Виникнення держави. Причини виникнення первісної (архаїчної) держави. Основні теорії походження такої держави

Існують такі основні теорії про походження первісної (арха­їчної) держави: патріархальна, договірна, соціально-класова, теорія насильства та ін.

Первісні людські спільноти, які формувались спочатку тільки на кровно-родинних зв'язках (роди), були, як свідчать етнографія та інші історичні науки, соціально однорідними утвореннями: групи людей, що існували всередині такої спіль­ноти, виділялись виключно чи здебільшого за їхніми біологіч­ними властивостями (стать, вік, фізичний стан тощо).

Та внаслідок неминучого розвитку й ускладнення суспіль­ного виробництва, зокрема розподілу суспільної праці, а відпо­відно й усього суспільного життя, об'єктивно виникає потреба у виконанні таких соціальних функцій, на реалізації яких почи­нають зосереджуватись, «спеціалізуватись» лише окремі члени роду (племені). Отже, поступово формуються невеликі групи людей, за якими закріпляються лише певні соціальні «ролі». До

останніх насамперед належать: а) управління - тобто організа­ція і координація «природопривласнювальної», а згодом виро­бничої діяльності родичів, одноплеменців; б) «шаманство» - ритуально-обрядові функції; в) військове керівництво - органі­зація захисту від племен завойовників.

У таких «управлінців», певною мірою вже відокремлених від звичайних членів спільноти (перших можна умовно назвати «родо-племінною бюрократією»), поступово формуються, окрім загальносуспільних, ще й специфічні групові інтереси. А внаслідок цього таке первісне родово-племінне суспільство повільно, але неминуче стає соціально неоднорідним.

Та вирішальною мірою, як свідчать згадані науки, це спричинили перші великі розподіли суспільної праці (насам­перед, розподіл на «природопривласнювальну» і виробничу, а згодом - на скотарство та землеробство) і виникнення - як наслідок - приватної власності на засоби виробництва.

Така власність поступово зосереджується в першу чергу в руках племінної бюрократії (управлінської, військової, релігій­ної). І вона починає здійснювати керівництво суспільством вже не тільки у загальних інтересах, а й, так чи інакше, в інтересах своєї «управлінської» групи.

Остання обставина якраз і суттєво відрізняє таку органі­зацію управління суспільством від тієї, яка існувала у попере­дньому, соціально однорідному, суспільстві. Тому така органі­зація влади має бути відображена вже окремим, спеціальним поняттям. В українській мові воно позначається терміном «держава».

Отже, якщо не вважати племінну бюрократію соціально- економічним класом (оскільки ця група, посідаючи особливе місце у виконанні соціальних функцій, у розподілі прав і обов’язків, до певного часу не відрізняється від інших членів суспільства своїм відношенням до засобів виробництва), то можна констатувати наявність докласової держави - держа­ви племінної бюрократії. Ця держава - за її соціальною сутні-

стю - була організацією публічної (вже політичної) влади домінуючої, керівної верхівки племінного соціально неоднорі­дногосуспільства. Про таку архаїчну докласову державу писа­ли, між іншим, такі видатні вчені, як німецький мислитель Фрі- дріх Енгельс у книзі «Анти-Дюрінг» (1878 р.), а також українсь­кий історик Михайло Грушевський у книзі «Початки гро­мадянства (генетична соціологія)» (1921 p.).

З виникненням класів рабовласників і рабів (у деяких кра­їнах - класів феодалів і феодально залежних селян) соціальна сутність держави змінюється: остання стає організацією полі­тичної влади рабовласників (або ж, в інших випадках, відразу влади феодальної верхівки).

Чимало таких держав згодом підкоряли собі інші народи (як державні, так і бездержавні) або ж самі втрачали неза­лежність чи переставали існувати внаслідок загарбання їх або інших історичних подій.

Ознаки державної влади, які відрізняють її від публіч­ної влади у первісному, соціально однорідному суспільстві:

1) у первісному суспільстві публічна влада виражає і захи­щає інтереси всіх його членів; а в соціально неоднорідному - інтереси насамперед домінуючого у ньому прошарку, угру­повання;

2) у первісному суспільстві носії влади не відокремлюють­ся від інших членів суспільства за своїм соціальним станови­щем; в соціально неоднорідному суспільстві носії такої влади вже організаційно відокремлені у певну групу, яка набуває осо­бливого статусу;

3) у первісному суспільстві населення не оподатковується; а в соціально неоднорідному суспільстві для утримання носіїв державної влади інші члени суспільства зазвичай зобов'язані сплачувати податки (данину);

4) у первісному суспільстві органи влади не поділяються - залежно від виконуваних ними функцій - на певні види; а в соціально неоднорідному суспільстві функції державної влади розподіляються між окремими системами її органів;

5) у первісному суспільстві влада поширюється на всіх членів роду, племені, на якій би території вони не перебували;

а влада держави поширюється не тільки на родичів і однопле­менців, а на всіх людей, які перебувають на її території;

6) у первісному суспільстві діють такі правила поведінки, обов’язковість яких забезпечується звичаями, традиціями, мораллю, різноманітними засобами громадського впливу; а у державі складається система особливих, формально обов’яз­кових загальних правил поведінки - юридичних норм, здійс­нення яких забезпечується саме державою.

3.