Стаття 22. Конкурс на зайняття вакантної посади державної служби

1. З метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов'язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби (далі - кон­курс) відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служ­би (далі - Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністрів України.

2. Проведення конкурсу здійснюється з урахуванням рівня професійної компе­тентності, особистих якостей і досягнень кандидатів на зайняття вакантної посади.

Особливості проведення конкурсу державних службовців на посади в органах судової влади визначаються законом.

3. Порядок проведення конкурсу визначає:

1) умови проведення конкурсу;

2) вимоги щодо оприлюднення інформації про вакантну посаду державної служби та оголошення про проведення конкурсу;

3) склад, порядок формування та повноваження конкурсної комісії;

4) порядок прийняття та розгляду документів для участі в конкурсі;

5) порядок проведення тестування, співбесіди, інших видів оцінювання канди­датів на зайняття вакантних посад державної служби;

6) методи оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад державної служби.

4. На посади державної служби, пов'язані з питаннями державної таємниці, мобі­лізаційної підготовки, оборони та національної безпеки, може проводитися закритий конкурс.

Перелік посад, зазначених в абзаці першому цієї частини, та особливості про­ведення конкурсу на ці посади визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку проведення конкурсу.

5. У разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, здійснюється без обов'язкового проведення конкурсу.

6. Під час передачі або делегування повноважень і функцій від державного ор­гану до органу місцевого самоврядування переведення державного службовця на посаду служби в органах місцевого самоврядування здійснюється без обов'язкового проведення конкурсу в разі відповідності його професійної компетентності кваліфі­каційним вимогам до відповідної посади та за умови вступу на службу вперше за результатами конкурсу.

1. Предмет регулювання

Предметом регулювання коментованої статті є правовідносини, пов’язані з проведенням конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби, а також із визначенням порядку проведення такого конкурсу. Також комен­тована стаття розвиває положення частини другої статті 21 Закону щодо переведення державного службовця на вакантну посаду без обов’язкового проведення конкурсу.

2. Цілі статті (мета норми)

Метою коментованої статті є унормування порядку добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов’язки, на вакантні посади державної служби на конкурсній основі, включно з посадами державної служби, пов’я­заними із питаннями державної таємниці, мобілізаційної підготовки, оборони та національної безпеки. Тобто, метою статті є детермінація категорії «кон­курс на зайняття вакантної посади державної служби» та похідних від неї категорій «добір кандидатів», «вакантна посада», «порядок проведення кон­курсу», «закритий конкурс», «необов’язковість проведення конкурсу» тощо.

3. Правова основа коментованого положення (конституційні норми, принципи права/державної служби; рекомендації (стандарти) міжна­родних організацій (Рада Європи, OECP)

Відповідно до пункту 4 Рекомендації № R (2006) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Ради Європи про статус публічних службов­ців у Європі, при прийнятті на публічну службу слід керуватися принципами рівноправного доступу до публічних посад, відбору за досягненнями, чесного і відкритого конкурсу та відсутності дискримінації.

4. Визначення термінів, які потребують тлумачення

Термін «професійна компетентість» визначається у статті 2 Закону.

Категорія «конкурс на зайняття вакантної посади державної служби» містить у своїй основі слово «конкурс» (від лат. concursus — «зустріч, зіткнення»), визначення якого наводилося в коментарі до попередньої статті Закону. Водночас словник іншомовних слів тлумачить це слово як: 1) змагання з метою виявлення найкращого з учасників; 2) відбір претенден­тів на заміщення вакантних посад^[135].

Узагальнюючи наведені та інші тлумачення категорії «конкурс», а також нормативний зміст частин першої та другої коментованої статті, можна дійти висновку, що конкурс на вакантну посаду державної служби — це добір гро­мадян України на вакантні посади державної служби категорій «А», «Б» і «В» у формі оцінювання рівня їх професійної компетентності, особистих якостей і досягнень шляхом проведення відкритого конкурсу відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженому КМУ.

Закритий конкурс — конкурс, що проводиться на посади державної служби, пов’язані з питаннями державної таємниці, мобілізаційної підго­товки, оборони та національної безпеки.

Категорія «вакантна посада державної служби», вживана в запропонова­ному вище визначенні, походить від слова «вакансія» (з лат. vakans — «віль­ний») і означає незаміщену посаду державної служби. Порядок оприлюднення інформації про таку посаду державної служби встановлюється статтею 23 Закону, а також Порядком проведення конкурсу на зайняття посад держав­ної служби, затвердженим постановою КМУ від 25 березня 2016 р. №246.

5. Місце коментованого положення у цілісному механізмі/інсти- туті, зв’язки цієї норми з іншими положеннями Закону та незакон­ними нормативними актами; умови і особливості застосування

5.1. Конкурсний добір кандидатів на вакантні посади державної служби поширений у переважній більшості держав ЄС. Популярність цього методу формування корпусу державних службовців полягає в тому, що він ство­рює рівні умови для всіх громадян, які реалізують своє право на державну службу, та упереджує будь-яку дискримінацію в цій сфері, а також дозво­ляє залучити для виконання функцій держави найкращих фахівців.

Як зазначалося, частина перша коментованої статті передбачила затвер­дження КМУ Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби. Зазначений Порядок був підготовлений і затверджений ще до вступу в дію Закону — 25 березня 2016 року, що дозволило з самого початку сфор­мувати нормативно-правові та організаційні основи для запровадження все- охоплюючого конкурсного відбору на всі вакантні посади державної служби.

5.2. Конкурсний відбір громадян України на вакантні посади державної служби здійснюється на основі системи певних принципів, зокрема: забез­печення рівного доступу, політичної неупередженості, законності, довіри суспільства, недискримінації, прозорості, доброчесності, надійності та відпо­відності методів тестування, узгодженості застосування методів тестування, ефективного і справедливого процесу відбору.

У свою чергу, дотримання принципу недискримінації під час проведення конкурсу не виключає обов’язку застосування в ході його проведення розум­ного пристосування для особи, яка виявила бажання взяти участь у конкурсі на вакантну посаду державної служби та має інвалідність, а також мож­ливості застосування позитивних дій відповідно до статей 1, 6, 7, 9 та 12 Закону «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». Згадані позитивні дії є складовою державної політики щодо запобігання та протидії дискримінації і передбачають спеціальні тимчасові заходи, що мають право­мірну, об’єктивно обгрунтовану мету, спрямовану на усунення юридичної та фактичної нерівності у можливостях для особи та/або групи осіб реалізову­вати на рівних підставах права і свободи, надані їм Конституцією та законами України^[137].

5.3. Певні особливості, про що зазначено і в частині другій коментованої статті, має проведення конкурсу державних службовців на посади в органах судової влади. Закон «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 р. в статті 150 «Державна служба в системі правосуддя, оплата праці та соці­альні гарантії» визначив, що при Вищій раді правосуддя діє Комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, яка утворюється відповідно до закону. Ця Комісія, відповідно до статті 150 зазначеного Закону, статті 29 Закону «Про Вищу раду правосуддя» та Закону «Про дер­жавну службу», утворюється при Вищій раді правосуддя і, по суті, є відпо­відником Комісії з питань вищого корпусу державної служби, передбаченої Законом «Про державну службу». Її діяльність поширюється на корпус дер­жавної служби категорії «А» у системі правосуддя.

Особливості проведення конкурсів для призначення на посади державної служби у судах, органах та установах системи правосуддя визначаються Положенням, яке затверджується Вищою радою првосуддя за поданням ДСА після консультацій з центральним органом виконавчої влади, що забезпе­чує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Зазначене Положення встановлює особливості призначення на посаду дер­жавного службовця у випадках, визначених Законом «Про судоустрій і ста­тус суддів»^[138]. Положення про Комісію з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 18 травня 2017 р. № 1172/0/15-17^[139].

5.4. Частина третя коментованої статті встановлює обов’язкові компо­ненти (елементи) Порядку проведення конкурсу: умови проведення конкурсу; вимоги щодо оприлюднення інформації про вакантну посаду державної служби та оголошення про проведення конкурсу; склад, порядок форму­вання та повноваження конкурсної комісії; порядок прийняття та розгляду документів для участі в конкурсі; порядок проведення тестування, співбе­сіди, інших видів оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад дер­жавної служби; методи оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад державної служби, які конкретизовано у статтях 22—30 та інших Закону.

5.5. Відповідні законодавчі положення також деталізовані в Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженому постановою КМУ від 25 березня 2016 р. № 246. Зазначений Порядок містить наступні розділи: загальні питання; умови проведення конкурсу; вимоги щодо оприлюднення іформації про посаду та оголошення про проведення конкурсу; склад, порядок формування і роботи та повноваження конкурсної комісії; прийняття та розгляд документів для участі в конкурсі; проведення оцінювання кандидатів; складення рейтингового списку кандидатів; оприлюд­нення результатів конкурсу; особливості проведення конкурсу на зайняття посад фахівців з питань реформ; особливості проведення закритого конкурсу, пов’язані з питаннями державної таємниці, мобілізаційної підготовки, обо­рони та національної безпеки. Не складно помітити, що пункти 1—6 частини третьої коментованої статті знайшли своє змістовне, хоча й не дзеркальне, втілення в підрозділах Порядку проведення конкурсу.

5.6. Частина четверта коментованої статті передбачає проведення щодо окремих категорій посад державної служби закритого конкурсу.

Номенклатура відповідних посад державної служби, пов’язаних із питан­нями державної таємниці, мобілізаційної підготовки, оборони та національної безпеки, передбачена у додатку 19 до Порядку проведення конкурсу. Це визначені посади державної служби у СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Міністерстві оборони, Апараті РНБО, Міністерстві внутрішніх справ, Дер- жспецзв’язку та Національній поліції України.

Зазначений Порядок також містить самостійний розділ щодо проведення закритих конкурсів: «Особливості проведення закритого конкурсу, пов’язані з питаннями державної таємниці, мобілізаційної підготовки, оборони та наці­ональної безпеки». Закриті конкурси проводяться з урахуванням наступних особливостей: 1) в оголошенні про проведення закритого конкурсу зазнача­ються лише узагальнені найменування посади (без зазначення структурного підрозділу) та посадові обов’язки (без деталізації), відомості щодо критеріїв та вимог до професійної компетентності кандидата; 2) конкурсна комісія формується з числа осіб, які мають допуск до державної таємниці; 3) строк подання документів для участі у закритому конкурсі та срок проведення такого конкурсу може бути скорочено за рішенням керівника державної служби відповідного державного органу. Строк подання таких документів не може становити менше семи календарних днів; 4) протоколи засідання конкурсної комісії закритого конкурсу не оприлюднюються; 5) інформація про переможця не оприлюднюється.

Зазначені вище особливості проведення закритих конкурсів на посади державної служби, пов’язані з питаннями державної таємниці, мобілізаційної підготовки, оборони та національної безпеки, спрямовані насамперед на упе­редження розголошення відомостей, що складають державну таємницю. При цьому забезпечення режиму державної таємниці при формуванні корпусу державних службовців органів національної безпеки і оборони України вба­чається надзвичайно важливим з огляду на проведення в Україні з 2014 року масштабної Антитерористичної операції (АТО).

5.7. Частини п’ята та шоста коментованої статті спрямовані на захист прав громадян України на державну службу, зокрема, в частині забезпе­чення реалізації принципу стабільності державної служби, закріпленому в статті 4 Закону. Так, державні службовці призначаються безстроково і можуть втрачати право на державну службу внаслідок обставин, які не пов’язані з якістю виконання обов’язків державного службовця, — реоргані­зація або ліквідація державного органу; передача або делегування повнова­жень і функцій державного органу до органу місцевого самоврядування. На сьогодні названі обставини є доволі поширеними в контексті реформи публіч­ного управління та реформи місцевого самоврядування та територіальної організації публічної влади на засадах децентралізації.

Тому законодавець передбачив компенсаторні механізми, коли внаслідок втрати конкретної посади державної служби в ліквідованому чи реоргані­зованому державному органі державний службовець переводиться на таку саму чи нижчу посаду в державному органі, якому передані функції такого органу, без обов’язкового проведення конкурсу.

5.8. Подібний механізм передбачено й щодо переведення державного службовця з державного органу до органу місцевого самоврядування. При цьому частини п’ята та шоста коментованої статті містять два важливі засте­реження: 1) проведення конкурсу на нову посаду служби в органах місцевого самоврядування є не обов’язковим, але й не виключає можливості його проведення; 2) переведення на посаду до органів місцевого самоврядування без обов’язкового конкурсу здійснюється лише за умов: а) відповідності його професійної компетентності кваліфікаційним вимогам до відповідної посади; б) вступу на службу вперше за результатами конкурсу.