14.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Закон України "Про правовий статус іноземців" від 4 лютого 1994 р.

Закон України "Про зайнятість населення" у редакції Закону Ук раїни «Про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населен ня"» від 21 листопада 1997 р.

Кодекс законів про працю (далі — КЗпП) України. Кодекс було прийнято 10 грудня 1971 р. і введено в дію з 1 червня 1972 р. До Кодек су неодноразово вносилися зміни і доповнення, зокрема до таких статей:

Стаття 8. Регулювання трудових відносин громадян, які працюють за межами своїх держав.

Стаття 81. Співвідношення міжнародних договорів про працю і законодавство України.

Порядок оформлення іноземцям та особам без громадянства доз волу на працевлаштування в Україні. Затверджений постановою Кабіне ту Міністрів України від 1 листопада 1999 р. № 2028 (Офіційний вісник України. — 1999. — № 44).

Інструкція про умови і правила провадження підприємницької діяльності (ліцензійні умови) з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном та контроль за їх дотриманням. Затверджена наказом Ліцензійної палати України і Державного центру зайнятості від 22 люто го 1999 р. № 19/15. Зареєстрована у Мін'юсті України 6 квітня 1999 р. за № 215/3508. Код нормативного акта 7273/1999 (Офіційний вісник Украї ни. — 1999. — № 15).

195

Двосторонні договори України про працевлаштування та соціаль ний захист працівників. Відповідні договори або протоколи Україна ук лала, наприклад, з Молдовою (1993 р.), Польщею (1994 р.), Російською Федерацією (1993 р.), Вірменією (1995 р.), Білоруссю (1995 р.), Литвою (1995 р.), Латвією (1995 р.), Чехією (1997 р.). Зазначені та інші угоди ре гулюють широке коло питань, зокрема порядок оформлення трудового договору, обсяг контрактних прав та обов'язків, в'їзд працівників та чле нів їхніх сімей на територію держави працевлаштування, перебування та виїзд з неї, соціальне (зокрема пенсійне) забезпечення, обчислення тру дового і фахового стажу, правовий статус вивільнюваних працівників, оподаткування трудових доходів осіб, переказ зароблених коштів на те риторію держави, з якої вони прибули, тощо.

Багатосторонні конвенції у сфері праці та рекомендації міжнарод них міжурядових організацій.

Справжньою "кузнею" міжнародної нормативної діяльності є Міжнародна організація праці (МОП). Вона була створена у 1919 р.

Верховна Рада України ратифікувала законами або постановами (їх номери і дати подано у дужках) такі конвенції МОП:

"Про мінімальні норми на торговельних суднах" від 20 жовтня 1976 р. № 147 (14 липня 1993 р. № 3387ХІІ). Набрала чинності 28 лис топада 1981 р., для України —17 березня 1995 р.

"Про приміщення для екіпажу на борту судна (додаткові положен ня)" від 30 жовтня 1976 р. № 133 (14 липня 1993 р. № 3388ХІІ). Набра ла чинності 27 серпня 1991 р., для України — 24 лютого 1994 р.

"Про тристоронні консультації (міжнародні трудові норми)" від 1 червня 1976 р. № 144 (17 грудня 1993 р. № 3732ХІІ). Набрала чин ності 16 травня 1978 р., для України — 16 травня 1995 р.

"Про безробіття" від 29 жовтня 1919 р. № 2 (4 лютого 1994 р. № 3931ХІІ). Набрала чинності 14 липня 1921 р., для України —16 трав ня 1995р.

196

"Про сприяння колективним переговорам" від 19 червня 1981 р. № 154 (4 лютого 1994 р. № 3932ХІІ). Набрала чинності 11 серпня 1983 р., для України — 16 травня 1995 р.

"Про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця" від 22 червня 1982 р. № 158 (4 лютого 1994 р. № 3933ХІІ). Набрала чин ності 23 листопада 1985 р., для України — 16 травня 1995 р.

"Про скасування примусової праці" від 25 червня 1957 р. № 105 (5 жовтня 2000 р. № 2021ІІІ).

"Про заборону та негайні заходи щодо найгірших форм дитячої праці" від 17 червня 1999 р. № 182 (5 жовтня 2000 р. № 2022ІІІ).

Україна також приєдналася до Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 р. Конвенція набрала чинності, в тому числі для України, 7 квітня 1997 р