§ 4. Стадії контрольно-наглядового провадження

Контрольно-наглядова діяльність містить у собі низку послідо­вних дій, які є її стадіями. Узагальнено в структурі контрольно-на­глядових проваджень виділяють такі стадії:

1) порушення провадження (інформаційна стадія);

2) розгляд (аналітична стадія);

3) ухвалення рішення та виконання (стадія коригування);

4) оскарження ухваленого рішення.

Метою першої стадії контрольно-наглядового провадження (ін­формаційної) є одержання інформації про важливі сторони, прояви та якості підконтрольного об’єкта за допомогою різноманітних ме­тодів спостереження, перевірок та обліку об’єктивних фактичних да­них про підконтрольний об’єкт. Інформація слугує засобом життєді­яльності та ефективності контрольно-наглядових функцій. Можли­вості її одержання визначаються передусім всеохоплюючим та уні­версальним характером контролю.

Другою стадією контрольно-наглядового провадження висту­пає аналітична стадія. Вона полягає в обробленні первинної інфор­мації, детальній перевірці та аналізі всіх фактів, узятих у їхній сукуп­ності та в причинному зв’язку, тим самим створюючи базу для фор­мування висновку стосовно об’єкта контролю, наскільки процеси, що в ньому відбуваються, відповідають бажаним моделям та зразкам.

Третя стадія контрольно-наглядового провадження виходить за межі самого контролю та нагляду, тому що є пов’язаною або з ухва­ленням нового рішення, яке усуває виявлені недоліки, або із застосу­ванням заходів примусового характеру, що також лежить за його фун­кціональними межами. Точність у визначенні коригуючої стадії конт­ролю є принципово важливою як з теоретичного, так і з практичного погляду, оскільки відіграє роль основи правильного вибору та обґру­нтування правових заходів і процесуальних форм у відповідній дія­льності суб'єктів їх застосування.

Четверта стадія провадження «оскарження ухваленого рі­шення» за своєю природою є факультативною стадією.

О. М. Бандурка підійшов до класифікації стадій контрольно-на­глядового провадження дещо інакше та поділив їх на такі стадії-дії: підготовчу стадію, центральну або аналітичну стадію та підсумкову стадію, де на підготовчій стадії:

1) обирається об'єкт контролю;

2) визначається предмет контролю;

3) установлюються засоби здійснення контролю;

4) призначаються особи, які здійснюватимуть контрольно-на­глядові дії;

5) складаються плани проведення контрольно-наглядових заходів.

На центральній (аналітичній) стадії збирається та обробля­ється інформація. Зібрана інформація аналізується і порівнюється з реальним станом справ на об'єкті, що перевіряється.

До підсумкової стадії були віднесені такі дії:

1) ухвалення рішення за результатами контролю;

2) доведення ухваленого рішення до відома адресата (в необхід­них випадках доведення такого рішення до відома громадськості, правоохоронних органів та інших осіб, зацікавлених у результатах провадження);

3) надання допомоги підконтрольній структурі в наведенні ладу на об'єкті;

4) контроль за виконанням рішень, ухвалених за підсумками ко­нтролю.

Отже, стадіями контрольно-наглядового провадження є такі порівняно самостійні його частини, які поряд із його загальними завданнями мають властиві лише їм завдання та особливості.

Питання для самоконтролю

1. Зміст та значення контрольно-наглядового провадження.

2. У чому полягають особливості здійснення контрольно-на­глядового провадження?

3. Співвідношення контрольних та наглядових проваджень.

4. Назвіть основні функції контролю в державному управлінні.

5. Перелічіть принципи контрольно-наглядового прова­дження.

6. Здійсніть класифікацію контрольно-наглядових прова­джень.

7. Назвіть особливості самоврядного контролю.

8. Сформулюйте та охарактеризуйте стадії контрольно-нагля­дового провадження.