Політичний устрій міжвоєнної Польщі

Політичний устрій міжвоєнної Польщі основувався на двох Конституціях держави, прийнятих у березні 1921 і квітні 1935 pp.

Конституція 1921 p. складалася з 126 статей і визначала Польщу як республіку (Жєчпосполиту), в якій влада належить народу.

Конституція гарантувала всі демократичні права і свободи, право приватної і колективної власності, соціальне забезпечення на пипадок хвороби і безробіття. Національні меншини отримали куль- т)рно-національні права. Римо-католицька церква визнавалася провідною серед інших рівноправних віровизнань. Дослідники (Л. 3it- иіКІЧЬІІЯк) оцінюють березневу Польську Конституцію як про про- фссивний документ, взірцем для якого послугував основний закон ^францІї. Вона запроваджувала в Польщі демократичний парламент- ^ський устрій, характерний для стабільних і розвинених країн світу.

Проте внаслідок травневого перевороту (1926 p.) у Польщі за- ^Па,|ував політичний режим, який зводив ианівець основні принципи, ^кладені в основу т.

Конституція 1935 p. встановлювала в Польщі президентську форму правління. Президент отримав величезні повноваження, за виконання яких відповідав тільки перед «Богом та історісю». Вік зосереджував у своїх руках єдину і неподільну державну владу, йому підпорядковувались уряд, парламент, збройні сили, суди й контрольні органн. Обрання президента відбувалося на спеціаль них Зборах виборців (електорів), які складалися з 80 осіб, щодо них належали п’ять найвищих посадових осіб держави, а таш 50 виборців, обраних з-поміж послів сейму, і 25 - від сенату. Пре зидент мав право запропонувати свого кандидата на найвищу гюсаду Термін його правління був сім років. Одночасно Конституція ci- межувала права сейму та сенату, з тим, іцо сенат був підиесешій више сейму. Сейм (208 послів) і сенат (96 сенаторів) обиралисяиа п’ять років прямим, таємним, рівним голосуванням осіб, які досягли 24 років. Окремо зазначалося, що сейм нс бере участі в управлінні державою, а лише приймає закони, які вступають у дію тільки nici> їхнього підпису президентом. У червні 1935 p. був схвалснийви борчий закон, який скасував пропорційну систему виборів і замін» її мажоритарною, надаючи при цьому виключні права окружним зборам, які підпорядковувалися місцевій адміністрації. Сенат на третину складався з сенаторів, яких призначав президент, а на дві третини - з обраних кандидатів; проте вибори сенаторів були ди>- ступеневі: спочатку обиралися воєводські колегії виборців, прав¹ участі у голосуванні надавалося лише особам, які мали вищу освіт офіцерам, представникам органів самоврядування й деяких громадських організацій. Конституція гарантувала громадянам головніД^£МІ" кратичні права, але обмежувала їх обов’язком лояльності додер*³ ви і «загального добра», які можна було трактувати дуже шир»о Нова Конституція завершила процес перебудови устрою Польш* офіційна назва якої - Друга Річ Посполита Польська, на авторитзр них засадах. Вона запровадила надзвичайну роль держави і ^BMKf' навчої влади, яким підпорядковувались усі громадянські інеппу¹¹ та особи. Ідея суверенітету народу, яка переважає в демокрзтичии' конституціях, була замінена державною ідеологією, Ш° ФУ**¹^ лася на засадах елітарності влади. Цс зближувало її з основнп законами тоталітарних держав.