МАНІФЕСТ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ УРЯДІВ *

4 квітня 1712 р. ^

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Володарі, що дорожать своїм добрим ім’ям та славою, більше, ніж інші люди виставлені на суд загалу; саме тому вони дивляться один на одного, немов відповідальні перед цим загалом за спонуки власних чинів та за свої ухвали, хоча насправді вони звітують перед єдиним Богом за свої діяння.

Всім відомо, що безсмертної пам’яті найясніший гетьман Богдан Хмельницький власною волею, не бувши ніким до то^о примушений; прихилив руський народ і козацьку націю Московській імперії. 1, укладаючи урочисту' угоду, московський цар Олексій Михайлович клятвою присягнув вічно охороняти під своєю протекцією козацьку націю і руський народ. Всім відомо, що по смерті блаженної пам'яті найелавнішого гетьмана Богдана Хмельницького Московська імперія, вдавшись до найрозмаітіших способів, порушила закони та вольності козацької нації, підтверджені самим Московським царем: він хотів обернути у рабство вільний народ руський

Всім відомо, що Петро цар Московський, прагнув перетворити вільних козаків на регулярну армію, і порушити наші закони та вольності, і навіть вигубити назавжди Військо Запорозьке.

Козацька нація від фатаїьноі Полтавської битви стогне під тиранічним ярмом Москви і жадає одного — повернути собі волю.

Після смерті в Бендерах блаженної пам’яті гетьмана Івана Мазепи козацьке військо милістю Божою та під опікою найяснішого короля Шведського стародавнім звичамєм обрало мене новим гетьманом. У цю загрозливу мить, попри найтяжчі обставини, я дав згоду взяти на себе цю величезну справу — з поміччю Божою володарити задля громадських інтересів нашої коханої Вітчизни, Війська Запорозького та всієї України. Разом з тим я прийняв це звання лише за тієї умови, що найясніщий король Шведський дає запевнення козацькій нації обстоювати її права перед московитами; і заради цієї мети найясніший король Шведський підтвердив урочистим дипломом, що він не складе зброю і не почне жодних переговорів із Московією, не включивши до них інтересів козацької нації

Проте ані прагнення паші, ані ревність до нашої коханої Вітчизни не змусили нас удатися додій, супротивних нашому обов’язку, і, яко християнську націю, великий Володар зміцнив нас урочистою угодою, уклавшу з нами союз; ця угода така почесна і вигідна для християнської нації, що міністри Порти, за їхнім твердженням, не знаходять подібного прикладу в своїх історичних анналах.

Його високість запевнив нас, що не планує ні завоювати, ані включити Україну до своєї імперії, а прагне відновити цю державу зпдно з колишнім устроєм, з тим, щоб відгородити Оттоманську імперію від держави царя Московського, поза- як їхнє близьке сусідство стає причиною великих і кривавих війн: таким чином, якщо на перший погляд ми виглядаємо прибічниками оттоманських сил, із цього не мусить випливати, ніби ми з'єдналися з турками задля звоювання християн; щеть я лише про очікування часу, коли ми зможемо

очолити всю козацьку армію, аби з поміччю Божою трудитися заради визволення нашої Вітчизни від ярма, під яким вона стогне вже стільки років.

Ми не можемо незворушно дивитись на страждання нашої коханої Вітчизни, бачити порушення її прав за стількома пунктами. Ми не будемо діяти, керуючись почуттям помсти, а навпаки, згідно із справедливістю та правом, що дозволяє кожному боронити свою власну справу та свою власну мету. Цим самим ознаймуємо, що на нас не лежить вина за людську кров, яка може пролитися При цьому, аби дати знати, що ми не зрікаємось добрих обов’язків християнських володарів, обумовлено у статті нашої угоди з королем Шведським, що, коли з поміччю Божою козацька нація ^ буде відновлена у свох правах, не буде нашої відмови щодо посередництва безсторонній держав у справі усталення кордонів та справедливого розв’язання інших проблем, якщо такі виникнуть.

Нарешті, яким би не був успіх нашої справи, і якою б не була доля зброї, що , гадаю, ми по справедливості мусимо підняти, розрадою нам буде те, що ми тру/ирися, важачи самим життям нашим^ заради слави та користі нашої коханої Вітчизни, а також звістували всім безстороннім особам правоту наших намірів та справедливість мотивів, які спонукали нас до дії.

КОМЕНТАР

Маніфест до європейських урядів написаний Л. Орликом 4 квітня 1712р. французькою мовою..

Цей маніфест було надруковано в оригіналі в "Записках наукового товариства ім ТШевченка" — Львів, 1929. Т. 134 -135.

Переклад документу українською мовою М.Москаленка був опублікований у газеті "Голос України,, 29 листопада 1991 р

Головне його призначення — пояснити європейським державам, що Україна зовсім не збирається потурати турецькій експансії. Союз із Портою є тільки тимчасовим, необхідним для утворення Української незалежної держави . Посмішка долі — маніфест складено за день до підписання Портою договору з Москвою, що вщент розгромив плани Орлика щодо утворення Української незалежної соборної держави.