§ 3. Стадії реєстраційного провадження

Установлення сутності та особливостей всіх без винятку видів адміністративних проваджень, зокрема і реєстраційного, передбачає правовий аналіз дій (процедур), які логічно та послідовно змінюють одна одну.

Поняття стадії реєстраційного провадження необхідно визна­чити через її ознаки, до яких слід віднести такі: строк, логіку продов­ження послідовності операцій, якісні особливості кожної стадії (доці­льність, ефективність), результат.

Єдині строки для повного циклу реєстраційних проваджень у за­конодавстві не визначені. Також не встановлено єдині строки для ко­жної зі стадій цих проваджень, оскільки, зважаючи на різну склад­ність окремих адміністративно-реєстраційних процедур, для них ма­ють бути встановлені різні строки і їх не слід уніфікувати^[80].

З іншого боку, у кожному з реєстраційних проваджень з метою уникнення затягування вирішення реєстраційної справи варто вста­новлювати граничний строк. Наприклад, заява про зміну імені, по­дана у встановленому порядку до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, розглядається у тримісячний строк з дня її по­дання. За наявності поважної причини цей строк може бути продов­жено, але не більш як на три місяці^[81].

Треба зауважити, що в чинному законодавстві наразі відсутнє визначення стадій реєстраційного провадження. Тому проаналізу­вати їх систему, етапи та процедурні особливості можна шляхом ре­тельного вивчення чинних нормативно-правових актів, які регулю­ють реєстраційні провадження. Так, у реєстраційному проваджені можна виокремити обов’язкові та факультативні стадії, кожна з яких має самостійне процесуальне значення. Слід пам’ятати, що в деяких стадіях регламентація обов’язкового чи факультативного застосу­вання норм реєстраційного провадження є обов’язковою, а у деяких - факультативною, тобто визначення обов’язковості тієї чи іншої стадії розвитку й реалізації матеріальних відносин у загальному ме­ханізмі здійснення права є прерогативою законодавця^[82].

Слід зауважити, що сама стадія як складова частина процесуаль­ної діяльності не є цілісною категорією. Її структуру становлять пе­вні етапи - сукупність дій, що переслідують яку-небудь внутрішньо- стадійну проміжну мету. Тому ототожнювати стадії реєстраційного провадження з етапами вчинення тієї чи іншої реєстраційної дії не­доцільно. Етап - деякою мірою відособлена частина стадії^[83].

Стадія реєстраційного провадження - більш ємна наукова кате­горія, що охоплює своїми межами кілька етапів, які складаються з комплексу відповідних дій, спрямованих на досягнення певної про­міжної мети в масштабах тієї або іншої стадії реєстраційного прова­дження. Тобто стадію та етап реєстраційного провадження можна співвіднести як загальне й окреме. Унаслідок цього стадії цілком мож­на охарактеризувати як послідовний ланцюг етапів певних дій поса­дових осіб органу державної реєстрації або державного реєстратора одноособово, оскільки деякі стадії реєстраційного провадження, бу­дучи досить складними за структурою, складаються з декількох ета­пів. При цьому окремі етапи відрізняються один від одного наявні­стю певних цілей, що мають, однак, проміжний характер і різняться специфікою використовуваних засобів^[84].

Досягнення мети однієї стадії дає достатні підстави для пере­ходу до наступної, однак між етапами в межах стадії такого тісного зв'язку немає. Реалізація будь-якого з етапів має слугувати досяг­ненню мети стадії. Інакше кажучи, стадії в межах провадження поєд­нуються послідовно, етапи ж у межах стадії можуть бути поєднані і послідовно, і паралельно, одні з них є необхідними, а інші ні. Варто також зазначити, що органам публічної адміністрації, які здійсню­ють реєстраційне провадження, надаються певні повноваження щодо вибору окремих етапів і визначення їх послідовності, а щодо стадій це недопустимо^[85].

Наразі чинне законодавство та наукові доробки вчених-адмініс- тративістів дають змогу виокремити такі стадії та етапи реєстрацій­ного провадження.

1. Порушення реєстраційного провадження та аналіз наданих заявником документів:

- подання заявником документів, потрібних для проведення дер­жавної реєстрації, представникові реєстраційного органу; перелік цих документів є вичерпним і вимагати будь-які додаткові заборонено;

- розгляд та перевірка наданих документів;

- проведення додаткових спеціалізованих перевірок (експер­тиза, випробування) - факультативний етап;

- за відсутності підстав для залишення документів без розгляду формування реєстраційної справи та фіксація дати надходження до­кументів в журналі обліку реєстраційних дій; із цього моменту почи­нається перебіг процесуальних строків^[86].

2. Розгляд реєстраційної справи й ухвалення рішення:

- представник реєстраційного органу перевіряє подані докуме­нти на відсутність підстав для відмови у проведенні державної ре­єстрації;

- за відсутності таких підстав ухвалюється рішення про прове­дення державної реєстрації;

- за наявності таких підстав видається письмове повідомлення, де зазначаються ці підстави, та документи, що подавалися для про­ведення державної реєстрації;

- підготовка висновку щодо задоволення звернення про реєст­рацію або вмотивована відмова щодо реєстрації;

- надсилання копій щодо методів контролю за зареєстрованим об'єктом відповідному органу публічної адміністрації (у разі перед­бачення відповідних випадків у законодавстві).

3. Оскарження рішення і його перегляд (така стадія є факульта­тивною):

- оскарження рішення;

- перевірка законності рішення;

- проведення незалежної експертизи;

- ухвалення рішення за результатами перевірки щодо оскар­ження;

- доведення рішення до відома заявника.

4. Стадія виконання рішення:

- внесення запису до реєстру про проведення державної реєст­рації (дата внесення до реєстру запису про проведення державної ре­єстрації є датою державної реєстрації);

- оформлення реєстраційних документів;

- видача свідоцтва (посвідчення) про державну реєстрацію;

- надання даних про реєстрацію в органи публічної адміністра­ції, якщо вказані випадки передбачено законодавцем (факультатив­ний етап).

5. Внесення змін до реєстраційних відомостей.

6. Припинення державної реєстрації.

Підставою для внесення у класифікаційну систему стадій реєст­раційного провадження таких стадій, як внесення змін до реєстра­ційних відомостей та припинення державної реєстрації (ці стадії від­сутні у більшості наукових робіт на зазначену тематику) є поло­ження чинного законодавства, в яких у певних адміністративно-ре­єстраційних провадженнях ці стадії визначено в тексті відповідного закону. Так, у Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у де­яких статтях та розділах передбачено внесення змін до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі, про громадське об'єд­нання, що не має статусу юридичної особи; державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; державна реєстрація

Розділ ІІ. Адміністративні процедури (провадження) змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі; державна реєстрація припинення юридичної особи; державна реєстрація припинення підприємниць­кої діяльності фізичної особи - підприємця^[87].

Отже, стадії реєстраційного провадження можна визначити як строкові логічні послідовні операції, кожна з яких має свої якісні осо­бливості (доцільність, ефективність), а у сукупності всі вони створю­ють зв'язну структуру вказаного провадження, яке приносить юри­дичний фіксований результат^[88].

Зважаючи на різновид реєстраційного провадження кількість стадій може збільшуватися або зменшуватися, вони можуть виокре­млюватися в додаткові етапи, можуть змінювати назви тощо. Але го­ловним критерієм змісту стадії реєстраційного провадження має бути чітке та повноцінне відображення безпосередньої процедури провадження. Беззаперечне дотримання законодавчого порядку, яким врегульовано ту чи іншу процедуру реєстраційного прова­дження, дає змогу пришвидшити процес державної реєстрації, що, в свою чергу, сприятиме підвищенню рівня дотримання прав і закон­них інтересів відповідних суб'єктів.