<<
>>

ДОГОВОРИ ПИЛИПА ОРЛИКА З ТУРЕЧЧИНОЮ

І

ГРАМОТА ВЕЛИКОГО ПАНА СУЛТАНА .

АГМЕДА (III), ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЄ

ГЕТЬМАНОВІ ОРЛИКОВІ ВОЛОДІННЯ ВСІЄЇ УКРАЇНИ

Цей шляхетний знак, окрашений цісарськими ознаками, даний для повідомлення, що найславніший поміж великими панами Ісусової релігії, Пилип Орлик, гетьман Козаків, що живуть по обох боках Дніпра, а такои^ і запорозької нації — хай його останні дн^обре закінчаться — надіслав до нас як своїх послів дуже поважних і шановних панів: Костянтин Костя — кошовий отаман Війська Запорозького, Дмитро Горленко — прилуцький полковник, Клим Довгополий — генеральний суддя, Іван Максимович — генеральний писар, Григор Герцик — генеральний осавул і Кирил — полковник.

Названі панове, прибувши до нашої щасливої Порти, прохали дозволу подати слідуючі їх умови.

Отже, беручи до уваги послух, що його вони (українці) засвідчили відносно цього цісарства:

1. Вони будуть вільні вибирати і скидати своїх гетьманів.

2. Ніхто, крім них, не повинен цікавитися і керувати справами їх нації.

3. Під претекстом, що козаки обох боків Дніпра і-Запорожці будуть підлягати Порті, не можна буде вимагати від них земельного податку ані жодних інших повинностей, ані ніяких інших вимог.

И. Під умовою, що в майбутньому названа вище нація козацька і запорозька буде міцна і постійна у своїх обіцянках, вона не матиме ніяких притиснень ні неприємностей в справі своїх земельних посілостей.

(5) . їх товари, які вони будуть переправляти в наші краї, будуть обкладені лише митом на товари та інші рухомі посілості без жодних оплат.

(6) . На прохання згаданих вище козацьких і запорозьких послів і на бажання найясиішого хана Татарів Девлет Гірея — хай його знаменитість триває навіки — ми дали свою цісарську згоду на перелічені тут статті, під умовою, що коли наші непереможні і безчисленні війська виступатимуть війною на дніпровську територію, вище названа нація приєднає до нашого війська стільки, скільки буде можливо, і провадитиме воєнну дію спільно.

Щоб гарантувати всі ці зобов’язання, старший син гетьмана буде заложником в руках хана Татарів.

На цих умовах ми постановили видати оцей цісарський диплом і погодилися на умови та статті, що тут подані, тому що ми бажаємо, щоб вони були точно виконувані. І оскільки вище названі нації будуть постійні і міцні у своїх обіцянках, ніколи ні з нашого боку, ні з боку наших славних нащадків, ні від Тх візирів і міністрів та інших осіб не буде нічого неприємного зроблене відносно цих націй. Навпаки, вони і їхні діти всі матимуть особливу ласку в нашім славнім домі, що сприйняв їх під тінь своєї протекції.

Дано в місті Константинополі у середній декаді місяця Зіль ка’де року Гіджри 1123.

(21-30 грудня 1711 р.)

КОМЕНТАР

Договір від 25 - 28 грудня 1711 р. знайдений І.Борщаком в Архіві Міністерства закордонних справ Франції (французький переклад). У Турецькому Державному Архіві знаходиться турецький оригінал договору. Він був віднайдений О.Пріцаком Раніше вважали, що такого договору не було, а текст його вигаданий П. та Г.Орликами, і тільки віднайдений турецький оригінал довів його існування.

Документ має форму привілею на володіння, своєрідної протекцій

Прутський договір (12 липня 1711 р.) був передумовою появи цього документу. Українську делегацію було запрошено до Константинополя При собі вона мала Орликову інструкцію від 14 листопада. Українські дипломати на чолі з Д.Горленком виявили неабияку активність і змогли укласти цей дуже вигідний для України договір між 25 та 28 грудня 1711 р.

Договір стосується всієї України ("...По обох боках Дніпра, а також і запорозької нації...")

У преамбулі перелічується склад гетьманського посольства до Порти, серед якого згадується “Кирил - полковник,, (у турецькому варіанті — ",полковник Карп - командант gtpbox тисяч,,), — напевно, командир найманців. ^

Договір гарантує автономність внутрішнього життя України, невтручання в й справи Туреччини. Зокрема, проголошується право козаків вільно обирати й скидати гетьманів.

Григорій Орлик пізніше писав, що гетьман протестував проти права скинення гетьманів. Вірогідно, Конституція 1710 р. не вирішила всіх проблем управління, і конфронтація гетьмана і старшини продовжувалася.

Звільнення українців від податків підтверджує економічну незалежність України від Порти. Українці отримували всі привілеїісламських’тдданих султана, одним з них було право вести у Туреччині вільну торгівлю без додаткових податків (окрім мита).

Умовою видання цього цісарського диплому було зобов'язання України надавати Порті військову допомогу при походах “на дніпровську територію,,. В турецькому оригіналі цей пункт сформульовано більш докладно: “(а] коли тільки мої непереможні війська (турецькі) будуть воювати в краях неподалік від них, названий народ (українці) повинні послати з свого боку стільки війська, скільки для них можливо; [б] вони (українці і турки) повинні собі допомагати і маневрувати разом,,. Тобто встановлювався військовий союз двох держав 'Турки зобов'язувалися охороняти українську територію від будь-яких зазіхань. Як гарантію цього зобов’язання турки вимагали віддати в заложники Григорія ^Орлика. Однак гетьман, як потім стверджував Григорій, не прийняв цієї статті.

Закордонна пдлітика України не обмежується. В цьому плані є тільки одна умова — Україна повинна вічно дотримуватися турецької протекції.

ПРИВІЛЕЙ АХМЕДА III ПИЛИПУ ОРЛИКУ ТА УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДОВІ НА ВОЛОДІННЯ ПРАВОБЕРЕЖНОЮ УКРАЇНОЮ

Ми, божим піклуванням, що всім керує і управляє, Великий Пан Агмед (III) Султан, син Мегмеда, сина Ібрагіма Султана, Цісар Турків а також Мекки, Медини і Єрусалиму.

Тому що надзвичайний поміж християнськими володарями, відомий гетьман козаків як українських, так і Запорозьких, Пилип Орлик (хай його останні дні добре закінчаться) — прибіг з козаками українськими і запорозькими шукати від московської ворожості прибіжиіца під крила нашої непереможної протекції, під власть нашу цісарську, і найясніший та найможніший хан Татарів кримських та інших, Девлет Гірей, — хай Бог побільшить його силу та щастя, — звітував нам, що Україна по цьому березі Дніпра (- Правобережжя), яку ми минулого року вирвали від царя Москалів нашою непереможною армією на ріці Прут (влітку 1711 р.) була від давна під владою Козаків та основою їх поселення, де також раніше Петро Дорошенко, гетьман Запорожців та Українців, оставався та володів із усім своїм народом.

Отже, Ми і найясніший і найможніший Хан, повідомляємо тимже, що Україна по цьому березі Дніпра повертається у посідання теперішнього найяснішого гетьмана Пилипа Орлика, і також вона відновлюється у посіданні козаків як їх дідична земля. Отже, Ми оцю Україну по цей бік Дніпра, яка на базі воєнного права перейшла до нашого непереможного цісарства від московського царя, передаємо і ласкаво відступаємо у повне володіння вище іменованому гетьманові козаків українських і запорозьких, найяснішому Пилипові Орликові і його нащадкам, гетьманам українським і запорозьким. Він як і його нащадки мають мати найвищу владу над козаками українськими та запорозькими, і деспотичне право життя і смерті над ними, без права відклику зі сторони підданих його або його нащадків до нашої Високої Порти.

Хай козаки та весь народ український мають завжди свободу — після теперішнього гетьмана— вибирати собі свобідними голосами свого гетьмана. Ніхто від нашого високого цісарства не повинен вмішуватися у їх права і вольності, і шд ніяким приватним претекстом не повинн^рира- тися від них ніякі публічні податки. Але, залишаючись під нашою непереможною протекцією, вони зобов'язані допомагати своїм військом нашим військам у воєнних походах проти яких - небудь ворогів нашого найяснішого цісарства і співпрацювати в міру своїх можливостей.

Хай їх теперішній гетьман і його нащадки держать вільно Україну по цей бік Дніпра на підставі того закону та правила, що його мав його попередник Петро Дорошенко, коли залишався під протекцією нашого найяснішого цісарства. Хай він там свобідно править, керує і проводить порядок згідно з їх давніми законами, на цьому березі Дніпра, крім Києва із приналежними малими містечками, які ми разом із потойбічною Україною відступили Москалям і виділили їх їм.

Сподіваємося від нашого імені та наших най- чесніших нащадків, що якщо теперішній гетьман та його нащадки будуть стійко і незмінно завжди залишатися вірними відносно нас і нашого цісарства зі всіма відділами своїх козаків та всього українського народу, та держатися вічно нашої опіки, як тут написано— нічого злого і ніяка несправедливість або насильство не досягне їх землі та їх самих.

Тому ми дали наш благий і наймилостивіший привілей теперішньому найяснішому гетьманові

Пилипові Орликові та його нащадкам, довіряємо його бадьорості, що він сам витриває у сталій вірності щодо нас, і що все, що в тім нашім привілею написано, буде непорушено і непомен- шено придержуватися нашими гідними нащадками та найвищими везірями.

Хай теперішній Гетьман і його нащадки зо всіми своїми козаками українськими та запорозькими і весь народ, що живе по цей бік Дніпра, залишаються під нашою протекцією, ласкою та лагідністю. Хай знають (це) і вірять оцьому нашому Знакові.

Даний у нашому цісарському місті (Константинополі) дня 5 березня року Мугаммеда 1124.

(16 березня 1712 р.)

КОМЕНТАР

Договір від 16 березня 1712 р. опублікований Київською Комісією для розгляду давніх актів у 1916 р. у Києві Це копія, зроблена в 1721 р. П.Орликом латинською мовою, яка зберігається в Державному Архіві в Дрездені Оригінал документу поки що не знайдений.

Це дуже престижний та рідкий тип документу, який султани направляли іншим володарям, як ісламським, так і неісламським.

Для Туреччини українське питання не було самоцінним, її ображала орієнтація Орлика на Карла XII, небажання безпосередньо вести переговори Тим більше, що для султана важливішою залишалася проблема Азова. І коли Москва на початку 1712 р. виконала прутські домовленості щодо Азова і Таганрога, турки здали позиції щодо Лівобережної України. Вони віднайшли договір з П Дорошенком і написали нову угоду на його підставі. Це дало їм можливість укласти перемир’я з Росією на 25 років.

Грамоту від 16 березня 1712 р. було відправлено заднім числом Орлику.

В цьому документі точніше вказано на обов’язки України — допомагати Порті військом у будь - яких походах

У цілому документ менш конкретний, ніж від 28 грудня 1711 р., але накреслює досить ясно принцип самостійності України.

* * *

Договори П. Орлика з Туреччиною були перекладені на сучасну українську мову й опубліковані О. ГІріцаком в Українському Археографічному щорічнику (К., 1992. — Вип 1. — С. 307—320).

Ці несправедливо забуті документи становлять чималий інтерес для нас як певна сходинка на шляху розвитку українських державних традицій

<< | >>
Источник: ІРИНА КРЕСІНА, ОЛЕКСІЙ КРЕСІН. ГЕТЬМДН ПИЛИП ОРЛИК І ЙОГО КОНСТИТУЦІЯ. Київ —1993. 1993

Еще по теме ДОГОВОРИ ПИЛИПА ОРЛИКА З ТУРЕЧЧИНОЮ:

  1. Вопрос 32 Конституция Пилипа Орлика
  2. Тема 8. Конституція Пилипа Орлика
  3. ІРИНА КРЕСІНА, ОЛЕКСІЙ КРЕСІН. ГЕТЬМДН ПИЛИП ОРЛИК І ЙОГО КОНСТИТУЦІЯ. Київ —1993, 1993
  4. Право Туреччини
  5. Політичний лад Східної Европи до 1670 року. Правобережна Україна в союзі з Туреччиною і Кримом; Опозиція проти Дорошенка.
  6. Тема 30. Договор комиссии. Агентский договор. Договор простого товарищества. Договор коммерческой концессии. Договор доверительного управления им
  7. § 6. Ограничение свободы выработки условий договора. Типовые и примерные договоры. Договор присоединения. Продиктованные договоры (п. 502-505)
  8. 46. Договор Tоварищества(societas). Правовая природа, цель и задачи договора товарищества. Права и обязанности договора товарищества, прекращение договора товарищества.
  9. §3. Договоры поручения, комиссии, агентский договор и договор доверительного управления имуществом
  10. § 1. Понятие и значение договора. Соотношение договора и закона. Свобода договора
  11. 4.2. Права по договорам УДС, инвестиционным договорам и договорам на строительство (реконструкцию) недвижимости
  12. 40. Договоры в римском праве. Классификация договоров. Условие действительности и содержание договоров.
  13. §4. Кредитно-финансовые договоры. Договор финансирования под уступку денежного требования (договор факторинга)
  14. Сделки с жилыми помещениями: договор купли-продажи, мены; договор ренты; договор дарения и др.
  15. 3. Заключение трудового договора. Форма, содержание и условия трудового договора. Срок и начало действия трудового договора. Трудовая книжка работника. Недействительность трудового договора.
  16. §2. Договор поставки. Поставка товаров для государственных нужд. Договор контрактации. Договор продажи предприятия.
  17. 40. Реальные договоры. Договор займа и договор ссуды.
  18. 40. Реальные договоры. Договор займа и договор ссуды.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -