<<
>>

Плагіат у роботах учнів та студентів

Ще в середині минулого століття Броніслав Маліновський писав, що просте визнання інтелектуальної свободи є недостатнім для сучасної людини. Тобто самозбереження академічної свободи потребує дотримання трьох спеціальних вимог: студенти мають самостійно обирати мету освіти, а не підкорятися нав’язаній; навчання індивідів має здійснюватися під їхню автономну відповідальність; плоди освіти мають залишатися в розпорядженні тих, хто

337

закінчив навчання .

Найбільша шкода плагіату для освіти концентровано склалася у короткому вислові «маскувати власну нездатність до творчості плагіатом», що належить Франсуа Ла Мот ле Вайє. Саме так, припустимо, можна схарактеризувати мотив людини (суб’єкта) до злодіяння в освіті .

Учнівський, а за ним і студентський плагіат є підґрунтям для формування майбутніх «фахівців» наукового плагіату.

Небезпечність учнівського та студентського плагіату полягає в тому, що: запозичення чужих результатів інтелектуальної власності стає нормою і не розглядається як правопорушення; погіршується якість підготовки майбутніх фахівців; суттєво знижується якість наукової діяльності.

Звертаючись до дослідження основних причин плагіату в роботах учнів та студентів, слід зазначити, що всі випадки привласнення авторства можна поділити на два види: ненавмисний плагіат (є переважним у наукових роботах школярів) та навмисний.

Ненавмисний плагіат допускається у зв’язку з відсутністю у учнів (студентів) необхідних знань у сфері авторського права, а також порядку використання наукових праць інших авторів.

Навмисний плагіат - це свідоме привласнення учнями, студентами авторства на чужі твори, видання чужих робіт за власні. Метою плагіату для студента є спрощення процесу навчання, покращення якості власних наукових робіт за рахунок включення до них фрагментів чужих робіт, які написані фахівцями, своєчасне виконання отриманого завдання (реферату, курсової чи дипломної роботи).

[334] [335]

Звісно, навмисний плагіат є більш небезпечним, однак, якщо своєчасно не вживати заходи з недопущення ненавмисного плагіату, привласнення авторства

• ^ 339

на чужі твори поступово увійде в норму і стане звичним явищем .

В умовах сьогодення написати наукову роботу на будь-яку тематику не є проблемою, адже якщо студент не бажає робити це самостійно, є можливість отримати необхідний результат, обираючи з декількох варіантів. Зокрема, можна знайти готову роботу (реферат, курсову, диплом) в мережі Інтернет або замовити написання роботи в третіх осіб. Тим паче, що встояти від пропозицій, розміщених у мережі Інтернет, вкрай важко. Адже «потенційні автори» наводять «вагомі аргументи» необхідності звернення до них за роботою («Навіщо витрачати власний час»; «Не можете справитись із роботою? Тоді звертайтесь до нас»; «Швидко, якісно виконаємо роботу за будь-якою тематикою»; «Гарантія від плагіату, оригінальний текст»). Напевно, найбільш дивує фраза про індивідуальність роботи та відсутність плагіату. При цьому нічого не вказується про те, що привласнення авторства, що фактично відбувається при придбанні готової роботи, є порушенням авторських прав.

Видається, що першим, а можливо, найголовнішим заходом, спрямованим на боротьбу з плагіатом у наукових роботах учнів та студентів, є формування негативного ставлення до плагіату. Адже привласнюючи чужі результати творчої діяльності, студент не лише не набуває навиків самостійної роботи, не здобуває належний рівень знань, а й не виражає себе як особистість.

Слід зауважити, що плагіат властивий не лише вітчизняній науці. У зарубіжних країнах проблема студентського плагіату є не менш важливою, у зв’язку з чим у навчальних закладах вживаються заходи, спрямовані на запобіганню йому. Так канадський університет Bishop's University (http://www.ubishops.ca/ccc/div/soc/psy/plagia04.pdf) попереджає студентів про те, [336] що плагіат не допускається не тільки у готовій роботі, але й у чорновому її варіанті, що здається викладачеві на попередню перевірку.

Учень може показати свою роботу товаришеві, щоб той «подивився зі сторони» і вказав на можливі помилки в логіці тексту або граматичної правильності його написання. Однак колега не повинен сам переписувати фрагменти тексту або допомагати з його перекладом, якщо необхідна мова не рідна для автора роботи. А сам плагіат в університеті вважається серйозною провиною, оскільки він «ображає викладача», є нечесним по відношенню до однокурсників і до самого себе і руйнує процес університетської освіти" . В університеті Торонто підкреслюють, що плагіатом («літературною крадіжкою») виступає в тому числі і переписування в товариша домашнього завдання або списування на іспиті. Що цікаво, самі студенти вважають використання шпаргалок на іспиті більш серйозною провиною, ніж подання протягом семестру роботи, виконаної іншими людьми.[337] [338]

У Положенні про запобігання плагіату університету Bishop's University передбачено, що плагіат: вважається кримінальним правопорушенням (крадіжкою інтелектуальної власності), за яке може застосовуватись штраф або тюремне ув’язнення; є нечесною поведінкою по відношенню до університету, за яку можуть застосовуватись серйозні санкції зі сторони навчального закладу; підриває етичну атмосферу в навчальному закладі; порушує основні засади вищої освіти та «повагу до знань»; це пасивний процес навчання, який перешкоджає отриманню та розумінню навчального матеріалу; гальмує інтелектуальний, моральний та соціальний розвиток; суперечить концепції критичного мислення; занижує самооцінку тих студентів, які звертаються до плагіату, щоб досягти певних успіхів у навчанні; призводить до випуску студентів із заниженим рівнем

• • • 341

знань, моральних норм, що негативно може вплинути на імідж університету.

Аналіз заходів боротьби з плагіатом, які застосовуються в зарубіжних країнах показує, що в усьому світі з даним явищем ведеться жорстка боротьба. Так в Центрально Європейському університеті студентів, які хоча б один раз були помічені у плагіаті, обов'язково перевіряють після кожного курсу; особи, викриті у плагіаті в дипломній роботі, в результаті залишаються без диплома.

У навчальних закладах Голландії та Швеції курсову роботу можуть забракувати, якщо плагіатом виявиться хоча б пів сторінки тексту. У Польщі місцева система перевірки plagiat.pl припиняє перевіряти роботу, якщо виявляє, що неоригінальний текст становить 50%. У Великій Британії для вирішення проблеми боротьби з плагіатом створено Стратегічний об'єднаний інформаційний комітет (JiSC), який також працює і в системі вищої освіти Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії .

До основних причин плагіату у роботах учнів та студентів слід віднести

такі.

По-перше, недостатній рівень знань у сфері права інтелектуальної власності. У першу чергу, ця причина плагіату характерна саме для учнівського плагіату. Навчальна дисципліна «Правознавство», в межах якого учні отримують базові знання про права інтелектуальної власності, як правило, починає викладатись з 9 класу. Разом з тим, наукові праці учні починають писати раніше. Так, відповідно до Правила проведення Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України у конкурсі можуть брати участь учні 7-8 класів . Отже, набуваючи знання з інших предметів (хімії, фізики, біології тощо) та готуючи наукові роботи, студенти не завжди мають достатній рівень знань з питання дотримання авторських прав третіх осіб. [339] [340]

Звісно, під час підготовки наукових робіт, важливе значення має участь педагога, який надає допомогу в оформленні матеріалу, у тому числі посилань та списку використаних джерел. Однак для учня, все ж таки головним залишається робота над самим текстом наукової роботи, а не оформленням посилань.

Крім того, не всі учні беруть активну участь у написанні наукових робіт, особливо для участі в конкурсах, конференціях тощо. У зв’язку із чим чимало учнів так і не отримують необхідних знань щодо порядку оформлення цитат, посилань на використану літературу тощо.

По-друге, поступове збільшення випадків звернення учнів, студентів до мережі Інтернет під час навчання та виконання завдань.

У мережі Інтернет достатньо легко та швидко можна знайти будь-яку інформацію. При цьому учні практично ніколи не звертають увагу на джерело та автора інформації, які в мережі Інтернет не зажди вказані. Використовуючи інформацію з певного сайту, студент може стати ненавмисним плагіатором.

По-третє, небажання самостійно виконувати наукову роботу. Відсутність зацікавленості в проведенні власного дослідження, виконання роботи лише заради отримання певної оцінки чи виконання обов’язкових завдань, передбачених навчальними планами, доволі часто стає причиною використання чужих праць без будь-якого їх опрацювання.

Кожна з виділених причин плагіату заслуговує на увагу. Разом із тим видається, що більш небезпечною є остання, адже є результатом ставлення учнів та студентів до навчання та виражає їх свідомий вибір плагіату замість індивідуальної творчої роботи.

Проблема свідомого плагіату є не лише юридичною, а й етичною. Культура і етика роботи з інформацією, зокрема в освіті, потребує спеціальної уваги, постійного оновлення інструментарію з урахуванням змін в технологіях і засобах представлення інформації. Використання результатів чужих досліджень у курсових та дипломних роботах - це вже питання загальної етики, особистої

344

відповідальності, а також ситуацій навчання у конкретних навчальних закладах .

Слід зауважити, що попри проблему плагіату існує також не менш важлива проблема - створення наукової роботи на основі запозиченого матеріалу із зазначенням даних про авторів. І хоча це не плагіат, а компіляція, такий підхід до виконання наукових робіт також не має залишатись поза увагою. Адже й у цьому випадку студент не приділяє достатньої уваги роботі над завданням. Знову ж таки, як у ситуації з плагіатом, причин компіляції може бути декілька: по-перше, це відсутність навичок роботи з науковим матеріалом, невміння робити власні висновки, надавати коментарі, висловлювати свою позицію; по-друге, це небажання докладати зусиль при роботі над завданням; по-третє, відсутність чітко встановлених вимог щодо обсягу запозиченого матеріалу.

В українській практиці немає жорстких вимог щодо оцінювання робіт із різним рівнем унікальності. Із практики зарубіжних вищих навчальних закладів роботи, унікальність яких менше 50%, не можуть бути оцінені позитивно (навіть за умови правильності всіх посилань і відсутності плагіату), оскільки мають компіляційний характер і низьку академічну цінність. Роботи з індексом унікальності нижче 75%, як плавило, не можуть бути оцінені високими балами і заслуговувати на оцінки «А» або «В»[341] [342].

Виявити плагіат у роботах студентів можливо декількома шляхами: використовуючи спеціальні комп’ютерні програми, а також оцінюючи якість виконаної роботи, стилістику викладення матеріалу та загальний рівень знань студента, його володіння предметом, з якого написано роботу тощо.

У Путівнику по плагіаторству та кібер-плагіаторству наведено перелік ознак, які можуть свідчити про наявність плагіату в роботі, до яких віднесено такі: робота студента перевищує його реальні дослідницькі можливості, звучить занадто професійно, є занадто науковою;

робота написана складною мовою, містить технічні терміни, професійний жаргон, інші вислови, що виходять за рівень знань студента;

манера письма непослідовна, нецілісна. Наприклад, вступ та висновок можуть бути більш слабо написані, ніж основна частина роботи;

титульна сторінка, шрифт, посилання, формат, план роботи є суперечливими, непослідовними;

в роботі є гіперпосилання, формат електронних веб-сторінок або їх неправильна нумерація;

тема роботи не відповідає поставленому завданню, лекційному матеріалу чи роздруківкам;

бібліографія дещо підозріла. Наприклад, вона може бути довгою, оформлення джерел може не відповідати встановленим на заняттях стандартам, всі цитати із книжок більш пізнього видання або ж декілька чи навіть всі вказані джерела неможливо знайти в жодній бібліотеці.[343]

Профілактика плагіату (компіляції) у навчальному процесі здійснюється шляхом:

формування, видання та розповсюдження методичних матеріалів з уніфікованим визначенням вимог щодо належного оформлення посилань на використані в письмових роботах матеріали;

запровадження факультативних занять на першому році навчання бакалаврату та магістерських програм курсу лекцій з основ наукового письма та дослідницької роботи з вивчення вимог до написання письмових робіт та акценту на принципи самостійності роботи над письмовими завданнями різних видів, коректного використання інформації з інших джерел та уникнення плагіату, а також правил опису джерел та оформлення цитувань;

формування завдань для написання модульних контрольних робіт та курсових робіт з використанням творчих завдань, що сприяють розвитку

• - • .. 347

самостійного підходу студента до їх виконання .

Слід зауважити, що мета, з якою студенти привласнюють чужі твори, відрізняється від мети, яка стоїть перед науковим або творчим плагіатом. Для студента - це спрощення процесу навчання, покращання якості власних наукових робіт за рахунок включення до них фрагментів чужих робіт, які написані фахівцями, своєчасне виконання отриманого завдання (реферату, курсової чи дипломної роботи). Хоча успішний захист окремих наукових робіт студентів є обов’язковою умовою їх переведення на наступний рік навчання або взагалі завершення навчання та отримання диплома про вищу освіту. При цьому за мету не ставиться здобуття наукового ступеня, ученого звання, а також отримання комерційної вигоди, які характерні для наукового плагіату.

Попри те, що більшість студентів не сприймає плагіат як негативне явище, видання чужих робіт за власні може негативно позначитись на професійному майбутньому студента-плагіатора, що обумовлено таким.

По-перше, метою виконання наукових завдань (курсових, дипломів тощо) є не лише отримання студентами нових знань, а й вироблення навичок самостійної, у тому числі творчої, інтелектуальної роботи. Студенти, які самостійно виконують наукові роботи, набувають навички дослідження певного питання, правильного визначення мети, завдань роботи та, що найголовніше, пошуку ефективних шляхів їх вирішення. Студент вчиться аналізувати, обирати необхідні способи розв’язання певної проблеми, робити власні висновки. А це є неодмінною умовою формування майбутнього фахівця. Студенти, які виконують наукові роботи шляхом видання чужих робіт за власні, такого досвіду та навичок не набувають. [344]

По-друге, плагіат, який не визнається порушенням у студентські роки, у подальшій науковій діяльності стає нормою. Однак на відміну від студентів, для науковців факти виявлення плагіату мають більш серйозні наслідки. Зокрема, зняття кандидатської дисертації із захисту у випадку виявлення плагіату, прийняття рішення про позбавлення наукового ступеня, відшкодування моральної та майнової шкоди автору, твори якого були неправомірно використані плагіатором. Крім того, розголошення факту плагіату може негативно позначитись на діловій репутації та професійній діяльності науковця-плагіатора.

По-третє, плагіатори не отримують належної самореалізації та розвитку, як справжні фахівці, адже їхня наукова діяльність ґрунтується лише на привласненні чужих творчих здобутків та позбавлена власного творчого внеску.

Отже, запобігання учнівському та студентському плагіату має передбачати комплекс заходів: від роз’яснення умов правомірного використання чужих творів до встановлення санкцій за плагіат. Адже за умови відсутності негативних наслідків від виявлення плагіату в наукових роботах побороти таке негативне явище, як плагіат, буде доволі важко.

Для того, щоб зменшити випадки плагіату в роботах учнів та студентів, необхідно вживати комплексні заходи, спрямовані на:

підвищення рівня знань у сфері авторського права;

формування негативного ставлення до привласнення чужих робіт, що є порушенням прав інтелектуальної власності, за яке може наставати відповідальність;

мотивування студентів до самостійної роботи, щоб студенти ставились до наукової роботи не лише з позиції обов’язку її виконання в межах навчального плану, а й з позиції зацікавленості.

Адже як свідчить практика написання роботи на замовлення не є гарантією її успішного захисту.

Так, позивач звернувся до відповідача з вимогою про стягнення коштів за договором про проведення науково-дослідних робіт.

346

кібер-плагіаторству [Електронний ресурс]. - 2006. - Режим доступу: http://www.eedi.org.ua/eem/6-

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що між ним та відповідачем укладено договір на проведення науково-дослідних робіт з дисципліни «цивільне право». При укладанні договору відповідач гарантував, що при написанні роботи будуть використовуватися навчальна і спеціальна література, періодичні видання, а також чинні нормативно-правові акти, матеріали з мережі Інтернет і дисків, плагіат повністю виключався. Робота виконана і передана позивачеві для подальшої подачі рецензенту. Згідно з рецензією, підготовленою старшим викладачем кафедри цивільного права, робота має суттєві недоліки, а саме наявність ознак запозичення інформації з мережі Інтернет без посилання на автора, у зв'язку з чим не може бути допущена до захисту. У зв'язку з тим, що інформація про допущені відповідачем порушеннях отримана позивачем незадовго до захисту диплома, позивачу довелося самостійно переробляти роботу, про що згодом повідомлено відповідачу. Позивач просив зменшити вартість робіт на 50%. Під час розгляду справи було встановлено, що відповідач вніс виправлення в ті розділ роботи, які йому повторно відправив позивач. В іншу частину роботи позивач вносив зміни самостійно. Ураховуючи, що відповідач виконав вимоги позивача, порушень договору з його сторони доведено не було, у зв’язку з чим у задоволенні позовних вимог відмовлено .

Слід зауважити, що відповідно до закону України «Про вищу освіту» плагіат, який допускається в роботах здобувачів освіти визнається академічним плагіатом, однак санкції за його виявлення у законі не передбачені. Вважається, що відповідальність за плагіат у роботах студентів має бути чітко визначена у Законі України «Про вищу освіту», на підставі якого вищими навчальними закладами розробляються положення про академічний плагіат. Наслідки допущення плагіату студентами під час виконання наукових робіт, які залежать від об’єму запозиченого матеріалу, повторюваності вчинених дій, а також дій студента, спрямованих на виправлення допущеного плагіату. У випадку [345] виявлення плагіату в роботах студентів можуть застосовуватись: попередження; недопущення роботи до захисту (з можливістю її захисту після внесення виправлень у встановлені строки); повторне навчання; відрахування з вищого навчального закладу.

Відрахування за плагіат може застосовуватись як крайній захід у випадку неодноразового допущення студентом плагіату, який має явний навмисний характер, а привласнений матеріал складає більшу частину кваліфікаційної роботи.

Таким чином запобігання плагіату у роботах здобувачів освіти має виступати одним із пріоритетних напрямів національної політики у сфері вищої освіти. Поступове зменшення рівня неправомірного використання об’єктів інтелектуальної власності під час написання кваліфікаційних робіт здобувачами освіти є необхідною умовою запобігання науковому плагіату.

3.6.

<< | >>
Источник: УЛЬЯНОВА Галина Олексіївна. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ВІД ПЛАГІАТУ. ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Одеса 2015. 2015

Скачать оригинал источника

Еще по теме Плагіат у роботах учнів та студентів:

  1. 3.3. Правова регламентація надання інших послуг у сфері освіти
  2. Загальнотеоретичні аспекти поняття категорії «плагіат»
  3. Правова політика цивільно-правового захисту прав від плагіату: методологічний аспект
  4. Класифікація плагіату
  5. Плагіат у роботах учнів та студентів
  6. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -