<<
>>

Стаття 311. Підстави для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд

1. Рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:

1) справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду;

2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу;

3) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання;

4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі;

5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

2. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

1.Частина перша коментованої статті містить підстави грубого порушення норм процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Під нормами процесуального права слід розуміти норми, які визначають порядок цивільного судочинства в судах загальної юрисдикції.

Незважаючи на те, що у коментованій сатті немає прямої вказівки на це, але практика підтверджує об’єктивну вимогу про те, що навіть у випадку відсутності в самій апеляційній скарзі посилання на обставини, наведені у коментованій статті, рішення ухвалене з такими порушеннями, повинно бути скасовано. Це пояснюється тим, що наявність цих обставин зумовлює ухвалення неправильного рішення, і як наслідок, недотримання основних процесуальних гарантій судового захисту прав та інтересів учасників судового розгляду.

2. Безумовними підставами скасування рішення і направлення справи на новий розгляд є наступні:

а) розгляд справи неповноважним суддею або складом суду.

Склад суду є повноважним лише за умови точного дотримання вимог щодо його формування. Закон, наприклад, вимагає, щоб цивільні справи про визначення місця проживання і відібрання дитини, встановлення батьківства у випадку відміни рішення, постановленого суддею одноособово, повинні розглядатися колегією суддів у складі трьох професійних суддів, причому ні один із них не вправі входити в склад суду, який розглядатиме справу, якщо він раніше брав участь у розгляді цієї справи по першій інстанції, і його рішення було скасовано.

Суддя не вправі приймати участь в розгляді справи також за наявності підстав, передбачених ст.20, 21 ЦПК (неповноважним суддею може бути і особа, яка підлягала відводу, самовідводу). В п.6 правових позицій Верховного Суду України про перегляд судових рішень зазначено, що підставою для скасування рішення у зв’язку неправомочним складом суду є ситуація, коли було порушено вимоги ст.21 ЦПК при розгляді заяви про відвід судді й залишення її без задоволення самим суддею. Не може розглядати справу також суддя, ухвалу якого про відмову в прийнятті позовної заяви, про затвердження мирової угоди та ін. було скасовано апеляційним або касаційним судом. Недотримання таких вимог закону зумовлює неправомочність складу суду і безумовне скасування рішення, ухваленого таким суддею, колегією суддів.

Крім того на практиці можливі ситуації, коли повноваження судді закінчились, а стосовно нього не прийнято відповідного рішення, наприклад Верховною Радою України. Або суддя, переведений до іншого суду, але відповідного рішення ще не прийнято. Тому розгляд такими суддями, щодо яких немає відповідних рішень чи наказів про оформлення на новому місці роботи, чи припинення їх повноважень, цивільних справ суперечить вимозі про належність складу суду.

б) рішення підписано чи ухвалено не тим суддею, який розглядав справу.

Відповідно до вимог ст. 209 ЦПК рішення суду повинно бути підписано суддею або колегією суддів, які розглядали справу в нарадчій кімнаті.(з метою недопущення впливу на суддів). Відсутність підпису одного із суддів при розгляді справи колегією суддів або відсутність підпису при одноособовому розгляді справи, підпис судді, який не брав участь у розгляді справи, виключає можливість визнання такого рішення таким, що відповідає вимогам закону, і тягне його скасування. У випадку виявлення апеляційним судом факту постановлення рішення не тим складом суду, що здійснював його розгляд, або того, що в рішенні вказаний інший , ніж той, що здійснював розгляд, склад суду, зобов’язаний скасувати рішення суду як таке, що ухвалене з суттєвими порушеннями процесуального права.

в) розгляд справи за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, якщо ці особи не були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

Важливою процесуальною гарантією захисту прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, є обов’язок суду своєчасно повідомляти таким особам про час і місце розгляду справи, а також обов’язок суду відкласти розгляд справи у випадку неявки кого-небудь із учаснииків процесу, коли немає відомостей про вручення їм повісток. Тому порушення цих правил зумовлює скасування рішення суду першої інстанції в будь-якому випадку. Судова статистика свідчить, що ця підстава є найбільш поширеною для скасування рішень.

Аналіз судової практики свідчить, що зазначена підстава для скасування рішення застосовується формально навіть у тих випадках, коли фактичні данні свідчать, що особа знала про час і місце розгляду справи. Так, Верховний Суд України скасував рішення і направив справу на новий розгляд, оскільки апеляційний суд розглянув справу у відсутність відповідача, щодо якого в матеріалах справи відсутні дані про вручення йому повістки на цю дату та при наявності його клопотання про перенесення справи у зв'язку з хворобою його адвоката.[110] Зрозуміло, що якщо відповідач клопоче про перенесення справи на інший час, то йому відомо, на коли призначене слухвання.

На нашу думку, таку позицію слід міняти. Не доцільно скасовувати рішення лише тому, що у справі немає розписки про вручення повістки, якщо є достатні докази, котрі свідчать про те, що сторона знала про час і місце судового розгляду, але не бажала взяти в ньому участь. Це сприятиме вихованню поваги до суду та завадить зловживанню процесуальними правами, коли особа навмисно не одержує судових повісток або розписується не своїм підписом.

г) вирішення питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у розгляді справи.

Суд зобов’язаний залучити до розгляду справи всіх осіб, прав та обов’язків яких стосується даний спір. Захист своїх прав та інтересів ці особи реалізують за допомогою широких процесуальних гарантій, основу яких складають ст.55, 59 Конституції України. Незалучення кого-небудь з цих осіб до розгляду справи позбавляє їх можливості скористатися для захисту своїх прав та свобод процесуальними правами та гарантіями. Наприклад, розглянувши справу за позовом громадянина до Автотранспортного підприжмства про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, суд не залучив до розгляду справи в статусі третьої осби на стороні відповідача водія даної організації, який керував автомобілем. Таким чином суд позбавив можливості такого водія довести відсутність його вини в ДТП, спростувати розмір шкоди та ін., а згодом позов буде в порядку регресу організацією поданий до цього водія.

д) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Стаття 220 ЦПК передбачає можливість за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення. Таку заяву може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Якщо недоліки рішення не можуть бути виправлені шляхом ухвалення додаткового рішення, то суд зобов’язаний його скасувати і передати на новий розгляд. Але у випадку наявності можливості усунення недоліків рішення шляхом ухваленяння додаткового рішення, апеляційний суд може вирішити справу в частині, яка не стосується недоліків, які можуть бути усунені шляхом ухвалення додаткового рішення(якщо строк для виконання рішення не пропущений) та роз’яснює право відповідної особи, на вирішення питання шляхом ухвалення додаткового рішення судом першої інстанції (вказівка на таку можливість повинна міститись в ухвалі або рішенні суду першої інстанції).

3. Новий ЦПК не передбачає серед підстав для скасування рішення такі, як порушення таємниці нарадчої кімнати, відсутність (втрата) носія звукозапису судового процесу. У цих випадках також має місце істотне порушення норм процесуального права, але ст. 311 ЦПК не передбачає можливості направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Перелік таких підстав на даний час є вичерпним. В таких випадках, варто погодитися з пропозицією Я.Зейкана про те, що у випадку виявлення таких порушень апеляційний суд повинен провести перевірку всієї справи у повному обсязі, допитати всіх свідків у справі і скасувати рішення суду першої інстанції, постановити нове рішення[111].

4. При новому розгляді справи суд першої інстанції обов’язково повинен враховувати висновки і мотиви скасування рішення, передбачені у відповідній ухвалі суду апеляційної інстанції. Суд першої інстанції зобов‘язаний врахувати мотиви апеляційного суду і тоді, коли він із мотивацією та висновками апеляційного суду не згідний. Тому зацікавленим особам слід уважно вивчати мотивацію ухвали апеляційного суду і у разі, якщо мотиви та висновки ухвали апеляційного суду викликають обгрунтований сумнів, оскаржувати ухвалу в касаційному порядку. В іншому випадку, суд першої інстанції буде “в полоні” висновків апеляційного суду.

На нашу думку, суд першої інстанції зв‘язаний висновками та мотивами апеляційного суду, якщо повторний розгляд справи відбувається з тих самих підстав та на підставі тих самих доказів, які досліджувалися апеляційним судом. Якщо під час повторного розгляду позивач змінив підстави або предмет позову, у справі з‘явилися нові докази, суд першої інстанції не може бути зв‘язаний висновками апеляційного суду, який розглядав справу, так би мовити, в іншому “форматі”. Тому одним із тактичних прийомів обходу несприятливих висновків та мотивів апеляційного суду є зміна підстав або премету позову, який розглядається повторно.

<< | >>
Источник: Науково практичний коментар до ЦПК України. 2006

Еще по теме Стаття 311. Підстави для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд:

  1. Стаття 3. Визначення понять
  2. Стаття 311. Підстави для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд
  3. Стаття 336. Повноваження суду касаційної інстанції
  4. Стаття 361. Підстави перегляду
  5. § 3 . Принцип одноособового і колегіального розгляду цивільних справ
  6. § 3. Призначення справи до судового розгляду. Судові повідомлення і виклики
  7. ЗМІСТ
  8. § 1. Українська Центральна Рада - вищий представницький орган УНР
  9. 2.2. Об’єктивна сторона злочинів проти життя та здоров’я особи, вчинюваних медичними працівниками
  10. Кримінально-процесуальні функції вторинного рівня та їх реалізація в кримінальному провадженні
  11. 3.2. Провадження у справах про встановлення інших фактів, що мають юридичне значення
  12. Перспективи й напрями вдосконалення організаційно-правових умов працевикористання засуджених до позбавлення волі в Україні
  13. Оптимізація земельно-правових відносини у містобудуванні як основа розвитку капітального будівництва
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -