконною (протиправною); незаконна дія може проявлятися в оприлюдненні (опублікуванні) твору як повністю, так і частково; привласнення чужого твору - оприлюднення (опублікування) чужого твору під іменем особи, що не є автором цього твору .

Т. Якушева, досліджуючи плагіат за законодавством Росії та Німеччини, відзначає, що плагіат в авторському праві передбачає перш за все об’єктивне ^{[181] [182]}

порушення авторського права. Якщо твір, що охороняється, використовується в тому випадку, коли подібне використання не дозволено законом, очевидним є порушення авторського права. Однак не кожне порушення авторського права - плагіат. Тільки незазначення справжнього творця та привласнення авторства кваліфікує це порушення як плагіат в авторсько-правовому сенсі .

При плагіаті відбувається, з однієї сторони, неправомірне використання твору, з іншої - порушення немайнових прав, а саме привласнення авторства. Саме поєднання цих двох складових є обов’язковою умовою плагіату.

2.2.1.