Стаття 29. Відкладене право другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби

1. Другий за результатами конкурсу кандидат на зайняття вакантної посади дер­жавної служби має право на призначення на таку посаду протягом одного року з дня проведення конкурсу, якщо посада стане вакантною, а також у разі, якщо переможець конкурсу відмовився від зайняття посади або йому відмовлено у призначенні на по­саду за результатами спеціальної перевірки.

Інформація про те, що відповідна посада стала вакантною, повідомляється дру­гому за результатами конкурсу кандидату протягом п'яти календарних днів.

1. Предмет регулювання

Стаття регулює право другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби, а також порядок реалізації цього права.

2. Цілі статті (мета норми)

Метою статті є унормування інституту відкладеного права другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби упродовж 1 року. Закон скасував інститут кадрового резерву, який у попередні роки (1993-2015) був фактично легітимною формою позаконкурс- ного добору на вакантні посади державної служби. Водночас, складність процедури конкурсного відбору кандидатів на зайняття вакантних посад державної служби і непоодинокі випадки звільнення чи переведення на іншу посаду державного службовця, що переміг у конкурсі, відразу після його призначення, а також можливість відмови від складення Присяги державного службовця, що тягне за собою непризначення на посаду державної служби, чи негативні результати спеціальної перевірки кандидата на здобуття посади на державній службі зумовили пошук правового механізму, який би оптимі- зував процедуру добору кадрів на державну службу. Таким механізмом стало запровадження інституту права другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби без проведення повторного конкурсу.

3. Правова основа коментованого положення (конституційні норми, принципи права/державної служби; рекомендації (стандарти) міжна­родних організацій (Рада Європи, OECP)

Стаття пов'язана з раціональним використанням людських ресурсів на державній службі та відповідає змісту принципу ефективності державної служби, тобто раціонального і результативного використання ресурсів для досягнення цілей державної політики у сфері публічної служби, закріпленого в пункті 6 частини першої статті 4 Закону.

Інститут відкладеного права другого за результатами конкурсу канди­дата на зайняття вакантної посади державної служби також узгоджується з принципами меритократії при організації управління публічною службою. Зокрема, «Принципи публічного управління. Система для країн Східного Партнерства (програма SIGMA)» у принципі 3 закріплюють, що «відбір на державну службу, зовнішній або внутрішній, незалежно від категорії/класу державних службовців, здійснюється на меритократичних засадах...»^[182].

4. Визначення термінів, які потребують тлумачення

Слід звернути увагу на ключовий термін коментованої статті — «другий за результатами конкурсу кандидат». Таким є кандидат на вакантну посаду державної служби, який успішно пройшов конкурсний відбір і був визначе­ний протокольно оформленим рішенням конкурсної комісії другим за рейтин­гом кандидатом, який набрав найбільшу загальну кількість балів.

5. Місце коментованого положення у цілісному механізмі/інсти- туті, зв’язки цієї норми з іншими положеннями Закону та незакон­ними нормативними актами; умови і особливості застосування

Коментована стаття, яка складається з однієї частини, визначає право другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби, якщо така посада стане вакантною, а також порядок і строки повідомлення такому кандидатові про вивільнення посади держав­ної служби, за яку він змагався в ході проведення конкурсу. Нормативний зміст коментованої статті деталізований у Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженому постановою КМУ від 25 березня 2016 р. № 246.

Як уже зазначалося, спеціальний структурний підрозділ НАДС та служба управління персоналом державного органу, в якому проводився кон­курс, ведуть реєстр других за результатами конкурсу кандидатів. За таким кандидатом коментована стаття закріплює право на призначення на посаду державної служби протягом одного року з дня проведення конкурсу, якщо: посада стане вакантною;

переможець конкурсу відмовився від зайняття посади;

переможець конкурсу відмовився від прийняття Присяги державного службовця;

переможцю конкурсу буде відмовлено у призначенні на посаду за резуль­татами спеціальної перевірки через виявлення обмеження (обмежень) щодо призначення на посаду.

Згідно з абзацом другим частини першої коментованої статті інформація про те, що відповідна посада стала вакантною, повідомляється другому за результатами конкурсу кандидату протягом п’яти календарних днів. У цьому випадку спеціальний структурний підрозділ НАДС або служба управління персоналом державного органу, в якому проводився конкурс, повідомляє другому за результатами конкурсу кандидату про те, що відповідна посада стала вакантною, протягом п’яти календарних днів з дня відкриття відпо­відної вакансії. Таке повідомлення може здійснюватись одним із доступних способів, обраним кандидатом у заяві, за формою визначеною у додатку 2 Порядку проведення конкурсу (надсилання листа на зазначену адресу; над­силання електронного листа на зазначену електронну адресу; телефонного дзвінка за номером), а також надсилається рекомендованим листом з пові­домленням про вручення. Незалежно від форми повідомлення, обраної учас­ником конкурсу в заяві на проведення конкурсу, надсилання повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення є обов’язковим.

У разі коли протягом одного місяця з дня надіслання зазначеного реко­мендованого листа другий за результатами конкурсу кандидат не подасть письмової заяви та інших передбачених законодавством документів для при­значення його на посаду, він вважається таким, що відмовився від зайняття відповідної посади.

Слід звернути увагу, що коментована стаття поширює право другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби без визначення категорій державної служби, щодо яких це право може бути застосованим.