Джерела цивільного права.

Головним джерелом цивільного права є Цивільний кодекс України.

Він є найбільшим за обсягом кодексом нашої держави. Складається з шести книг, 1308 (!) статей, охоплює надзвичайно широке коло правовідносин — власність та її захист, різноманітні угоди, захист прав авторів різних творів, спадкове право тощо.

Крім того, у цивільному праві застосовуються джерела права та способи регулювання, які можуть існувати лише в приватному праві.

Ознайомтеся з витягом із Цивільного кодексу України та визначте, як (крій зазначених вище нормативних актів) можуть регулюватися цивічьні правовідносини.

З Цивільного кодексу України Стаття 7. Звичай

1. Цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту.

Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин. Звичай може бути зафіксований у відповідному документі.

2. Звичай, що суперечить договору або актам цивільного законодавства, у цивільних відносинах не застосовується.

Стаття 8. Аналогія

1. Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

2. У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

3. Цивільні правовідносини.

Цивільні правовідносини мають певні особливості, які визначені їх природою.

Передусім, як уже зазначалося, їх учасниками є автономні, незалежні одна від одної особи. Ці особи у відносинах є рівними, вони не підпорядковуються одна одній. У відносинах між ними немає елементів влади.

Друга особливість цивільних правовідносин — можливість кожного учасника цивільних правовідносин здійснювати свої права на власний розсуд, самостійно обираючи шлях своїх дій.

Третьою особливістю є способи їх захисту. Для цього використовуються переважно майнові засоби захисту, які мають здебільшого компенсаційний характер.

Як і в будь-яких правовідносинах, їх елементами є суб’єкти правовідносин, їх об’єкти, а також суб'єктивні права та обов’язки учасників.

Учасниками цивільних правовідносин є фізичні та юридичні особи. Важливо зазначити, то учасниками цивільних правовідносин можуть також виступати держава в цілому, Автономна Республіка Крим, територіальні громади міст, сіл. Зрозуміло, що від імені юридичних осіб виступають їх уповноважені представники. У багатьох випадках учасників цивільних правовідносин називають боржником і кредитором.

Цивільні правовідносини так само, як і будь-які інші, виникають унаслідок певних юридичних фактів — дій чи подій. Найпоширенішою юридичною дією, яка породжує цивільно-правові відносини, є різноманітні правочини, зокрема укладення договорів. Особливе місце серед юридичних фактів, які породжують цивільно-правові відносини, займають акти органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, а інколи і судів.

4. Види цивільно-правових відносин.

Цивільно-правові відносини охоплюють велику кількість правовідносин, тому їх поділяють на окремі види.

Цивільно-правові відносини поділяють за суб’єктним складом на абсолютні та відносні. Абсолютними правовідносинами є відносини, пов’язані з правом власності. Аіже власник має свої права щодо всіх осіб, які його оточують. При цьому одна сторона таких правовідносин є чітко визначеною — власник майна, а інша може бути будь-якою.

з ким він має справу, будь-яка інша особа зобов’язана поважати права власника.

У відносних правовідносинах обидві сторони чітко визначені. При укладенні договору перевезення права та обов’язки мають лише пасажир і перевізник. Саме ці особи мають обов’язки один до одного.

За характером вимог, які мають право висувати учасники правовідносин, їх поділяють на речові та зобов’язальні. У речових правовідносинах об'єктом є речі (зокрема, відносини власності), у зобов ’язаль- них відносинах об’єктом є певні дії зобов’язаної особи — боржника. Прикладом таких відносин можуть бути, наприклад, договір підряду, коли ви наймаєте будівельників для виконання робіт на дачі чи у квартирі та можете вимагати від них виконання обумовлених робіт.

Залежно від того, що є об’єктом правовідносин, виокремлюють (про що вже йшлося вище) майнові та особисті немайнові відносини.

І нарешті, за функціональним призначенням цивільні правовідносини поділяють на охоронні та регулятивні. Регулятивні відносшш виникають при правомірних діях сторін. Саме з такими відносинами ми стикаємося при здійсненні купівлі-продажу, коли беремо гроші в борг, даруємо певні речі тощо. Якщо ж скоєно правопорушення й виникає необхідність відшкодування, компенсації втрат — ідеться про охоронні правовідносини. Саме такі відносини виникають у разі завдання шкоди, невиконанні укладеного договору тощо.