Стаття 15. Вищий орган управління кооперативу

Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить:

• затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу;

• утворення органів управління та контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу;

• заслуховування звітів його органів управління і органів контролю;

• затвердження порядку розподілу доходу кооперативу;

• визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв;

• визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу;

• визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання

апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу;

• затвердження річного звіту і балансу кооперативу;

• затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства;

• прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном;

• утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників;

• прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об'єднань;

• прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції' загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлін­ням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу:

• не менше третини його членів;

• спостережної ради;

• ревізійної комісії' (ревізора);

• органу управління кооперативного об'єднання, членом якого він є.

Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані осо­бами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.

У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних збо­рів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповнова­жених визначаються статутом кооперативу.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати пи­тання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених— за наявності не менше двох третин уповнова­жених.

Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) ко­оперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганіза­цію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперати­ву, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповно­важених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) коопе­ративу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Характерною рисою кооперативів є демократичний характер управління, контролю за діяльністю посадових осіб із боку членів, їх змінюваність і виборність; кожен член кооперативу має на загальних зборах лише один голос, незалежно від кількості внесених паїв^[110]. Ос­новними правовими засадами, на яких здійснюється управління коо­перативом, є самоврядування, гласність, участь його членів у вирішен­ні питань діяльності кооперативів.

Вищим органом управління кооперативу є загальні збори його членів. Закон визначає низку питань, які становлять виключну компетен­цію загальних зборів. Будь-який інший орган управління кооперативу не має права приймати рішення з цих питань.

Водночас, вони мають право розглядати та вирішувати будь-які питання діяльності кооперативу, оскільки рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути від­несені інші питання діяльності кооперативу. Це підкреслює особливий правовий статус загальних зборів та є однією із гарантій захисту прав членів кооперативу в управлінні справами.

Важливою гарантією захисту прав членів є встановлений порядок проведення та скликання загальних зборів, прийняття ними рішень та можливості їх оскарження.

У Законі, на перший погляд, наведено вичерпний перелік прав на скликання позачергових загальних зборів, однак статутом кооперати-

ву можуть бути передбачені й інші випадки^[111].

Для кооперативів із великою кількістю членів надзвичайно важли­вим є інститут уповноважених кооперативу. Це мінімізує видатки ко­оперативу на організацію зборів і робить управління кооперативом більш мобільним.

Обов'язок правління повідомляти членів кооперативу заздалегідь про час і місце їх проведення та порядок денний зборів (не пізніше ніж за 10 днів) дає можливість усім членам кооперативу підготуватися до цих зборів, а також гарантує, що за цей час порядок денний не буде змінено.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питан­ня, якщо на них були присутні більше половини його членів, а збори уповноважених — за наявності не менше двох третин уповноважених. Цю норму необхідно тлумачити як таку, що встановлює мінімальну кількість членів, необхідну для правомочності загальних зборів, тоб­то є цілком можливим встановлення з ініціативи самих кооперативів більш високих норм представництва. З іншого боку, ця норма не може бути нижчою за передбачену в Законі, адже це може призвести до про­ведення загальних зборів при мінімальній кількості учасників.

Недотримання норм цієї статі може стати підставою для припинен­ня або скасування незаконних рішень загальних зборів.