<<
>>

Стадії апеляційного провадження

4.1.

4.2. Порядок прийняття апеляційної скарги до розгляду (стадія відкриття апеляційного провадження)

Справа з апеляційною скаргою направляється судом першої інстанції до апеляційного суду, де вона реєструється і передається у порядку черговості судді-доповідачу.

Протягом трьох днів після надходження справи суддя-доповідач вирішує питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом.

До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 295 ЦПК, а також у разі несплати суми судового збору чи неоплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються положення ст. 121 ЦПК.

Згідно зі статтями 121, 297 ЦПК суд має постановити такі ухвали:

- про залишення апеляційної скарга без руху, у разі встановлення її недоліків та надання строку для їх усунення;

- про повернення апеляційної скарги, коли недоліки не було усунено у встановлений судом строк;

- про прийняття апеляційної скарги до розгляду.

Виходячи з принципу сприяння громадянам у захисті їхніх

прав слід розмежовувати ухвали про прийняття скарги до розгляду, які не потребують мотивації, та про повернення, які мають бути вмотивованими. Це положення випливає з того, що така ухвала перешкоджає подальшому руху справи, тому вона може бути оскаржена у касаційному порядку.

Апеляційний суд може повернути справу до суду, який ухвалив рішення, якщо буде виявлено певні процесуальні недоліки у справі.

До недотриманих вимог щодо належного оформлення справи можна віднести непідписання журналу, протоколу про окремі процесуальні дії секретарем судового засідання, непозна- чення сторінок справи тощо.

Істотними процесуальними недоліками є також відсутність реакції на вимоги сторін щодо роз’яснень рішень суду, виправлення описок та арифметичних помилок тощо.

Апеляційний суд може повернути справу до суду, який ухвалив рішення, коли будуть виявлені такі процесуальні недоліки у справі:

- нерозглянуті зауваження на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами;

- нерозглянуті письмові зауваження щодо повноти чи неправильності журналу судового засідання;

- залишення без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.

Після постановления ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду (фактично має місце стадія відкриття апеляційного провадження) апеляційний суд не пізніше наступного дня з цієї дати надсилає копії заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги та доданих до них матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані ними заперечення на апеляційну скаргу.

У статті 299 ЦПК передбачено право осіб, які беруть участь у справі, приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов’язки.

Заяву про приєднання до апеляційної скарги може бути подано до початку розгляду справи в апеляційному суді.

За подання заяви про приєднання до апеляційної скарги судовий збір не сплачується.

Право приєднатися до апеляційної скарги - це спеціальне право, яке зумовлене спільними інтересами і виявляється в тому, що особа, яка сама не оскаржує рішення суду, може висловити свою згоду з аргументами, наведеними стороною, на чиєму боці вона виступала, та яка оскаржує рішення. Специфіка приєднання виявляється і в ч. 2 ст.299 ЦПК, оскільки у ній передбачено фактично строки подання такої заяви, тобто до початку розгляду справи в апеляційному суді.

Сенс такого приєднання - надання апеляційній скарзі підтримки з боку третьої особи. У заяві про приєднання загалом висловлюється згода з вимогою скаржника, але можуть розширюватися або уточнюватися аргументи на користь задоволення вимоги, зазначеної у скарзі.

Аналогічним правом користуються особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов’язки, тобто вони можуть вступити у справу навіть на стадії апеляційного провадження. Але на цій стадії вони мають не тільки приєднуватися до апеляційної скарги, але і обґрунтувати, яким чином ухвалене рішення стосується їхніх прав та обов’язків.

Заява має бути подана у письмовій формі.

Неподання або невчасне подання заяви про приєднання до апеляційної скарги до початку розгляду справи в апеляційному суді не позбавляє третіх осіб права висловити свою думку з приводу ухваленого судом першої інстанції рішення, оскільки вони вправі давати пояснення згідно з ч, 3 ст. 403 ЦПК, у яких вони і висловлять свою позицію.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити 53 протягом строку на апеляційне оскарження.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи в апеляційному суді, а друга сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою у повному обсязі чи в певній частині.

Підстави для відкликання апеляційної скарги можуть бути різні, наприклад, сторони досягли компромісного вирішення спору. Але альтернативним способом вирішення спору може бути укладення сторонами мирової угоди (ст.306 ЦПК), а не відкликання апеляційної скарги. До відкликання апеляційної скарги особу можуть спонукати розрив відносин з адвокатом, який не бачить юридичної перспективи від участі в апеляційному оскарженні рішення суду або особа дійшла висновку, що її апеляційна скарга не має юридичної перспективи.

Наслідки відкликання чи визнання апеляційної скарги:

- якщо у справі не має інших апеляційних скарг, то відкликання апеляційної скарги призводитиме до набрання рішенням суду законної сили у передбачені ст. 223 ЦПК етроки;

- якщо у справі була відкликана лише одна апеляційна скарга, то апеляційний розгляд відбуватиметься, але стосуватиметься вимог лише скарги, яка не була відкликана;

- визнання апеляційної скарги обґрунтованою у повному обсязі чи в певній частині спрощує процес її розгляду, але апеляційна скарга розглядається у звичному порядку.

Щодо заяви про відкликання апеляційної скарги, суддя, який готував справу до розгляду в апеляційному суді, поста- новлює ухвалу про повернення скарги. Така ухвала суду не оскаржується, оскільки вона відповідає волі скаржника, який подав апеляційну скаргу і бажає її повернення назад.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або частково.

Процесуальний термін «відкликання апеляційної скарги» відрізняється від терміна «відмова від апеляційної скарги повністю чи частково».

Відкликання апеляційної скарги сприймається як безумовна процесуальна дія, яка не передбачає її розгляду судом.

Відмова від апеляційної скарги та у зв’язку з цим закриття апеляційного провадження «вирішується апеляційним судом, що розглядає справу у судовому засіданні» (ч. 4 ст. 300 ЦПК). Це зумовлено тим, що суд вправі поставити запитання і вислухати позицію скаржника з приводу причин його відмови від апеляційної скарги, однак скаржник не зобов’язаний повідомляти причини, якщо вони стосуються його особисто (ст. 63 Конституції України).

Важливим у такому разі правовим моментом має стати роз’яснення судом скаржнику правових наслідків відмови від апеляційної скарги - повторне оскарження цього рішення, ухвали з тих самих підстав не допускається.

У частині 5 ст. 300 ЦПК має місце положення про те, що визнання апеляційної скарги другою стороною враховується апеляційним судом у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.

Це положення закону деякою мірою суперечить принципу диспозитивності, оскільки визнання апеляційної скарги другою стороною не призводить до закриття провадження у справі, а лише враховується апеляційним судом у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи. Оскільки суд ухвалює рішення іменем України, а не від імені сторін у справі, тому рішення має відповідати матеріалам справи, а не тільки волевиявленню сторін. Особливо це положення стосується апеляційної інстанції, оскільки у цьому виді провадження перевіряється обґрунтованість і законність рішення суду першої інстанції. Тому формально слід брати до уваги не тільки волевиявлення сторін, а й рішення суду першої інстанції. Через те, що сторони погодилися, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам законодавства або є необгрунтованим, спірність прийнятого рішення не усувається. У такій ситуації все одно дії суду першої інстанції підлягають перевірці і лише при їх невідповідності вимогам законодавства рішення може бути скасовано. Якщо ж сторони вирішили спірні відносини іншим чином, ніж встановлено в рішенні суду першої інстанції, то вони вправі укласти мирову угоду і на стадії апеляційного оскарження рішення суду.

4.3.

<< | >>
Источник: Авторський колектив. Цивільний процес України : академічний курс ; [підручник для студ, юрид. спец. вищ. навч. закл.]; КНТ. 848 с. 2009

Еще по теме Стадії апеляційного провадження:

  1. § 2. Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення
  2. Стаття 190. Підготовка справи до апеляційного розгляду
  3. Стаття 194. Відмова позивача від адміністративного позову, примирення сторін під час апеляційного провадження
  4. Стадії апеляційного провадження
  5. З. Стадії касаційного провадження
  6. Стаття 292. Право апеляційного оскарження
  7. Стаття 301. Підготовка розгляду справи апеляційним судом
  8. § 2 . Право апеляційного оскарження та порядок його здійснення
  9. § з. Підготовка справи до розгляду в суді апеляційної інстанції
  10. § 4. Розгляд справи судом апеляційної інстанції
  11. § 5. Повноваження суду апеляційної інстанції. Підстави для скасування рішень та ухвал в суді апеляційної інстанції
  12. Сутність і значення стадії апеляційного провадження
  13. Ухвали і рішення апеляційного суду
  14. Сутність і значення стадії касаційного провадження
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -