Правосвідомість і правова культура в епоху інформатизації і глобалізації

Домінування інформаційного напряму соціального прогресу ви­вело можливості людської комунікації поза межі окремих місць про­живання, регіонів, країн, континентів, надавши їм планетарного мас­штабу.

Глибока інформатизація людського життя зумовила виникнення нового культурного феномену - інформаційної культури. Сьогодні, у процесі становлення глобального інформаційного суспільства, вона виступає теоретичною основою і чинником переорієнтації свідомості людини на нові фундаментальні соціальні цінності - свободи доступу всіх людей до інформації і знань, не залежно від країни, національно­сті, економічного і соціального положення.

Як чинник інформаційної цивілізації інформаційна культура вті­люється в культурі інформаційних потреб, культурі інформаційних технологій, культурі інформаційних відносин, культурі інформацій­ної діяльності тощо. На теоретичному рівні як новітній прояв інфор­маційної культури вчені починають виділяти «е-культуру» - культу­ру суспільства, в якому домінують комп’ютерні технології і глобальні телекомунікаційні мережі.

Суттєві інформаційно-глобалістичні перетворення в соціумі зу­мовлюють постійний розвиток і видозміну форм суспільної комуні­кації, виникнення нових суспільних відносин, що не може не позна­читися на правовій системі, а отже, на правосвідомості і правовій культурі.

Інформаційні технології, зокрема глобальні телекомунікаційні мережі, стали сьогодні основним каналом отримання інформації про право і правову діяльність не тільки в межах держави, а й на міжна­родному рівні.

Сьогодні безліч комунікаційних пристроїв (персональних комп’ютерів, планшетів, смартфонів), що стали звичною частиною нашого життя, дозволяє майже без обмежень у часі і просторі миттє­во отримувати найсвіжішу офіційну правову інформацію на інтернет-порталах відповідних державно-владних суб’єктів.

Із переведенням правових документів в електронну форму вини­кають і нові методи й засоби пошуку необхідної правової інформації, що кардинально відрізняються від традиційного користування бібліо­теками друкованих видань. Зокрема, з’являються спеціальні правові інформаційно-пошукові системи, що дозволяють застосовувати од­ночасно до всього масиву правових документів різноманітні, раніше неможливі принципи швидкого пошуку: контекстний (за ключовими словами), за датою, суб’єктами, видами документів тощо.

Звичайно, такі новації відкривають нові пізнавальні можливості. Однак ними вплив інформаційного розвитку на правосвідомість і правову культуру не обмежується.

За допомогою сучасних інформаційних технологій встановлю­ється й новий формат здійснення правової комунікації і правової дія­льності в цілому, а саме:

- розширюються можливості спілкування правників у межах своєї професійної групи та спільного вирішення правових проблем;

- державно-владні суб’єкти і громадяни отримують нові засоби безпосередньої взаємодії через мережу Інтернет;

- створюються і розвиваються нові форми надання державою адміністративних послуг («електронні адміністративні послуги»);

- спрощується доступ до результатів різноманітної державної реєстраційної та облікової діяльності (електронні бази рішень, елект­ронні реєстри і кадастри та ін.);

- з’являються освітні інноваційні технології, що використову­ються і в системі правової освіти тощо.

У такий спосіб інформаційні технології збільшують демократи­зацію суспільства, посилюють активність і впливовість інститутів громадянського суспільства, сприяють прозорості діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, що безперечно позитив­но впливає на правову систему.

Проте інформатизація і глобалізація несуть світовому суспільст­ву не тільки позитивні зміни, а й низку нових загроз, зокрема право­вого характеру, подолання яких є одним із пріоритетів на шляху по­дальшого розвитку.

По-перше, виникають нові деформації правосвідомості. Уявний «електронний світ» негативно впливає передусім на молодь, свідо­мість якої перебуває на стадії формування, зменшуючи потреби і зда­тності людини в реальних соціальних контактах. Це негативно позна­чається на правовій активності та викликає проблеми соціалізації.

По-друге, темпи розвитку інформаційних відносин значно пере­вищують темпи правового розвитку, що зумовлює певне відставання наявних правових механізмів від реальних соціальних потреб у пра­вовому впорядкуванні інформаційної сфери.

По-третє, інформаційні технології стали новим простором і зна­ряддям для вчинення різноманітних правопорушень, як звичних, так і нових. Швидкість, анонімність, латентність (прихованість), транскор- донність таких правопорушень вимагають суттєвого удосконалення судової і правоохоронної систем, а також запровадження додаткових напрямів спеціальної підготовки і перепідготовки представників юри­дичної професії.

По-четверте, глобалізація розмиває соціокультурні межі сус­пільств різних країн. Відбувається інтеграція правових систем, виро­блення універсальних правових форм і процедур, глобальних важелів управління. Загрозою в цьому разі є те, що надмірна уніфікація пра­вового життя світового суспільства може спричинити втрату ідентич­ності національних правових систем та їхнього культурного розмаїття.

Отже, у сучасних умовах прогресу світової цивілізації завдяки синтезу інформаційної і правової культури утворюється новий вид культури з унікальними, притаманними лише йому властивостями - інформаційно-правова культура.

/---------------------------------------------------------------------------------------- Ч

Інформаційно-правова культура - це якісний стан правового

життя всього суспільства та окремих індивідів, який є втілен­ням єдності системи правових та інформаційних цінностей, набутих у процесі світового прогресу.

Інформаційно-правова культура - це комплексне, багатоас- пектне явище. Зважаючи на соціальну значущість і всепроникливість інформаційних процесів, вона не може належати до якоїсь окремої сфери суспільного життя.

Для усвідомлення суті інформаційно-правової культури її, як і правову культуру, необхідно розглядати в різних аспектах. Зокрема, інформаційно-правова культура втілюється в таких проявах сучасної культури, як:

- інформаційна культура у сфері права;

- правова культура в інформаційній сфері;

- культура інформаційних правовідносин;

- культура задоволення інформаційних потреб;

- культура інформаційної діяльності;

- культура поширення і пошуку інформації;

- культура інформаційних ресурсів;

- «мережева» культура.

Інформаційно-правова культура особистості виявляється в ус­відомленні й особливій повазі до інформаційних прав і свобод люди­ни, навичках використання сучасних інформаційних технологій для пошуку правової інформації й отримання правових знань, здійсненні інформаційної діяльності на фундаментальних засадах права, навіть за відсутності відповідних правових норм.

Критеріями інформаційно-правової культури суспільства є:

- гарантованість інформаційних прав та свобод людини;

- відповідність системи правових норм інформаційним потребам суспільства (розвиненість галузі інформаційного права);

- упорядкованість і систематизованість нормативно-правової ін­формації;

- забезпеченість вільного доступу через інтернет до інформацій­но-правових ресурсів;

- фахова підготовленість правників щодо вирішення правових проблем інформаційної діяльності;

- розвиток інформаційно-правової науки (інформаційного права, правової інформаціології, правової інформатики, інформаційної де- ліктології тощо);

- рівень інформаційної злочинності;

- стан законності і правопорядку в інформаційній сфері.

Таким чином, інформаційно-правова культура стала невід’ємним компонентом культури сучасного інформаційно розвинутого суспіль­ства, базисом його подальшого розвитку і процвітання.

Контрольні запитання

1. Що таке правосвідомість, які її основні компоненти?

2. Назвіть і поясніть основні види і рівні правосвідомості. ДЗЭ )

3. У чому полягають функції правосвідомості? р

4. Який зв’язок між правосвідомістю і правовою культурою? Г~|

5. Які існують підходи до визначення правової культури?

6. Що таке правова культура суспільства, особистості?

7. Чим забезпечується підвищення рівня правосвідомості і правової культури?

8. Як інформатизація і глобалізація впливають на правосвідомість?

9. Дайте визначення інформаційно-правової культури.

10. Що є показником високого рівня інформаційно-правової культури?

Література для поглибленого вивчення

Беляков К. И. Управление и право в период информатизации : моно­графия / К. И. Беляков. - К. : Изд-во «КВІЦ», 2001. - 308 с.

Інформаційне суспільство в Україні: інформаційно-правова культура, освіта, наука : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. Всесвіт. дню інформ. сусп-ва, 16-17 трав. 2008 р., Суми / ред. І. В. Арістова ; НДЦ прав. інф-ки АПК України, Київ. міжнар. ун-т, Сум. облдержадмін., Сум. нац. аграр. ун-т, Ін-т економіки та менедж. - Суми : Довкілля, 2008. - 206 c.

Калиновський Ю. Ю. Правосвідомість українського суспільства: гене­за та сучасність : монографія / Ю. Ю. Калиновський ; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. - Х. : Право, 2008. - 288 с.

Макаренко Л. О. Верховенство права і правова культура: теоретичні засади та практичний вимір / Л. О. Макаренко // Правова держава. - 2008. - Вип. 19. - С. 81-89.

Марущак А. І. Інформаційне право: доступ до інформації : навч. посіб. для студ. ВНЗ / А. І. Марущак. - К. : КНТ, 2007. - 531 с.

Оніщенко Н. М. Сприйняття права в умовах демократичного розвит­ку: проблеми, реалії, перспективи : монографія / Н. М. Оніщенко ; [відп. ред. Ю. С. Шемшученко]. - К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. - 320 с.

Основи інформаційного права України : навч. посіб. / В. С. Цимба­люк, В. Д. Гавловський, В. М. Брижко та ін. - 2-е вид., переробл. і до- повн. - К. : Знання, 2009. - 414 c.

Правова культура в умовах становлення громадянського суспільства : моногр. / ред. : Ю. П. Битяк, І. В. Яковюк ; НДІ буд-ва та місц. самовряду­вання АПрН України. - Х. : Право, 2007. - 248 c.

Тімуш І. С. Інтегральний погляд на право : монографія / І. С. Тімуш. - К. : Атіка, 2009. - 284 с.

Удовика Л. Г. Правова система України: глобалізаційні трансфо­рмації / Л. Г. Удовика. - Запоріжжя : КСК-Альянс, 2014. - 320 с.