Стаття 30. Повторний конкурс
1. Повторний конкурс проводиться у разі:
1) встановлення факту порушення умов конкурсу під час його проведення, яке могло вплинути на його результати;
2) якщо за результатами конкурсу не визначено кандидата на зайняття вакантної посади;
3) виявлення за результатами спеціальної перевірки обмежень щодо вступу на державну службу переможця конкурсу та відсутності другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби.
2. У випадках, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, частиною четвертою статей 35 і 36 цього Закону, рішення конкурсної комісії скасовується суб’єктом призначення, а про проведення повторного конкурсу оголошується не пізніше ніж протягом 10 календарних днів з дня скасування рішення конкурсної комісії.
3. Повторний конкурс проводиться у порядку, визначеному для проведення конкурсу.
1. Предмет регулювання
Стаття регулює підстави, порядок організації та проведення повторного конкурсу на вакантні посади державної служби.
2. Цілі статті (мета норми)
Метою статті є унормування інституту повторного конкурсу на вакантну посаду державної служби. Зокрема, визначення дискретних підстав і порядку проведення повторного конкурсу на вакантну посаду державної служби, а також регулювання особливостей призначення повторного конкурсу, коли переможець конкурсу, який призначається на посаду державної служби уперше, не згоден з рішенням про встановлення випробування або відмовляється від складення Присяги державного службовця, однак другий за результатами конкурсу кандидат не використав своє відкладене право на зайняття вакантної посади чи такого кандидата не визначено.
3. Правова основа коментованого положення (конституційні норми, принципи права/державної служби; рекомендації (стандарти) міжнародних організацій (Рада Європи, OECP)
Стаття пов’язана з реалізацією принципу неухильного дотримання органами державної влади та їх посадовими особами у своїй діяльності вимог Конституції та законів України, закріпленого у частині другій статті 19 Основного Закону, а також із дотриманням принципу справедливого працевлаштування, підтвердженого міжнародними стандартами у сфері праці.
Зокрема, пункт «с» статті 2 Рекомендації МОП щодо дискримінації в галузі праці та занять № 111, прийнятої 25 червня 1958 р., встановлює, що урядові органи повинні застосовувати справедливу і таку, що не допускає дискримінації, політику працевлаштування в усіх галузях своєї діяльності[183], включаючи й публічну службу, різновидом якої є державна служба.4. Визначення термінів, які потребують тлумачення
Термін «повторний конкурс» є похідним від слова «конкурс» (від лат. concursus — «зустріч, зіткнення»), яке в контексті вступу на державну службу означає форму та спосіб заміщення різних категорій вакантних посад державної служби. Відповідно, термін «повторний конкурс» означає повторне проведення конкурсу на вакантну посаду державної службу, яка не була зайнята за результатами проведення первинного конкурсу.
5. Місце коментованого положення у цілісному механізмі/інсти- туті, зв’язки цієї норми з іншими положеннями Закону та незаконними нормативними актами; умови і особливості застосування
5.1. Коментована стаття є заключною в главі 2 «Порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби» і складається з трьох частин, які визначають зміст інституту повторного конкурсу на вакантну посаду державної служби, а також порядок і особливості проведення такого конкурсу. З часу набуття чинності Законом інститут повторного конкурсу став поширеним явищем при реалізації громадянами України свого права на рівний доступ до державної служби.
Наприклад, з 1 травня 2016 року по 10 березня 2017 року, за даними НАДС, лише в міністерствах було проведено 2 784 конкурси, з яких 183 — повторних, що становить 6,6% від загальної кількості проведених конкурсів. Найбільше повторних конкурсів за цей період відбулося в Міністерстві юстиції України: не визначено переможця конкурсу — 71; не відбулося з технічних причин — 11; скасовано рішення на вимогу НАДС — 1.
В обласних і районних державних адміністрація з 1 травня 2016 року по 10 березня 2017 року було проведено 7 555 конкурсів на вакантні посади державної служби, з яких 1 158 — повторно, що становить 15,3% від загальної кількості проведених конкурсів.
Найбільше повторних конкурсів за цей період було проведено в Донецькій і Київській областях — 288 і 232 відповідно. Основними причинами проведення повторних конкурсів у місцевих державних адміністраціях є: відсутність кандидатів на вакантні посади державної служби; кандидати не пройшли I етап конкурсу; не визначено переможця на вакантну посаду державної служби; скасування рішення конкурсної комісії на вимогу НАДС стосовно порушення встановленого порядку проведення конкурсу[184].Таким чином, повторні конкурси на вакантні посади державної служби в державних органах становлять помітну частку (від 6 до 15%) від загальної кількості проведених конкурсів.
5.2. Частина перша коментованої статті передбачає підстави для проведення повторного конкурсу на посаду державної служби, якими є:
1) встановлення факту порушення умов конкурсу під час його проведення, яке могло вплинути на його результати;
2) якщо за результатами конкурсу не визначено кандидата на зайняття вакантної посади;
3) виявлення за результатами спеціальної перевірки обмежень щодо вступу на державну службу переможця конкурсу та відсутності другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби.
Разом із тим, досвід реалізації Закону в частині проведення повторних конкурсів свідчить, що передбачені коментованою статтею підстави для його проведення не є вичерпними. Зокрема, серед очевидних підстав для проведення повторного конкурсу може бути ще відмова особи від зайняття посади державної служби за умови відмови другого за результатами конкурсу кандидата від відкладеного права на зайняття вакантної посади або відсутності такого кандидата.
5.3. Отже, рішення конкурсної комісії підлягає скасуванню суб’єктом призначення з оголошенням не пізніше ніж протягом 10 календарних днів з дня скасування рішення про проведення повторного конкурсу у таких випадках:
1) встановлення факту порушення істотних умов конкурсу на вакантну посаду державної служби та процедури його проведення, що могло вплинути на його результати;
2) незгоди особи, яка вперше вступає на державну службу, з рішенням про встановлення для неї випробування та відсутності іншого кандидата, до якого можна застосувати відкладене право другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби;
3) відмови переможця конкурсу від складення Присяги державного службовця та відсутності іншого кандидата, до якого можна застосувати відкладене право другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби.
5.4. Проведення повторного конкурсу відбувається з дотриманням умов і процедур проведення конкурсу, які встановлені законодавцем для першого (первинного) конкурсу, визначених у главі 2 «Порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби» Закону та в Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженому постановою КМУ від 25 березня 2016 р. № 246.
Еще по теме Стаття 30. Повторний конкурс:
- § 236. Конкурс. История конкурса
- § 2. Повторность неосторожных преступлений
- Конкурсы
- §3. Конкурс
- § 3. Юридические признаки повторности преступлений
- Публичный конкурс
- § 2. Общее понятие повторности преступлений
- Конкурсы
- Статья 32. Повторность преступлений
- ПУБЛИЧНЫЙ КОНКУРС
- § 1. Основания классификации повторности преступлений