Теорії походження держави і права

Держава і право є особливими унікальними формами організації життя людства, що забезпечують суспільний поступ протягом бага­тьох століть. Відповіді на питання щодо їхнього виникнення і сутнос­ті цікавили мислителів, філософів, учених усіх часів і народів.

Теологічна теорія - одна із перших теорій походження держави та права, що пояснює їхнє виникнення божественною волею. Ідеї надприродного походження держави коріняться ще в Стародавньому Єгипті та Вавилоні. Рис сформованої теорії теологічні погляди на­були в Середньовіччі в працях учених-теологів А. Августина і Т. Аквінського, а у ХХ ст. отримали новий поштовх у роботах фран­цузького філософа Ж. Марітена. Нині вона підтримується також су­часними ідеологами ісламу, католицизму, християнства та інших ре­лігій.

Теологічна теорія, не розкриваючи конкретних шляхів, спосо­бів реалізації божественної волі, водночас відстоює ідеї непоруш­ності, вічності держави, необхідності загального підпорядкування державній владі як владі від Бога. Підкреслюється і залежність самої держави від божественної волі, що виявляється через церкву та інші релігійні організації. Право теж вважається божественним за природою - воно виражає волю Бога, вищий розум, добро та справе­дливість і не може бути результатом волі й бажань людей.

Патріархальна теорія, як і теологічна, є одною з найстаріших, її основоположниками були Платон та Аристотель. Утім підтримку вона здобула і в порівняно недавні часи (Р. Фільмер, М. Михайловсь- кий). Зміст патріархальної теорії полягає в тому, що держава похо­дить з родини, яка розростається з покоління в покоління. Глава цієї родини стає главою держави - монархом.

Виникнення органічної теорії пов’язують з успіхами дарвінізму і розвитком природознавчої науки в XIX ст. Її представниками були І. Блюнчлі, Г. Спенсер, Р. Вормс та інші. Однак схожі ідеї висловлю­валися ще мислителями Давньої Греції. Так, Платон порівнював дер­жаву з організмом, а закони держави - із процесами людської психіки.

Поява дарвінізму призвела до того, що багато юристів, соціоло­гів почало проводити паралелі між закономірностями, притаманними живим організмам (міжвидова і внутрішньовидова боротьба, еволю­ція, природний добір тощо) та соціальними процесами. Відповідно, людство виникає як результат еволюції тваринного світу - від ниж­чого до вищого. Подальший розвиток призвів до об’єднання людей у процесі природного відбору (боротьби з сусідами) в єдиний організм - державу, в якій уряд виконує функції мозку - керує всім організ­мом, використовуючи, зокрема, право як імпульси, що передаються мозком усьому суспільному організму.

Теорія насильства теж виникла в XIX ст. Прихильники цієї тео­рії (Л. Гумплович, К. Каутський, Е. Дюрінг) пояснювали виникнення держави передусім факторами військово-політичного характеру: за­воюванням одним плем’ям (союзом племен) іншого. Для придушення поневоленого племені створювався державний апарат, приймалися закони. Виникнення держави і права, таким чином, розглядається як закономірна залежність слабкого від сильного.

Так, Л. Гумплович, посилаючись на приклади утворення держав у Європі та Азії, які, на його думку, виникли не інакше, як шляхом насильства, робить висновок, що держава утворюється внаслідок під­порядкування одного класу людей іншому, а з потреби переможців володіти «живими знаряддями» виникли економічна основа античної родини та відносини володарювання.

Прихильники психологічної теорії (Г.

Природно, що соціальні закономірності відображаються в пове­дінці, діяльності людей, тому властивості людської психіки здійсню­ють на них певний вплив. При цьому сама людська психіка форму­ється під впливом відповідних економічних, соціальних та інших зовнішніх умов.

Теорія суспільного договору була сформульована в XVII­XVIII ст. у роботах Г. Гроція, Т. Гоббса, Дж. Локка, Б. Спінози, Ж.-Ж. Руссо, О. Радищева й інших. За цією теорією, до появи держа­ви люди знаходились у «природному стані», що розумілося різними авторами по-різному, зокрема як необмежена особиста воля, загальне благоденство, «війна всіх проти всіх». Кожна людина від природи мала невідчужувані права, але в процесі розвитку людства права різ­них людей починають вступати в суперечність, порядок у суспільстві порушується, і виникає насильство. Тому люди «домовилися» про утворення держави, яка відповідала б за підтримання порядку і забез­печення загальносуспільного блага й мирного співіснування, водно­час погоджуючись свідомо обмежити свої свободи і підкорятися ви­могам держави.

Таким чином, прихильники договірної теорії обґрунтовували ідеї демократії, народного суверенітету, природно-правової концепції прав людини і громадянина, права народу на насильницьку зміну держав­ного устрою, який порушує природні права, що знайшло своє відо­браження в Декларації незалежності США і конституціях деяких за­хідних країн.

Марксистська (класова) теорія (К. Маркс, Ф. Енгельс), спира­ючись на історико-матеріалістичні ідеї еволюції суспільства, розгля­дає виникнення держави і права як результат природного, насамперед економічного, розвитку первісного суспільства.

Марксистська теорія обґрунтовує ідею про класову природу держави, основним чинником виникнення і розвитку якої є боротьба класів. В умовах розшарування суспільства на антагоністичні класи держава виникає з необхідності стримування пригніченого класу як знаряддя реалізації інтересів економічно панівної верхівки, яка за до­помогою держави утверджує своє домінуюче положення в суспільст­ві. Право тоді стає передусім засобом, що забезпечує стабільність і розвиток суспільних відносин, вигідних економічно панівному класу, і розглядається як його воля, зведена в закон.

Слід визнати, що жодна з цих теорій не є досконалою. Проте всі вони мають право на існування, оскільки відображають ті чи інші об’єктивні особливості розвитку суспільства, що сприяє кращому розумінню передумов і причин виникнення держави і права.

1.3