Висновки до розділу 3

Досліджуючи шляхи удосконалення адміністративної відповідальності за булінг (цькування) в Україні ми прийшли до наступних висновків:

Виокремлено країни з активною (Норвегія, США, Канада та Фінляндія) та пасивною антибулінговою позицією (Азербайджан, Республіка Білорусь, Арменія, Казахстан, Республіка Молдова).

Проаналізовано дієві антибулінгові програми: «Olweus Bullying Prevention Program», «Positive Action, Steps to Respect», «Social skills group intervention», «Kiusaa-mista Vastaan» та на їх основі висвітлено пропозиції щодо удосконалення антибулінгової політики в Україні.

Запропоновано загальні рекомендації задля підвищення результативності антибулінгової політики України, зокрема:

1. на основі антибулінгового досвіду США - створення Національного антибулінгового комітету.

2. на основі антибулінгового досвіду Норвегії - створення у закладах освіти «антибулінгового самоврядування».

3. на основі досвіду Фінляндії - створення цілодобового чат - боту направленого на надання психологічної допомоги у випадках булінгу (цькування).

4. на основі досвіду Азербайджану - залучення волонтерів та впровадження інституту наставництва.

Виокремлено та охарактеризовано три групи ефективності адміністративної відповідальності за булінг (цькування):

державно-правову:

а) впровадження норм міжнародних стандартів в галузі захисту прав і свобод дитини у законодавство України, для розробки та удосконалення інструментів у боротьбі з булінгом (цькуванням);

б) впровадження позитивного зарубіжного досвіду у боротьбі з булінгом (цькуванням)та кібербулінгом;

в) розроблення підходів, які відповідають умовам часу та сучасним тенденціям розвитку дітей;

г) «діджиталізація» інформації стосовно булінгу (цькування) та кібербулінгу;

ґ) становлення «нового» інформаційного суспільства, у частині загальнообізнаності проблемі булінгу шляхом:

правозастосовну:

а) невідворотність покарання, тобто за вчинене правопорушення (проступок) наступає адміністративна відповідальність;

б) єдина судова практика застосування адміністративної

відповідальності за булінг (цькування);

в) ясність, точність складання процесуальних документів (у тому числі й протоколу);

превентивно-виховну, яка полягає у застосуванні адміністративної відповідальності до особи, яка вчинила булінг (цькування), або батьків, чи осіб які їх замінюють з метою запобігання новим випадкам вчинення булінгу (цькування), проявам агресії та насилля у соціумі.

Запропоновано превентивно-виховні заходи протидії булінгу (цькування), у тому числі інститут примирення в адміністративному праві.