<<
>>

23.7. Правова культура суспільства і окремої особистості

З одного боку, правова культура суспільства виступає як різновид суспільної культури, що відбиває певний рівень правосвідомості і законності, досконалості законодавства і юридичної практики, що охоплює всі цінності, створені людством в галузі права.

Власне кажучи, це — сукупність усіх позитивних компонентів правової діяльності в її реальному функціонуванні, втілення досягнень правової думки, юридичної техніки і практики. Вона пронизує саме право, правосвідомість, правові відносини, законність і правопорядок, правотворчу і правозастосовчу, а також іншу правову діяльність.

Необхідно розрізняти правову культуру суспільства в цілому та правову культуру окремої особи. Правова культура всього суспільства не існує поза правовою культурою окремих осіб, вони тісно пов'язані та взаємообумовлені.

197

if( !cssCompatible ) { document.write(" Правова культура особистості як компонент правової культури суспільства відбиває ступінь її розвитку. Правова культура особистості — необхідна передумова і творчий початок правового стану суспільства, це ступінь і характер правового розвитку самої особистості, що знаходять своє виявлення в її правомірній діяльності. Правова культура особистості передбачає її позитивну правову свідомість у дії.
Правова культура окремої особистості включає в себе позитивну правосвідомість, розуміння принципів права, повагу до права, впевненість у соціальній цінності права та правового регулювання, знання своїх прав і обов'язків та їх виконання. Таким чином, правова культура особистості — сукупність правових знань, емоцій, почуттів, вольових компонентів, які проявляються у правомірній поведінці. Це позитивна правосвідомість в її виявленні у правомірній поведінці.
23.8. Правовий нігілізм і правовий ідеалізм,
шляхи їх подолання
Правова культура відрізняється від правового безкультур'я і такої його форми, як правовий нігілізм, який є антиподом правової культури.

Правовий нігілізм — це заперечення, ігнорування та негативне ставлення до права, закону та правових форм організації суспільних відносин, прав і свобод інших осіб.
Різноманітні форми прояву правового нігілізму досить поширені в Україні. В умовах гострої соціально-економічної кризи він стає глобальним, агресивним, відверто демонстративним і посилює нестабільність у суспільстві, гальмує демократичні перетворення, процес розбудови правової держави.
Подолання правового нігілізму відбувається у процесі:
• формування політичної та правової культури громадян;
• утвердження принципів демократії у суспільній свідомості, поваги до права, закону як до найвищих соціальних цінностей;
• подолання правового та політичного популізму, екстремізму та радикалізму як специфічних форм прояву правового та політичного нігілізму;
• вдосконалення законодавчої бази, національної правової системи;
• правового виховання громадян, удосконалення юридичної освіти.
Іншим, не менш небезпечним явищем є правовий ідеалізм. Він так само відображає неадекватне ставлення до права, що передбачає
198
") } else { document.write(" Правова культура особистості як компонент правової культури суспільства відбиває ступінь її розвитку. Правова культура особистості — необхідна передумова і творчий початок правового стану суспільства, це ступінь і характер правового розвитку самої особистості, що знаходять своє виявлення в її правомірній діяльності. Правова культура особистості передбачає її позитивну правову свідомість у дії.
Правова культура окремої особистості включає в себе позитивну правосвідомість, розуміння принципів права, повагу до права, впевненість у соціальній цінності права та правового регулювання, знання своїх прав і обов'язків та їх виконання. Таким чином, правова культура особистості — сукупність правових знань, емоцій, почуттів, вольових компонентів, які проявляються у правомірній поведінці.
Це позитивна правосвідомість в її виявленні у правомірній поведінці.
23.8. Правовий нігілізм і правовий ідеалізм,
шляхи їх подолання
Правова культура відрізняється від правового безкультур'я і такої його форми, як правовий нігілізм, який є антиподом правової культури. Правовий нігілізм — це заперечення, ігнорування та негативне ставлення до права, закону та правових форм організації суспільних відносин, прав і свобод інших осіб.
Різноманітні форми прояву правового нігілізму досить поширені в Україні. В умовах гострої соціально-економічної кризи він стає глобальним, агресивним, відверто демонстративним і посилює нестабільність у суспільстві, гальмує демократичні перетворення, процес розбудови правової держави.
Подолання правового нігілізму відбувається у процесі:
• формування політичної та правової культури громадян;
• утвердження принципів демократії у суспільній свідомості, поваги до права, закону як до найвищих соціальних цінностей;
• подолання правового та політичного популізму, екстремізму та радикалізму як специфічних форм прояву правового та політичного нігілізму;
• вдосконалення законодавчої бази, національної правової системи;
• правового виховання громадян, удосконалення юридичної освіти.
Іншим, не менш небезпечним явищем є правовий ідеалізм. Він так само відображає неадекватне ставлення до права, що передбачає
198
") } Правова культура особистості як компонент правової культури суспільства відбиває ступінь її розвитку. Правова культура особистості — необхідна передумова і творчий початок правового стану суспільства, це ступінь і характер правового розвитку самої особистості, що знаходять своє виявлення в її правомірній діяльності. Правова культура особистості передбачає її позитивну правову свідомість у дії.

Правова культура окремої особистості включає в себе позитивну правосвідомість, розуміння принципів права, повагу до права, впевненість у соціальній цінності права та правового регулювання, знання своїх прав і обов'язків та їх виконання. Таким чином, правова культура особистості — сукупність правових знань, емоцій, почуттів, вольових компонентів, які проявляються у правомірній поведінці. Це позитивна правосвідомість в її виявленні у правомірній поведінці.

<< | >>
Источник: Волинка К. Г.. Теорія держави і права: Навч. посіб. — К.: МАУП,2003. — 240 с.. 2003

Еще по теме 23.7. Правова культура суспільства і окремої особистості:

  1. § 4. Правовая культура: связь с общей культурой. Виды правовой культуры
  2. § 5. Еколого-правова культура як складова сучасної цивілізаційної культури
  3. Теоретики права не могут найти единый подход к трактовке как самой категории «правовая культура», так и ее структурных компонентов, содержания, функций в силу того, что понятие правовой культуры многоаспектно.
  4. 4. Понятие правовой культуры. Элементы, уровни правовой культуры.
  5. § 5. Профессиональная культура юриста как личности и ее роль в развитии правовой культуры общества
  6. 1.Понятие и виды культурной деятельности, правовой статус организаций культуры в системе Министерства культуры и массовых коммуникаций РФ
  7. 44.Понятие и виды культурной деятельности, правовой статус ор­ганизаций культуры по закону РФ «Основы законодательства россий­ской федерации о культуре» (с изменениями на 2007 г.).
  8. Красинский В.В.. Угрозы национальной безопасности России, возникающие при организации и проведении выборов, в аспекте правовой культуры // Проблемы правовой и криминологической культуры борьбы с преступностью. М.: Российская криминологическая ассоциация,2002. С. 18–21; www.krasinskiy.ru, 2002
  9. §1. Громадянське суспільство як історичний етап у розвитку людського суспільства
  10. § 58. Правова культура, її види і функції.
  11. § 1. Формування особистості
  12. Правова культура: поняття, структура, перспективи розвитку
  13. if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 20 ПРАВОРЕАЛІЗАЦІЯ 20.1. Поняття і суть реалізації права Соціальне призначення права полягає в тому, щоб регулювати поведінку людей. Право має смисл та цінність для особистості та суспільства тільки тоді, коли воно реалізується. Слово "реалізація" походить від лат. "realis" — втілення, втілений. В наш час реалізація визначається як здійснення чого-небудь, втілення в життя програм, задумів тощо. Термін &q
  14. Правовая культура, ее значение для реформирования российской правовой системы
  15. Правова система суспільства: поняття, склад, фактори їх формування і розвитку.
  16. § 3. Правова культура: структура, функції, дія. Правове виховання.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -