Чуттєво-раціональні методи дослідження антроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні

Спостереження

У теорії пізнання, психології, соціології існують різні підходи до визначення поняття «спостереження». Поряд із тенден­цією не пов’язувати спостереження з певним психологічним процесом робилися спроби визначити його через превалю­ючий у ньому психологічний процес, наприклад через поняття «увага».

При цьому сприйняття не зводиться до простої суми відчуттів, а є якісно новим щаблем почуттєвого пізнання з його властивос­тями (або закономірностями). Порівняльний аналіз численних характеристик властивостей сприйняття, що містяться в психо­логічних дослідженнях, дозволяє зробити висновок, що більшість авторів використовує різні синонімічні терміни для позначення одних і тих же якостей сприйняття, по суті наводячи єдиний їх перелік із деякими варіаціями.^[323]

Проаналізувавши вищеозначені синонімічні терміни «сприй­няття», адаптуємо їх до процесу сприйняття антроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні, а отже в цілому і спостереженню антроподжерельної невер- бальної інформації в кримінальному провадженні, у такі закономірності:

• предметність антроподжерельної невербальної інформації (прояви антроподжерельної невербальної інформації учасник кримінального провадження завжди співвідносить із характе­ристиками інших предметів і явищ, образи яких є єдиним цілим, володіючи власною внутрішньою організацією, представляючи собою певний предмет);

• цілісність антроподжерельної невербальної інформації (прояви антроподжерельної невербальної інформації учасник кримінального провадження сприймає в власній алгоритмічній системності, що є результатом його інтелектуального розвитку);

• структурність антроподжерельної невербальної інформації (прояви антроподжерельної невербальної інформації учасник кримінального провадження структурує відповідно до тих типів і видів знання, якими він оволодів раніше з можливими змінами в залежності від конкретних чинників);

• вибірковість проявів антроподжерельної невербальної інформації (з усього різноманіття даних, що впливають на учас­ника кримінального провадження, з проявів антроподжерельної невербальної інформації він переважно виділяє одні, а інші сприймає як фігуру на їхньому тлі);

• активність проявів антроподжерельної невербальної інформації (постійне сприйняття учасником кримінального провадження проявів антроподжерельної невербальної інфор­мації: мимовільне, свідоме, мимовільно-свідоме);

• осмисленість проявів антроподжерельної невербальної інформації (виділені прояви антроподжерельної невербальної інформації осмислюються, вивчаються, виділяються їхні істотні ознаки і відносини в процесі сприйняття);

• категоріальність антроподжерельної невербальної інфор­мації (сприйняття проявів антроподжерельної невербальної інформації супроводжується їх вербалізацією: усною, письмовою, тобто знаковою);

• константність антроподжерельної невербальної інфор­мації (властивості предметів (форма, величина, розміри, колір проявів антроподжерельної невербальної інформації тощо) до певних меж не залежать від умов сприйняття як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру);

• апперцепція або проективність антроподжерельної невер­бальної інформації (характер і спрямованість сприйняття проявів антроподжерельної невербальної інформації залежать від інди­відуальних особливостей учасника кримінального провадження, змісту психологічного життя, його потреб, інтересів, установок, життєвого і професіонального досвіду і т.

У філософській, психологічній, соціологічній, криміналіс­тичній літературі запропоновано чимало визначень методу спостереження, більшість із яких характеризує його як навмисне і цілеспрямоване сприйняття предметів і явищ зовнішнього світу^[324]. Незважаючи на те, що ці визначення відбивають суттєві риси даного методу, усе ж такі характеристики спостереження слід визнати обмеженими і недостатніми в зв'язку з його застосу­ванням при дослідженні антроподжерельної невербальної інфор­мації в кримінальному провадженні.

По-перше, у них не міститься вказівки на безпосередній характер сприйняття в ході спостереження за проявами антро- поджерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні. Очевидно, автори вважають виділення цієї ознаки зайвим, намагаючись уникнути тавтології, оскільки власти­вість безпосередньості відображення вже закладено в ширше поняття «сприйняття», через яке визначається спостереження. Однак включення ознаки безпосередньості сприйняття у визна­чення спостереження при дослідженні антроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні уявля­ється дуже важливим із точки зору можливості підкреслити його специфіку та відмежувати від вербальної інформації.

По-друге, наявні визначення не вказують на спосіб сприйняття при здійсненні спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні. Звідси (у силу перерахованих недоліків) під ці терміни підпадає прак­тично будь-який емпіричний метод, наприклад порівняння, опис, вимірювання.

У зв'язкуізцимне уявляєтьсяспірноюпозиціядеякихвчених-кри- міналістів, які допускають можливість здійснення опосередкова­ного спостереження та по-різному тлумачать це поняття. У підруч­нику під редакцією Р. С. Бєлкіна вказано, що під спостереженням слід розуміти сприйняття будь-якого об'єкта, явища, процесу, здійс­нюване навмисно й цілеспрямовано. В криміналістичних наукових дослідженнях виділяються такі об'єкти спостереження:

- елементи речової обстановки (сліди злочину, документи, окремі предмети тощо);

- люди: ознаки їхньої сутності, прояви їхнього характеру, темпераменту, емоційного стану тощо;

- дії осіб, також і такі, які утворюють способи підготовки, учинення та приховування злочину;

- явища;

- процеси.

Стверджується, що в розслідуванні використовуться і опосе­редковане спостереження, коли слідчий отримує інформацію щодо явища, особи, її дій від інших осіб.^[325]

І. І. Когутич підкреслює, що спостереження - це сприй­няття певного об'єкта, явища, процесу, яке відбувається для їх системного, цілеспрямованого, запланованого вивчення^[326]. В. Ю. Шепітько вказує, що спостереження як систематичне ціле­спрямоване безпосереднє сприйняття предмета чи явища широко застосовують у криміналістиці як із науковою, так і з практичною метою: для вивчення й узагальнення правозастосовної практики, в експертних дослідженнях, під час виконання слідчих (розшу- кових) дій тощо^[327].

Суб'єктом спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні є слідчий, прокурор, експерт, спеціаліст (тобто верифікатори/валідатори). Вони можуть здійснювати спостереження безпосередньо за проявами антроподжерельної невербальної інформації або опосе- редкованоз використанням технічнихзасобів.Для характеристики спостереження як методу, що використовується у їхній діяльності для спостереження за проявами антроподжерельної невер- бальної інформації, важливий інформаційний підхід до сприй­няття, реалізований низкою вчених-психологів (Л. М. Веккером^[328], Б. Ф. Ломовим^[329], С. Л. Рубінштейном^[330], А. О. Криловим^[331] та ін.). Особливо великою є роль подібного спостереження, якщо затри­мання проводиться без попередньої підготовки, коли не до кінця зрозумілими є багато обставин злочину, проте є підстави до проведення затримання^[332]. При затриманні необхідно врахувати, що індивідуальні риси затриманого проявляються в результатах його діяльності, до того ж він володіє унікальним комплексом фізичних, моральних, інтелектуальних і інших якостей^[333]. З їхньої точки зору, сприйняття є дуже складним і активним процесом отримання інформації для перевірки виникаючих гіпотез про те, що особа сприймає (наприклад бачить або чує), тобто про навко­лишній світ.

Процес формування проявів антроподжерельної невербальної інформації, або перцепція, як зазначає Л. М. Веккер, «починається з розрізнення і далі йде через впізнання до повного й адекват­ного сприйняття даного об'єкта»^[334]. При інформаційному підході в основу кладеться принцип стадіальності (або фазності) сприй­няття, «у ході якого здійснюється селекція інформації, що надхо­дить на сенсорний вхід, її більш-менш складне перетворення, порівняння з еталонами, витягнутими з пам'яті. У розгорнутій формі перцептивний процес включає оцінку сенсорної інфор­мації, корекцію сенсорних сигналів, висування і перевірку гіпотез, прийняття рішення».^[335]

Розроблена Л. Д. Столяренко схема прийому інформації в ході взаємопов'язаних психічних процесів, властивих пізнавальній діяльності, свідчить про те, що подразник (слуховий, зоровий) впливає на органи чуття, у результаті чого виникають нервові імпульси, які по нервових шляхах надходять у головний мозок, обробляються там і формуються окремі відчуття, складається цілісний образ сприйняття предмета, який зіставляється з етало­нами пам'яті, у результаті чого відбувається впізнання предмета, а потім при уявному зіставленні поточної інформації і колиш­нього досвіду, за допомогою розумової діяльності відбувається

Розділ 3. Система методів і засобів дослідження антроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні осмислення, розуміння інформації. Увага має бути спрямована на прийом і розуміння інформації.^[336]

Звідси видно, що сприйняття як необхідний етап пізнання антроподжерельної невербальної інформації завжди в більшій чи меншій мірі пов'язане з іншими пізнавальними процесами. З одного боку, у процес сприйняття проявів антроподжерельної невербальної інформації включаються пам'ять, наочне мислення, увага і уява. З іншого - сприйняття проявів антроподжерельної невербальної інформації забезпечує функціонування інших пізнавальних процесів, які безперервно трансформуються, пере­ходять один в одного, базуючись на чуттєвих даних, отриманих у результаті перцептивної діяльності.

Сприйняття - це важливий елемент спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації. Згідно думки Б. Ф. Ломова, діяльність спостерігача не можна зводити до сприйняття, хоча сприйняття в цій діяльності і відіграє особливу роль так званої «діяльності спостереження». Але спостереження як діяльність має сенс тільки в контексті інших видів діяль­ності, тобто умисне сприйняття всього змісту спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації складає лише його основу.^[338]

З розвитком науки і техніки спостереження осіб, які здій­снюють кримінальну процесуальну діяльність, набуває дедалі більш опосередкований характер. Структура в зв'язку з викорис­танням у необхідних випадках спостерігачем технічних засобів значно поліпшується, процес спостереження за проявами антро- поджерельної невербальної інформації допомагає фіксувати стан

і властивості об'єктів спостереження, що пояснює їх походження і реєструє те, що недоступно під час безпосереднього сприйняття проявів антроподжерельної невербальної інформації (різних приладів спостереження як у видимому діапазоні (біноклі, моно­куляри, перископи, телескопи тощо), так і приладів візуалізації зображень об'єкта (учасника кримінального провадження) і в інфрачервоному діапазоні, радіолокаційних зображень, теплових і рентгенівських зображень (приладів нічного бачення, теплові- зорів, рентгенівських апаратів тощо)), воно не втрачає при цьому, проте, ознаки безпосередності сприйняття.

У ході спостереження за проявами антроподжерельної невер­бальної інформації провідну роль відіграють зоровий і слуховий аналізатори. Їхні основні характеристики, що залежать від певних психофізіологічних особливостей сприйняття об'єкта, наводяться в психологічній і іншій літературі спеціального характеру.^[339]

Для зорового аналізатора при спостереженні за проявами антроподжерельної невербальної інформації часовий поріг (тобто мінімальна тривалість дії подразника, необхідна для виникнення відчуттів) 0,1-0,2 с.

Поле зору за проявами антроподжерельної невербальної інфор­мації (зона огляду для переведення погляду) - 80° у вертикальній площині (20° вгору і 30° вниз по горизонтальній лінії погляду) і 130° в горизонтальній площині (зона миттєвої чіткої види­мості - 15°, ефективної видимості при концентруванні уваги - 35°). Гострота зору учасника кримінального провадження макси­мальна в центральній частині сітківки ока. Діапазон яскравості прояву антроподжерельної невербальної інформації, що сприй­мається оком, досить широкий і лежить в межах 10-105 кд/м² і залежить від рівня адаптації. Перехід від одного рівня адап­тації до іншого (наприклад, при переміщенні спостерігача за проявами антроподжерельної невербальної інформації з темного приміщення в освітлене або навпаки) вимагає певного часу. При тривалому спостереженні за проявами антроподжерельної невербальної інформації контраст в 75-80% є оптимальним. Для слухового аналізатора при спостереженні за проявами антропо- джерельної невербальної інформації нижній поріг чутливості становить 11дБ при частоті 2000 Гц і 40 дБ при зміні частоти на ±50 Гц, верхній поріг чутливості - 120-130 дБ. Інтенсивність мовлення оптимальна при 40-100 дб, необхідне перевищення інтенсивності мовлення над шумом становить 6 дБ. Просторовий поріг дорівнює 10-20, часовий - 50 мс. Інтервал між короткими звуками повинен складати 30-40 мс, між нормальними звуками - 3 мс. Звідси оптимальний темп мовлення при спостереженні за проявами антроподжерельної невербальної інформації - 110 слів за хвилину.^[341]

Можливе виділення додатково до вищеназваних особливостей спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації: організований характер та природні або штучні умови перебігу.

З аналізу наведених характеристик видно, що можливості слід- чого/прокурора/судді з безпосереднього отримання зорової та слухової антроподжерельної невербальної інформації вельми обме­жені. Однак використання слідчим/прокурором/суддею у процесі спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації технічних засобів перетворює просте спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації на кваліфі­коване, що значно підвищує його можливості, сприяє об'єктивізації його результатів. У зв'язку із цим слід виділяти криміналістичне спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації як зумовлений специфічною сферою застосування в кримінальному провадженні особливий різновид загального методу спостереження, хоча деякі вчені заперечують можливість конструювання поняття «криміналістичне спостереження».^[342]

В. О. Образцовим було запропоноване таке визначення: «Криміналістичне спостереження - різновид загального методу спостереження, один з окремих випадків сприйняття візуальним або іншим способом властивостей і ознак об'єкта спостереження для отримання інформації по ньому, яка використовується в орга­нізаційно-управлінських, пошукових, пізнавальних і правових цілях у кримінальному судочинстві». Цим же автором виділено цілий ряд специфічних ознак криміналістичного спостереження: по-перше, воно застосовується посадовими особами правоохо­ронних органів, що ведуть боротьбу зі злочинністю кримінально- правовими засобами; по-друге, воно здійснюється з метою отри­мання інформації, що має значення для кримінального прова­дження; по-третє, до кола його об'єктів включаються лише такі елементи і системи навколишнього світу, які стосуються предмета пізнання, засобів і організації пошуково-пізнавальної діяльності; по-четверте, діяльність суб'єкта спостереження повинна здійс­нюватися в повній відповідності з принципами кримінального провадження і на базі використання засобів, методів, прийомів, що відповідають критеріям допустимості в даній сфері правоза- стосування.^[343] Наведені характеристики методу криміналістич­ного спостереження потребують подальшого дослідження щодо спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні.

Вивчення нормативних документів, теоретичних джерел і практики криміналістичного спостереження дозволяє констату­вати, що специфіка даного методу пізнання антроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні визнача­ється такими обставинами:

• криміналістичне спостереження за проявами антропо- джерельної невербальної інформації здійснюється посадовими особами правоохоронних органів, а також експертами, спеціа­лістами та судом у кримінальних провадженнях в ході процесу­альних дій та заходів;

• метою криміналістичного спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації є перевірка відпо­відності вербальних знаків антроподжерельним невербальним, а також отримання і використання нових антроподжерельних невербальних даних, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження, прийняття обґрунтованих у правовому і криміналістичному відношенні рішень для оптимі- зації пошукових, пізнавальних та інших завдань у кримінальному провадженні;

• криміналістичне спостереження за проявами антроподже­рельної невербальної інформації проводиться щодо учасників кримінального провадження;

• криміналістичне спостереження за проявами антроподже- рельної невербальної інформації здійснюється в повній відпо­відності з кримінальними процесуальними нормами та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють здійснення право­охоронної, експертної, судової діяльності.

О. В. Соколова до переліку об'єктів криміналістичного спосте­реження додає поведінку та дії осіб, які беруть участь у кримі­нальному провадженні, дії різних учасників окремих слідчих (розшукових) дій^[344]. Наприклад, коли слідчий вивчав зібрані мате­ріали кримінального провадження, він зауважив, що спочатку підозрюваний Особа_1 зізнавався тільки в учиненні розбійного нападу. Однак потім він визнав себе винуватим у вчиненні ще ряду злочинів. У той же час його показання, якими він викривав сам себе, часто не відповідали, а іноді й прямо суперечили пока­занням інших осіб. Коли ж під час допитів слідчий звертав на ці обставини увагу підозрюваного Особа_1, той легко змінював показання і наводив нові версії того, що сталося. З огляду на це, слідчий припустив, що підозрюваний Особа_1 обмовляє себе, і, спостерігаючи за його поведінкою в ході допиту, виявив моменти найбільш емоційних проявів антроподжерельної невербальної інформації, використав такі дані для встановлення психологіч­ного контакту та схилив підозрювану Особа_1 до надання прав­дивих показань.

Метою спостереження за проявами антроподжерельної невер- бальної інформації має бути не тільки фіксування ознак і власти­востей учасника кримінального провадження (зовнішні сторони об'єкта дослідження), а певна сукупність проявів антроподже- рельної невербальної інформації. Вона повинна включати аналіз сприйнятих проявів антроподжерельної невербальної інформації, установлення їх зв'язку з прихованими внутрішніми (психічні і фізіологічними) станами учасника кримінального провадження. Сприйняття та декодування прихованої інформації в процесі спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації представляє собою безперевне осмислення спосте­режуваного та підставу більш пильного предметного спосте­реження. Без такого предметного спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації цей процес втратив би свій спрямований характер, перетворившись на безсистемну сукупність фактів і явищ.^[345]

З урахуванням викладеного криміналістичне спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації можна визначити як цілеспрямований процес вивчення поса­довими особами правоохоронних органів, експертних установ, судових органів та спеціалістів відповідних учасників кримі­нального провадження, який здійснюється шляхом сприйняття їхніх проявів антроподжерельної невербальної інформації із метою отримання даних щодо обставин кримінально-реле- вантної події.

При застосуванні методу спостереження за проявами антро- поджерельної невербальної інформації необхідно зважати і на його специфіку, який і визначатиме характер взаємозв'язку його з іншими методами слідчого пізнання. Слід диференційо­вано підходити до розгляду взаємозв'язків слідчого спостере­ження за проявами антроподжерельної невербальної інфор­мації з іншими методами безпосереднього пізнання, до числа яких воно належить, і з методами опосередкованого пізнання.

Пізнання за допомогою методу спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні має свою індивідуальну специфіку, зумовлену такими складовими: суб'єктом, об'єктом пізнання, завданнями, планом, процесом, результатами пізнання^[346].

Виокремивши традиційні специфічні ознаки, які зумовлюють криміналістичне спостереження^[347] розкриваємо окремі ознаки криміналістичного спостереження за проявами антроподже­рельної невербальної інформації, як такі:

• сфера застосування - кримінальне провадження;

• спостереження за проявами антроподжерельної невер­бальної інформації здійснюється з метою отримання даних, які мають значення для кримінального провадження, і практичне використання при виконанні криміналістичних завдань;

• діяльність суб'єктів спостереження (слідчий/прокурор/ суддя/експерт/спеціаліст) за проявами антроподжерельної невербальної інформації повинна здійснюватися відповідно до принципів кримінального провадження (тобто КПК України) і використовувати тільки ті засоби і прийоми, які б відпові­дали критеріям допустимості в даній сфері правозастосування. При цьому метод спостереження за проявами антроподже- рельної невербальної інформації застосовується не сам по собі, а в певних рамках діяльності зазначених осіб: при проведенні слідчих (розшукових) дій (оглядів, допитів, пред'явлення особи для впізнання, пред'явлення речей для впізнання, пред'яв­лення трупа для впізнання, обшуків, слідчих експериментів і ін.), негласних слідчих (розшукових) дій (аудіо-, відеоконтроль особи; арешт, огляд і виїмка кореспонденції; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; зняття інформації з електронних інформаційних систем; обстеження публічно недо­ступних місць, житла чи іншого володіння особи; установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу; спостереження за особою, річчю або місцем; аудіо-, відеоконтроль місця; контроль

Розділ 3. Система методів і засобів дослідження антроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні за вчиненням злочину та ін.), інших форм роботи при розсліду­ванні злочинів та інших процесуальних дій;

• обмежене коло об'єктів спостереження за проявами антро­поджерельної невербальної інформації тільки тими учасниками кримінального провадження, які мають відношення до кримі- нально-релевантної події.^[348]

Отже, процес спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації - це складний етапний процес, який потребує цілеспрямованої кропіткої праці, чіткої спланованої організації щодо планомірного сприйняття певного учасника кримінального провадження з метою його пізнання шляхом виді­лення, дослідження та оцінки проявів антроподжерельної невер- бальної інформації. Необхідним елементом спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації при цьому виступає увага, яка набуває таку форму:

- мимовільна;

- довільна;

- постдовільна.^[349]

Щодо характеристики уваги як складової спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації окремо виділяють і досліджують такі її властивості:

1) стійкість (залежить від складності завдання, наявності пере­шкод, установки, інтересу, особливостей нервової системи тощо);

2) концентрація;

3) здатність до «переключення»;

4) розподіл;

5) обсяг.^[350]

Сучасне різноманіття засобів комунікації особи суттєво ускладнює завдання пізнання всіх переданих за їх допомогою

інформаційних знаків (вербальних і невербальних). Такі труднощі нерідко ще більше посилюються необхідністю паралельного вико­нання верифікатором інших дій (ведення процесуальних доку­ментів, забезпечення функціонування технічних засобів, форму­лювання запитань, вислуховування й оцінка змісту відповідей, підтримання психологічного контакту тощо). Усе це призводить до необхідності «переключення» й розподілу уваги, а відтак - до зниження рівня та якості розшифрування цих знаків, зростання загрози втрати певної частини, як вербальної так і невербальної інформації.

Спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні, маючи свою індивіду­альну специфіку, зумовлюється такими елементами:

• суб'єктом пізнання антроподжерельної невербальної інформації;

• об'єктом пізнання антроподжерельної невербальної інформації;

• завданням пізнання антроподжерельної невербальної інформації;

• планом роботи під час пізнання антроподжерельної невер- бальної інформації;

• процесом пізнання (механізмом) за проявами антроподже- рельної невербальної інформації;

• результатами пізнання антроподжерельної невербальної інформації.

Саме метод спостереження є одним із найпоширеніших, найе­фективніших методів при дослідженні антроподжерельної невер- бальної інформації. Суть спостереження за проявами антроподже- рельної невербальної інформації варто звести до спланованого, планомірного сприйняття певного об'єкта (учасника) з метою його пізнання шляхом виділення, дослідження та оцінки його антроподжерельних невербальних властивостей, ознак, характе­ристик. Зокрема, спостереження також характеризується як один із пасивних методів практичного дослідження, за якого спосте­рігач не впливає на розвиток подій^[351].

Використання спостереження, як і будь-якого загальнонауко- вого методу, у різних сферах людської діяльності, незважаючи на збереження ним своєї сутності, матиме певну специфіку, зумов­лену завданнями, об'єктами, застосовуваними технічними засо­бами, конкретними умовами і прийомами пізнання. Це в повній мірі стосується і спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні, специ­фіка якого зумовлена особливостями правового режиму, цілей, завдань і низки інших обставин такої діяльності, у процесі якої методи пізнання практично реалізуються при проведенні окремих процесуальних дій відповідно до кримінальних процесу­альних норм.

На досудовому розслідуванні, якщо розглядати цю стадію кримінального провадження з точки зору пізнавальної діяльності слідчого, реалізуються різні криміналістичні методи пізнання антроподжерельної невербальної інформації. До їх числа нале­жить і метод спостереження, при якому слідчий безпосередньо сприймає об'єкт антроподжерельної невербальної інформації. Слідче спостереження як специфічний, зумовлений професійною належністю суб'єкта, різновид спостереження - загального емпі­ричного традиційного методу пізнання - підпорядковується його закономірностям, виявленим теорією пізнання і психологією.^[352]

Об'єктами спостереження слідчого при проведенні слідчих (розшукових) дій служать не всі люди та їх діяння, а тільки ті з них, які пов'язані з розслідуваною подією і мають значення для кримінального провадження. О. Р. Ратінов підкреслює «спрямо­ваність спостереження на ознаки-наслідки розслідуваних подій, форми відображення цих подій у матеріальному світі і свідомості людей, тобто на будь-які фактичні дані, які можуть сприяти вста­новленню обставин, що мають значення для правильного вирі­шення справи»^[353]. Отже, під об'єктом слідчого спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації можна розуміти матеріально фіксоване явище (на яке спрямована активність слідчого при проведенні процесуальної дії з метою пізнання його (об'єкта) властивостей і ознак) з можливістю справляння на нього допустимого тактичного впливу та управ­ління ним.

Говорячи про особливості слідчого спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації, слід зупинитися на його відмінних ознаках порівняно зі спостереженням за проявами антроподжерельної невербальної інформації, яке здійснюються:

1) іншими особами професійної належності;

2) щодо інших учасників кримінального провадження, які професійно не пов'язані з практичною юриспруденцією;

3) в межах кримінального провадження.

На досудовому розслідуванні суб'єктами спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації поряд зі слідчим є всі інші їх учасники відповідно до закладеного в КПК України широкого розуміння поняття «особи, які беруть участь у процесуальній дії». Однак спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації, яке ведеться підо­зрюваним, свідком, потерпілим, понятими та іншими учасни­ками кримінального провадження, на відміну від спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації слід­чого, не можна вважати професійним щодо цілей досудового розслідування, тому що воно не зумовлено відповідною підго­товкою, роллю слідчого в кримінальному провадженні, його знан­нями щодо злочинної події та суттєво залежить від їхньої суб'єк­тивної обізнаності щодо обставин злочинної події й можливої зацікавленості.

Нарешті метод спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації використовують у своїй роботі поряд зі слідчим інші учасники кримінальної процесуальної діяльності: керівники слідчих відділів та інших відділів, оперативні праців­ники, прокурори, судді, експерти, спеціалісти. Він знаходить широке застосування на різних стадіях кримінальної процесуальної діяль­ності при проведенні практично кожної процесуальної дії. Однак спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації, проведене слідчим, має свою специфіку щодо цілей, змісту, об'єктів, прийомів спостереження за проявами антроподже- рельної невербальної інформації в процесі пізнання, зумовлену його процесуальним становищем, у порівнянні з іншими суб'єк­тами правозастосовної діяльності: прокурорами, суддями, опера­тивними працівниками, експертами, спеціалістами тощо.

Вивчення нормативних джерел, наукових праць і практики слідчого спостереження дозволяє встановити, що специфіка цього методу слідчого пізнання як складової частини криміналіс­тичного спостереження за проявами антроподжерельної невер- бальної інформації полягає в такому:

1. Суб'єктом слідчого спостереження за проявами антропо- джерельної невербальної інформації є слідчий, який здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні;

2. Слідчий застосовує метод спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації в рамках слідчих (розшукових) дій і інших заходів у точній відповідності до норм КПК України;

3. Метод слідчого спостереження за проявами антроподже- рельної невербальної інформації використовується для вико­нання конкретних завдань розслідування у кримінальному провадженні;

4. Як об'єкти слідчого спостереження антроподжерельної невербальної інформації виступають учасники слідчих (розшу­кових) дій і інших заходів (і їх матеріальні утворення), з якими слідчий безпосередньо контактує та на які справляє тактичний вплив під час виконання зазначених дій;

5. Слідчий застосовує поряд із загальними специфічні прийоми здійснення спостереження за проявами антроподже­рельної невербальної інформації і використання його результатів.

Отже, слідче спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації, на яке поширюються положення теорії пізнання і психології, що стосуються загального методу спостере­ження, має низку характерних рис, що визначаються своєрідністю процесуального статусу слідчого і досудового розслідування як стадії кримінального провадження:

- його здійснює спеціальний суб'єкт - слідчий, який прово­дить розслідування в кримінальному провадженні;

- спостереження за проявами антроподжерельної невер- бальної інформації слідчим має на меті отримання нових знань про об'єкт спостереження і про пов'язані з ним обставини;

- спостереження за проявами антроподжерельної невер- бальної інформації здійснюється слідчим з урахуванням уста­новлених кримінальним процесуальним законодавством умов і порядку проведення слідчих (розшукових) дій;

- об'єктами здійснюваного слідчим спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації є його процесуальні комунікатори, з якими він перебуває в стані інфор­маційної взаємодії, а також він сам;

- у процесі спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації слідчий реалізує не лише загальні, а й специфічні криміналістичні прийоми отримання, фіксації, інтер­претації та реалізації отриманої антроподжерельної невербальної інформації;

- результати спостереження за проявами антроподже- рельної невербальної інформації використовуються для вико­нання різних завдань при проведенні слідчих (розшукових) дій і в ході подальшого розслідування.

На підставі викладеного слідче спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації як метод пізнання антроподжерельної невербальної інформації при розслідуванні злочинів можна визначити як цілеспрямоване безпосереднє сприйняття антроподжерельної невербальної інформації слідчим при підготовці й проведенні ним процесуальних дій і їх тактичних комплексів переважно візуальним і слуховим способами ознак об'єктів як проявів антроподжерельної невербальної інформації, що має значення для кримінального провадження, із метою отри­мання про них знань і конструктивного використання їх для вико­нання пошукових, пізнавальних та інших завдань у розслідуванні.

Проведене слідчим спостереження за проявами антроподже- рельної невербальної інформації завжди має місце в тому чи іншому вигляді залежно від особливостей криміналістичної ситу­ації, характеру слідчої (розшукової) дії за обсягом і послідовністю проведення, процесуального положення інших осіб у криміналь­ному провадженні. З огляду на це актуальним є виділення різно­видів слідчого спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації, його класифікація як особливого виду спостереження.

Із точки зору значення результатів спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації для кримінальної процесуальної діяльності стосовно процесу доказування слід розрізняти такі види слідчого спостереження:

• процесуальне (процесуальне спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації використовується в ході процесуальної діяльності для збирання первинних емпі­ричних даних, які в кримінальному провадженні набувають форму доказової або орієнтуючої вербальної і невербальної інформації. У випадку застосування методу спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації при проведенні процесуальної дії, де її результати належним чином відображені в процесуальному документі, то встановлена таким чином антроподжерельна невербальна інформація може мати не тільки орієнтуюче, а й доказове значення, оскільки вона підсилює наглядно доказовість певних позицій слідчого/прокурора/судді. Таке спостереження за проявами антроподжерельної невер­бальної інформації ведеться в ході збирання та оцінки доказів за об'єктами - джерелами антроподжерельної невербальної інфор­мації (особами, які залучені до кримінального провадження: підо­зрюваним, свідком, потерпілим і т. ін.);

• непроцесуальне (непроцесуальне спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації вико­ристовується в ході організації та управління розслідуванням, має організаційно-тактичне значення і проводиться за об'єктами, які є джерелами антроподжерельної невербальної інформації (значимі для кримінального провадження), важливі для оптимі- зації процесу організації й управління проведенням процесуальних дій. По-перше, воно здійснюється за учасниками по процесуальній комунікації (колегами, спеціалістами, оперативними працівни­ками, перекладачами, педагогами і іншими особами), з якими він вступає у взаємодію при проведенні слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, для коригування їхньої і своєї поведінки. По-друге, слідчий при здійсненні своєї процесуальної діяльності постійно проводить спостереження за самим собою: своїми почут­тями, думками, вербальними і невербальними реакціями, діями - для адаптації до криміналістичної ситуації і своєчасного кори­гування своєї поведінки. За результатами анкетування слідчих, використання при проведенні процесуальних та інших дій можли­востей невербальної інформації визнають більше 80% опитаних.

За даними психології, самоспостереження включає в себе такий психологічний механізм: за допомогою самоконтролю суб'єкт стежить за своїм емоційним станом, виявляючи можливі відхи­лення (у порівнянні з фоновим, звичайним станом) у характері його перебігу. Із цією метою він ставить перед собою контрольні запитання на кшталт: чи не виглядаю я зараз схвильованим; чи не занадто жестикулюю; чи не кажу я зайве, тихо або, навпаки, голосно, занадто швидко, плутано тощо. Якщо самоконтроль фіксує факт неузгодженості, то цей результат є поштовхом до запуску механізму корекції.^[354]

З огляду на криміналістичну класифікацію слідчих (розшу­кових) дій виділяється спостереження за проявами антроподже- рельної невербальної інформації стосовно кожної з двох груп слідчих (розшукових) дій: вербальних і невербальних. Вербальні слідчі (розшукові) дії (допит, одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб, пред’явлення для впізнання та ін.) пов'язані зі збором антроподжерельної вербальної інформації в ході вербаль­ного спілкування з її носіями. Тоді як невербальні слідчі (розшу­кові) дії (огляд, обшук та ін.) спрямовані на отримання інформації про матеріальні об'єкти, виражені у фізичних ознаках (протяж­ність, форма, обсяг, колір, запах, температура тощо).

Підстава поділу слідчих (розшукових) дій на вербальні і невер- бальні має комплексний характер, куди входять специфіка досу- дового розслідування, цілі і завдання дій, особливості об'єктів тактичного впливу, що складаються в пошуково-пізнавальні ситу­ації та деякі інші об'єктивні фактори. У групі невербальних слідчих (розшукових) дій метод спостереження за проявами антропо- джерельної невербальної інформації в одних із них (наприклад: огляд, обшук) виступає основним при їх проведенні, поєднуючись із прийомами активного впливу на досліджувані об'єкти і верба- лізації виявлених результатів, а в інших (наприклад, слідчий експеримент) застосовується в поєднанні з розпитуванням. При проведенні вербальних слідчих (розшукових) дій спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації здійс­нюється за окремими видами вербальних і невербальних комуні­кацій їх учасників (обов'язкових і факультативних) та за матері­альними елементами обстановки в місці їх проведення.

За характером спостережуваних об'єктів розрізняють слідче спостереження за матеріальними неживими об'єктами і живими особами, які беруть участь у проведенні слідчих (розшукових) дій. Важливо зазначити, що при проведенні будь-якої слідчої (розшу- кової) дії, як вербальної, так і невербальної, завжди присутні обидва різновиди спостереження, що виділяються залежно від якісної природи його об'єктів. За кількістю об'єктів слідче спосте­реження за проявами антроподжерельної невербальної інфор­мації диференціюється на одиничне (за окремою особою) і групове (за групою осіб).

Слід підкреслити, що така класифікація слідчого спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації умовна, а всі виділені різновиди слідчого спостереження, як і спостереження взагалі, взаємопов'язані та переплітаються між собою.

Взявши за основу відразу декілька підстав класифікації, властивих спостереженню слідчого за проявами антропо- джерельної невербальної інформації, можливо також устано­вити його комбіновані варіації. Наприклад, виділивши такий різновид слідчого спостереження за проявами антроподже- рельної невербальної інформації залежно від характеру його об'єктів, як спостереження за живими особами, за кількісною ознакою, отримаємо такі два комбіновані варіанти слідчого спостереження: спостереження за окремими особами і спосте­реження в рамках групової процесуальної комунікації, урахо­вуючи, що робота слідчого - це перш за все робота з людьми. Обидва вони можливі при проведенні як вербальних, так і невербальних слідчих (розшукових) дій. Спостереження слід­чого за окремими особами та спостереження в рамках групової процесуальної комунікації виступає як у процесуальній, так і в непроцесуальній формі.

Разом із тим важливе значення для теорії і практики слідчого спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації мають вживані класифікації спостереження:

1) стосовно об'єктів спостереження антроподжерельної невер­бальної інформації: спостереження за живими об'єктами (іншими учасниками кримінального провадження) і самоспостереження;

2) за ступенем формалізації антроподжерельної невербальної інформації: стандартизоване (або контрольоване, структуро- ване) і нестандартизоване (або неконтрольоване, безструктурне, вільне);

3) залежно від положення слідчого стосовно об'єкта дослі­дження антроподжерельної невербальної інформації: спостере­ження «ззовні» (або невключене, просте, звичайне, стороннє) і включене (або співучасник, який бере участь);

4) за умовами організації спостереження за проявами антропо- джерельної невербальної інформації: лабораторне і польове;

5) за обсягом охоплення об'єкта дослідження антроподже- рельної невербальної інформації: суцільне і несуцільне;

6) з урахуванням особливостей регулярності проведення: систематичне і епізодичне;

7) залежно від застосування технічних засобів у процесі спосте­реження за проявами антроподжерельної невербальної інфор­мації: просте і кваліфіковане;

8) з урахуванням ступеня сталості здійснення спостере­ження за проявами антроподжерельної невербальної інформації: перерване і безперервне;

9) залежно від способу ведення спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації: відкрите і приховане;

10) з урахуванням функції спостереження за проявами антро- поджерельної невербальної інформації: пошукове, дослідницьке, оціночне.

Слід зазначити, що застосовувати вищеперелічене до слід­чого спостереження за проявами антроподжерельної невер- бальної інформації потрібно з урахуванням специфіки слідчої діяльності.

Варто провести типізацію завдань слідчого спостереження відносно проявів антроподжерельної невербальної інформації (вербально-невербальна) та обсягу її концентрації в слідчих (розшукових) діях та негласних слідчих (розшукових) діях^[355]. Якщо при проведенні вербальних слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій в завдання здійснюваного спостере­ження за проявами антроподжерельної невербальної інфор­мації входять верифікація кожного учасника досудового розслі­дування, виявлення властивих йому вербально-невербальних проявів та співставлення з наявними даними, то спостереженням за проявами антроподжерельної невербальної інформації, яке проводиться у процесі невербальних слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, послідовно виконується більше коло завдань:

• виявлення (зорове сприйняття);

• розрізнення (широке та вузьке);

• ідентифікація (індивідуальна, групова);

• верифікація (широка та вузька);

• фіксація результату;

• оцінка результату;

• валідація результату;

• практичне використання результату.

Важливе значення має також питання про співвідношення спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації як методу слідчого пізнання з іншими методами, що використовуються слідчим у його професійній діяльності. При його розгляді слід керуватися положенням теорії пізнання про взаємозв’язок і комплексний характер застосування всіх існу­ючих методів. Однак, у слідчого виникають ситуації коли об’єкт може бути недоступними для безпосереднього сприйняття. У цих випадках використовується опосередковане спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації (статична або динамічна форми), коли інформацію про злочин, об'єкт, подію, факт отримують від інших осіб. У цьому випадку він змушений виконувати інше завдання: перевірити, наскільки отримані відо­мості відповідають тому, що ці особи спостерігали в дійсності.^[356]

На результативність спостереження за проявами антропо­джерельної невербальної інформації як методу пізнання під час розслідування злочинів впливає наявність плану спостере­ження. План спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації - це сукупність програмних, методоло­гічних, тактичних та організаційних елементів, дій і питань, які складено в певній послідовності для проведення спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації^[357]. Таким чином, спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації, як і будь-яка діяльність, буде більш результативним, якщо воно здійснюється відповідно до певного плану.

Повний (детальний) план спостереження^[358] за проявами антро­поджерельної невербальної інформації характеризується наяв­ністю таких елементів:

1) мета спостереження за проявами антроподжерельної невер­бальної інформації;

2) об'єкт спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації;

3) одиниця спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації;

4) джерело інформації щодо спостереження за проявами антро­поджерельної невербальної інформації;

5) елемент сукупності спостереження за проявами антропо­джерельної невербальної інформації;

6) програма спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації;

7) верифікатор спостереження за проявами антроподже- рельної невербальної інформації;

8) місце спостереження за проявами антроподжерельної невер- бальної інформації;

9) календар спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації;

10) час (термін, період) спостереження за проявами антропо­джерельної невербальної інформації;

11) джерела й способи отримання даних спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації;

12) матеріально-технічна база спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації^[359].

З огляду на особливості людського сприйняття, що діє за принципом від загального до окремого, від більшого до меншого, від цілого до його складових, А. Ю. Лаговський, А. І. Скрипников, В. Н. Тележникова і Л. А. Бегунова пропонують проводити вивчення невербальної сторони спілкування особи за допо­могою методу спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації, який, взявши за основу, адаптується під сучасні наукові досягнення та сприяє отриманню такого плану.

По-перше, спочатку досліджується зовнішній вигляд особи, її фізичні характеристики, волосся, прикраси, одяг та інші зовнішні ознаки, на підставі яких можуть бути зроблені попередні висновки щодо її професійної діяльності (наприклад, уніформа, інша спеці­альна форма тощо), національної (расової) належності (націо­нальне вбрання, його деталі), розумового розвитку (відчуття, сприймання, мислення, мовлення, пам'ять, уява), матеріального стану (низький, середній, високий) тощо. По-друге, досліджу­ються фізіологічні ознаки та властивості. По-третє, досліджує емоційний стан особистості.^[360]

За допомогою спостереження встановлюються основні і додат­кові дані про особу, що стосуються її психологічного й емоційного станів у певний період залежно від обставин^[361].

Цей план дослідження антроподжерельної невербальної інформації під час розслідування злочинів, наведений із деякими відмінностями і В. В. Семеновим^[362], має рекомендаційний характер і потребу адаптування до кожної криміналістичної ситуації.

Аналіз і розшифрування виявлених антроподжерельних невер- бальних проявів повинні здійснюватися з урахуванням, крім іншого, низки таких вимог:

1) розгляд різних видів антроподжерельних невербальних проявів необхідно проводити комплексно, ураховуючи їхню взає- мопов'язаність, взаємозалежність і взаємозумовленість. Помилка деяких верифікаторів полягає в тому, наприклад, що в процесі проведення процесуальної дії в них є прагнення виділити один із жестів учасника та розглядати його ізольовано від інших жестів, намагаючись при цьому надати йому абстрактне пояснення. Однак задля правильного розшифрування інтерпретації невер- бальних жестів доцільно враховувати всю сукупність проявів учасника кримінального провадження за певний період. Тобто негативний ризик помилки може бути зведений до мінімуму лише на основі порівняльного аналізу результатів спостереження за різними проявами невербальної інформації, які пов'язуються між собою, утворюючи цілісний, унікальний розпізнавальний та ідентифікаційний комплекс знань;

2) при врахуванні значущості результатів спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації, варто звернути увагу на вербальний канал передачі цієї інформації. Характер співвідношення вербальної і невербальної складової комунікації відбивається в певній залежності, що позначає стан внутрішньої відповідності, коли в психологічному стані особи немає суперечностей, і невербальні прояви відповідають тому, що вона говорить (тобто вербальним знакам). Співвідношення зазначених складових комунікації під час надання недостовірних даних, навпаки, характеризується неузгодженістю, протиріч­чями. У цьому випадку одне із завдань верифікатора - це надання правильної оцінки виявленим розбіжностям між свідомістю і підсвідомістю. Таке завдання є важливим, оскільки, як показує практика, деякі особи, потрапивши в кримінальне провадження, спеціально грають у рольові ігри, прагнучи сформувати непра­вильне уявлення про себе, навести слідство на перевірку хибної версії тощо;

3) особливості кожної криміналістичної ситуації та категорії кримінального провадження, у якій реалізується метод спостере­ження за проявами антроподжерельної невербальної інформації (вираховування контексту спілкування, сукупність суб’єктивних і об’єктивних чинників, які детермінують ті чи інші відхилення від звичайних проявів активності об’єкта спостереження)^[363].

У контексті отримання об’єктивних результатів спостере­ження за проявами антроподжерельної невербальної інформації важливу роль відіграють умови спостереження, які зумовлюють цей процес (сприйняття, аналіз, дослідження, використання). Ідеться про позитивні і негативні умови, які впливають на пізнання антроподжерельної невербальної інформації в кримі­нальному провадженні.

Примітно, що до завдань спостереження за проявами антро­поджерельної невербальної інформації, у ході слідчих (розшу- кових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій і заходів, входить отримання, аналіз та використання ним даних як у ході цих дій й заходів, так і на подальшій стадії розслідування, при висуненні та перевірці версій, при визначенні тактики прове­дення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшу- кових) дій, виборі комплексу оптимальних тактичних прийомів, установленні психологічного контакту з учасниками слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій і судових дій, верифікації даних, виявленні обману (неправдивих пока­зань). До того ж завдання під час спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації завжди конкрети­зуються та залежать від суб'єкта, який його проводить, об'єктів та ситуації певної стадії кримінального провадження.

Результати спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації мають узагальнене значення для кримі­нального провадження, тому що його результати використову­ються при:

• плануванні подальшого розслідування у кримінальному провадженні;

• організації розслідування у кримінальному провадженні;

• використанні тактичних прийомів у кримінальному про­вадженні;

• формуванні та використанні тактичних комбінацій у кримі­нальному провадженні;

• формування та використання тактичних операцій у кримі­нальному провадженні;

• прийнятті тактичного рішення з урахуванням негативних обставин та ризиків у кримінальному провадженні та інше.

Таким чином, спостереження за проявами антроподже­рельної невербальної інформації - це один із найважливіших методів пізнання, який вирізняється специфічним колом завдань, суб’єктами, об'єктами, цілями, прийомами, об’єктивними та суб’єк­тивними чинниками, умовами, окремими засобами, власною техно­логією, теоретичними і практичними результатами спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації.

Спостереження за проявами антроподжерельної невер- бальної інформації має місце протягом усього кримінального провадження.

На досудовому розслідуванні та судовому провадженні спосте­реження за проявами антроподжерельної невербальної інфор­мації найбільш тісно пов’язане з такими методами безпосе­реднього пізнання, як порівняння, вимірювання, а також опис. Спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації здійснюється через порівняльну діяльність, а порів­няння проявів антроподжерельної невербальної інформації проводиться за допомогою спостереження. Вимірювання проявів антроподжерельної невербальної інформації, що спирається на чуттєві дані, отримані при спостереженні (в основному вимі­рювання «на око»), має досить складну структуру (особливо точне вимірювання здійснюється за допомогою вимірювальних приладів і інструментів) та включає в себе також прийоми спосте­реження й порівняння проявів антроподжерельної невербальної інформації. Опис проявів антроподжерельної невербальної інфор­мації завершує процес спостереження, закріплює його результати в процесуальних документах кримінального провадження.

Методи спостереження, опису, порівняння, вимірювання проявів антроподжерельної невербальної інформації настільки тісно переплітаються при проведенні процесуальних дій, що їх практично неможливо відокремити один від одного.

Більш складний взаємозв’язок у методів спостереження і експерименту при дослідженні проявів антроподжерельної невер­бальної інформації. У філософській, психологічній, криміналіс­тичній літературі найчастіше акцентується увага на відмінностях між цими двома провідними методами безпосереднього пізнання антроподжерельної невербальної інформації, які нерідко проти­ставляються один одному. Так, на думку М. І. Кондакова, спостере­ження від експерименту відрізняється пасивністю дослідника^[364], із точки зору В. О. Штоффа - відсутністю перетворюючого впливу на об’єкт дослідження^[365]. Однак не можна забувати і зв’язок експе­рименту зі спостереженням, яке лежить в його основі. Дійсно, спостереження входить як елемент до складної структури експе­рименту, проте експеримент може виступати у формі самостійної процесуальної дії - слідчого експерименту. Більше того, спостере­ження відіграє основну роль у структурі методів такого виду слід­чого експерименту, який проводиться для перевірки можливості сприйняття будь-якої події.

При розгляді взаємозв’язків у дослідженні антроподже­рельної невербальної інформації методу спостереження з кримі­налістичними версіями потрібно виходити з визнаного в психо­логії уявлення про сприйняття і спостереження як активний процес висування і перевірки гіпотез, оскільки «версія - це форма мислення, яка в логіці іменується гіпотезою»^[366]. З одного боку, версійність мислення робить процес і результати спостережень більш чіткими, спрямованими, осмисленими. З іншого - резуль­тати спостереження, отримані при проведенні процесуальних дій, слугують вихідним матеріалом для висунення версій, які переві­ряються знову ж за допомогою спостереження в ході криміналь­ного провадження. Зокрема, Г. Н. Олександров стверджував, що криміналістична версія може конструюватися тільки відповідно до значущих фактів чи обставин розслідуваного злочину^[367].

На спостереженні ґрунтується і метод криміналістичного розпізнавання, що служить для отримання знань про характе­ристики досліджуваного в рамках кримінального провадження об'єкта, окремим різновидом якого є криміналістична діагнос­тика^[368], яка полягає в установленні властивостей і станів об'єкта, умов їх змінення. Психологічна діагностика особистості перед­бачає не абстрактне дослідження компонентів характеристик методами, а оцінку динаміки психологічних процесів^[369].

У багатьох випадках, які не потребують спеціальних знань, суб'єктом криміналістичного розпізнавання виступає сам слідчий/ прокурор/суддя. На основі безпосереднього цілеспрямованого сприйняття й аналізу його результатів при проведенні процесу­альних дій можуть бути розпізнані: риси характеру, властивості темпераменту, психологічні установки, ступінь повноти і прав­дивості показань учасника кримінального провадження за їх вербальними і невербальними проявами, спосіб і місце прихо­вування шуканих об'єктів, виходячи зі статевих, вікових, профе­сійних характеристик учасника кримінального провадження, його мимовільних реакцій, поведінки інших присутніх учасників, дема­скуючих ознаки схованок при проведенні обшуку, при вивченні обстановки в ході огляду місця події, слідів, що стосуються прова­дження, спосіб і знаряддя вчинення злочину, підготовлений або спонтанний характер злочину, учинення його самостійно або в співучасті, статева, вікова, професійна тощо характеристика особистості злочинця, стан його психічного здоров'я, ставлення його до потерпілого, ознаки інсценування.^[370]

Спостереження в сукупності з декількома іншими методами (порівняння, ототожнення) входить до структури методу кримі­налістичної ідентифікації.

Таким чином, спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації може застосовуватися слідчим/проку- рором/суддею і як основний, і як додатковий метод пізнання антроподжерельної невербальної інформації, а також входити як допоміжний прийом дослідження до іншого методу. Застосування методу спостереження за проявами антроподжерельної невер- бальної інформації у взаємозв'язку з іншими методами пізнання дозволяє досягти більшої ефективності в його використанні, яке варіюється залежно від завдань і характеру проведеної процесу­альної дії і інших заходів.

Будь-який метод пізнання висуває деякі вимоги до дослі­дження, які можуть бути виражені в системі правил. Так і метод спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації застосовується за певною процедурою. Спираючись на вже доведені рекомендації з урахуванням виділеної раніше специфіки антроподжерельної невербальної інформації, стає можливим сформулювати особливості методики спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації, в якій враховано найбільш доцільне поєднання загальних принципів, умов, рекомендацій, пов'язаних із використанням антроподже- рельної невербальної інформації як методу збирання, дослі­дження й оцінки цих даних, що складається з послідовних етапів його підготовки, організації та проведення:

а) до початку процесуальної дії, заходу підготуватися до спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації: визначити особу за якою буде вчинятись спостере­ження; отримати дані, що характеризують її психофізіологічні риси, вік, стан здоров'я, відношення до події; підготувати необ­хідні тактико-криміналістичні засоби фіксації самої процесу­альної дії та невербальної поведінки зокрема;

б) окреслити програму (план, схему тощо) спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації;

в) у ході процесуальної дії, заходу безпосередньо здійснити програму спостереження за проявами антроподжерельної невер- бальної інформації за розрахованою схемою відповідно до постав­лених завдань і з урахуванням наявної криміналістичної ситуації;

г) зафіксувати результати спостереження за проявами антро- поджерельної невербальної інформації в процесі проведення процесуальної дії, заходу після її завершення в процесуальному документі, за допомогою техніко-криміналістичних засобів фіксації та в супутніх записах;

д) дати оцінку отриманим даним спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації та інтерпрету­вати результати спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації для використання їх у подальшому в кримінальному провадженні.

Стосовно кожної процесуальної дії методика спостереження за проявами антроподжерельної невербальної інформації індивідуа­лізується у вигляді алгоритму спостереження.

Отже, спостереження - один із найважливіших методів пізнання антроподжерельної невербальної інформації, що відріз­няється специфікою завдань, об'єктів, прийомів, засобів і умов застосування і здійснюється відповідно до методики.

Експеримент

Експеримент як метод є найбільш трудомістким і складним, бо в ньому бере участь декілька осіб та задіяні інші важливі об'єкти (елементи). Якісне й ефективне застосування методу експери­менту за проявами антроподжерельної невербальної інформації вимагає ретельної підготовки, чіткої організації та використання тактичних засад.

У криміналістичній діяльності як вдало зазначає І. І. Когутич «Експеримент (від лат. experimentum - проба, дослід) - науково поставлений дослід у відповідності до мети дослідження для перевірки результатів теоретичних досліджень. Як метод пізнання в криміналістиці він передбачає проведення дослідів для відтворення явищ у штучно створених аналогічних умовах. Головне в експерименті - це серія дослідів в різних варіантах. Може мати на меті підтвердження або спростування гіпотези (версії), встановлення природи певних явищ, перебігу відпо­відних процесів тощо. Експеримент відтворює явище, подію чи процес для вивчення його зв'язків з іншими явищами, діяннями чи процесами». ^[371]

Відмінність експерименту від звичайного спостереження за поведінкою учасника процесуальних дій або від спостереження за емоційним ефектом слів в ході бесіди полягає в тому, що в експе­рименті заздалегідь планується виклик певної реакції, створю­ються умови для її прояву і є більш-менш точний розрахунок на використання з метою розкриття і розслідування злочину подіб­ного результату^[372].

Дослідження кримінальних проваджень (загальна кількість - 486) та оприлюднених статистичних даних дозволяє дійти висновку, що в практиці кримінального провадження, зазвичай, застосовується метод експерименту для:

• установлення послідовності розвитку та механізму кримі- нально-релевантної події;

• установлення можливості вчинення дії за певних умов;

• установлення можливості сприймання факту чи явища;

• установлення в конкретної особи умінь та навичок (наяв­ність або відсутність);

• установлення можливості/неможливості уникнення дій з дотриманням певних вимог і умов.

Спеціальний експеримент щодо отримання антроподжерельної невербальної інформації - це метод контрольованого відтворення реальної обстановки дій або події із метою встановлення проявів антроподжерельної невербальної інформації особи в запропо­нованих умовах. Вірогідність результатів спеціального експери­менту щодо отримання антроподжерельної невербальної інфор­мації досягається за допомогою професійних дій, проведених у максимально наближеній до реальної обстановки. Під час спеці­ального експерименту щодо отримання антроподжерельної невер­бальної інформації неприпустимо вдаватися до будь-яких підбу­рень, здатних примусити осіб, які перевіряються, учинити злочин, сприяти здійсненню протиправних дій, а також отриманню незвичної реакції. Застосування спеціального експерименту щодо отримання антроподжерельної невербальної інформації вимагає ретельної організаційної підготовки та використання науково обґрунтованих тактичних рекомендацій. Таким чином, при засто­суванні методу спеціального експерименту щодо отримання антро­поджерельної невербальної інформації інформаційно-психологічні чинники впливу не повинні сприяти вчиненню злочину, ініціювати злочинну поведінку учасника експерименту.

Основоположні засади методу спеціального експерименту щодо отримання антроподжерельної невербальної інформації застосовуються при проведенні такої форми слідчої (розшукової) дії як спеціальний слідчий експеримент (ч. 1 ст. 271 КПК України), де спостерігаються такі тенденції:

1. Демонстраційне введення інформаційних чинників впливу в оточення об'єкта дії, що містять вірогідний елемент значущості

Розділ 3. Система методів і засобів дослідження антроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні згідно з висунутими версіями, без акцентування його уваги у вербальній або невербальній формі на вчинення протиправної поведінки. Такі чинники підбираються чи відтворюються в полі зору учасника і при вербальному спілкуванні мають цілком нейтральний характер;

2. Вірогідний елемент значущості в інформаційних чинниках впливу має легітимну або правомірну мету його демонстрації джерелом впливу, який водночас може бути використаний учас­ником кримінального провадження для реалізації прихованих нелегітимних потреб. У даному випадку необхідно виходити з того, що учасник кримінального провадження повинен усвідом­лювати легітимний або неупереджений до його прихованої діяль­ності інформаційний характер чинників впливу;

6. Зміст та спосіб уведення інформаційних чинників впливу:

• не повинні впливати на свободу вибору реагування об'єкта спеціального експерименту;

• не повинні принижувати честі та гідності учасника кримі­нального провадження, створювати стан непереборної сили або загрозливого становища для життя та здоров'я його учасників;

• не повинні примушувати (зобов'язувати) та спонукати (заохочувати) до протиправної поведінки учасника криміналь­ного провадження, створювати відчуття упевненості та необхід­ності в її здійсненні;

4. Відсутність ознак суб'єктивної сторони спільності участі та сприятлива зумовленість зовнішніх обставин до вчинення злочину матиме взаємоузгоджений характер тільки у випадку двостороннього суб'єктивного зв'язку;

5. Інформація, яка доводиться до об'єкта спеціального експери­менту конкретним джерелом впливу, не містить способів підбу­рення та акцентування уваги на реалізацію злочину.^[373]

Звичайно, виклик, виявлення й аналіз змін у антроподже- рельній невербальній поведінці учасника кримінального прова­дження не можна визнавати самоціллю застосування методу експерименту чи методу спеціального експерименту. Однак без вивчення й інтерпретації подібних змін часто виявляється неможливо оцінити результативність діяльності слідчого/проку- рора. Саме зміни в антроподжерельних проявах учасника кримі­нального провадження, в особливостях його міміки, пантомі­міки, голосу та мовлення тощо виступають, як правило, тим орієнтиром, який кладеться слідчим/прокурором в основу своєї подальшої активності, а нерідко і ставлення до учасників кримі­нального провадження.

Більш вагоме значення має метод експерименту для особи, щодо якої він був застосований. Розуміючи, що поведінкові реакції, які вирвалися з-під контролю і проявилися зовні, видають істинний характер його переживань і причетність до злочину, підекспертний нерідко припиняє заперечування, приходячи до думки, що подальше заперечення абсолютно втрачає сенс. Тобто експеримент виступає не тільки методом пізнання даних учас­ника кримінального провадження, а й методом активного психо­логічного впливу на учасника кримінального провадження.^[374] Психологічний вплив під час експерименту не повинен порушу­вати права та свободи людини.

Метод експерименту надає унікальні можливості для вико­ристання антроподжерельної невербальної інформації в кримі­нальному провадженні. По-перше, створює спеціальні і особливі умови для їх виявлення. По-друге, надає можливість під час засто­сування методу експерименту досліджувати їхній характер та за необхідності сприяти розвитку тих дій, які відповідають меті цієї дії. По-третє, надає фіксовану базу для формування доказів. По-четверте, створює додаткове унікальне середовище для

Розділ 3. Система методів і засобів дослідження антроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні вербального і невербального спілкування учасників криміналь­ного провадження.

Під час застосування методу експерименту щодо отримання антроподжерельної невербальної інформації, поставивши її мету та визначивши її завдання, слід ураховувати усі можливі інтер­претації та наслідки. Наприклад, конгруентність міміки обличчя в сукупності з мовленням свідчить про правдивість наданих показань.

Відповідно, до етапу застосування методу експерименту щодо отримання антроподжерельної невербальної інформації слід звернути увагу на цю інформацію в таких місцях:

1. Підготовчий етап застосування методу експерименту щодо отримання антроподжерельної невербальної інформації:

• збір та аналіз даних щодо події злочину в цілому з ураху­ванням вербально-невербальних складових;

• збір та аналіз даних щодо учасників експерименту з ураху­ванням вербально-невербальних складових;

• планування ходу експерименту з урахуванням антроподже- рельних невербальних складових;

• підготовка необхідних матеріалів та засобів для прове­дення експерименту з урахуванням антроподжерельних невер- бальних складових;

2. Робочий етап застосування методу експерименту щодо отри­мання антроподжерельної невербальної інформації:

• вступна частина експериментування з розподілом ролей з урахуванням антроподжерельних невербальних складових;

• основна частина експериментування з урахуванням антро- поджерельних невербальних складових;

• завершальна частина експериментування з урахуванням антроподжерельних невербальних складових;

3. Підведення підсумків та аналіз результатів експеримен­тування щодо отримання антроподжерельної невербальної інформації:

• формування висновків експериментування щодо антропо- джерельних невербальних складових;

• аналіз отриманих висновків щодо антроподжерельних невербальних складових;

• планування подальших напрямів дій отриманих даних щодо антроподжерельних невербальних складових.

Успішність застосування методу експерименту щодо отри­мання антроподжерельної невербальної інформації залежить від таких чинників, як:

• уміння зчитувати прояви антроподжерельної невербальної інформації (міміка обличчя, поза, рухи тіла тощо);

• уміння керувати власними проявами антроподжерельної невербальної інформації (міміка обличчя, поза, рухи тіла тощо);

• уміння створити штучні умови для отримання проявів антроподжерельної невербальної інформації (інтонація, спеці­альне приміщення, демонстрація документів тощо).

Функціональна наповненість експерименту щодо отри­мання антроподжерельної невербальної інформації буде більш насиченою та відвертою при дослідженні проявів антроподже- рельної невербальної інформації в кореляційній сукупності (розміщення в приміщенні або відкритій місцевості, перебу­вання поруч, обмін висловлюванням із демонстрацією своїх дій тощо). Наприклад, не тільки розповідати, як злочинець розру­бував труп сокирою, але і як тримав сокиру, по яких частинах тіла наносив удари, під яким кутом, що в цей час відбувалося навколо тощо.

Таким чином, антроподжерельна невербальна інформація, отримана під час експерименту має свої особливості, зумовлені самим процесом експериментом у цілому, його завданнями, етапами, учасниками. Отримані дані, підтверджені аналізом інших даних кримінального провадження, свідчать про відпо­відність даних завдяки антроподжерельній невербальній інформації.

Моделювання

Моделювання щодо отримання антроподжерельної невер­бальної інформації пов'язане зі спостереженням щодо отримання антроподжерельної невербальної інформації прийомами прове­дення. Поділяється в криміналістичній літературі за способом реалізації на матеріальне (або фізичне, предметне) і уявне (або ідеальне, умоглядне).^[375]

Матеріальне моделювання щодо отримання антроподже- рельної невербальної інформації включає у свою структуру в дещо перетвореному вигляді елементи інших методів (порів­няння, вимірювання, експеримент, опис), також і спостереження, об'єктом якого є модель досліджуваного об'єкта (учасника кримі­нального провадження), пізнання якого ускладнене або немож­ливе, до якого застосовуються результати спостереження за моделлю.

В уявному моделюванні щодо отримання антроподжерельної невербальної інформації виділяють два напрями. Один із них звертається в минуле до події злочину і тому може бути названий ретроспективним, інший - до практичної діяльності в криміналь­ному провадженні з виявлення і дослідження доказів, а тому може бути названий перспективним.^[376]

При ретроспективному моделюванні щодо отримання антропо- джерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні на основі проявів учасників кримінального провадження, резуль­татів безпосереднього вивчення матеріалів кримінального прова­дження, подумки відтворюється загальна картина кримінально-ре- левантної події. Застосовуючи перспективне моделювання щодо отримання антроподжерельної невербальної інформації, слідчий/ прокурор/суддя при підготовці до майбутньої процесуальної дії визначає його тактичні завдання, вибудовує його тактичний малюнок, виходячи зі криміналістичної ситуації на основі підмінних за допомогою спостереження в ході попередніх процесуальних дій наочних образів проявів антроподжерельної невербальної інфор­мації учасників кримінального провадження.

Аналіз моделювання, як методу пізнання щодо отримання антроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні дозволяє зробити такі заключні узагальнення:

1) моделювання щодо отримання антроподжерельної невер- бальної інформації відіграє ключову роль у формуванні єдиних методичних механізмів пізнання учасника кримінального провадження;

2) моделювання щодо отримання антроподжерельної невер- бальної інформації відіграє провідну роль у формалізації мови положень про невербальну інформацію;

3) при визначенні меж формалізації мови положень про невербальну інформацію необхідний ретельний аналіз харак­теру проявів антроподжерельної невербальної інформації і підбір способів опису та самого дослідження;

4) модель щодо отримання антроподжерельної невербальної інформації як особлива гносеологічна форма може бути зрозуміла лише в сукупності її різноманітних функцій. Ознакою і тим самим критерієм виділення моделі щодо отримання антроподжерельної невербальної інформації як специфічного засобу наукового дослі­дження, у якому б вигляді вона не використовувалася - формалі­зованому, знаковому чи як сукупність понять і суджень на основі природної мови, - є її придатність для одержання нового знання за допомогою адекватного замісника оригіналу;

5) метод моделювання щодо отримання антроподжерельної невербальної інформації визначає місце моделі в загальній гносе-

Розділ 3. Система методів і засобів дослідження антроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні ологічній структурі наукового дослідження, обговорюючи засоби формування антроподжерельних моделей і їх призначення;

6) процес моделювання щодо отримання антроподжерельної невербальної інформації успішний тоді, коли спостерігається оптимальне сполучення багатьох формалізованих варіантів чи стану проявів антроподжерельної невербальної інформації об'єктів із їх неформалізованим аналізом.

Отже, якщо можливості моделювання щодо отримання антро­поджерельної невербальної інформації за допомогою формалі­зованих засобів у кримінальному провадженні не безмежні, то модель як специфічна форма наукового дослідження антроподже- рельної невербальної інформації необхідна на всіх його рівнях і етапах та може бути застосована до всіх стадій кримінального провадження. У цьому ключі моделювання універсальне, у тому числі для дослідження невербальної інформації в кримінальному провадженні.

Мовна комунікація (бесіда)

Мовна комунікація реалізується за допомогою вербальних засобів спілкування між усіма учасниками кримінального прова­дження - як слідчим/прокуром/суддю/експертом/спеціалістом, так і особами, що беруть участь у кримінальному провадженні в інших якостях (підозрюваний, свідок, потерпілий тощо). Таким чином, для діагностування особистості може використовуватися і метод бесіди, трансформований для цієї мети^[377]. В. Є. Горюнов вважає, що невербальне спілкування в кримінальному серед­овищі є важливим джерелом криміналістичної інформації^[378]. Специфічність застосування такого джерела криміналістичної інформації криється в складності інформаційних процесів. За

думкою В. В. Тіщенка, інформаційні процеси, що лежать в основі доказування кримінального провадження доцільно розділити на такі стадії: пошук і виявлення криміналістично значимої інформації, сприйняття і фіксація криміналістично релевантної інформації; обробка інформації; використання інформації^[379]. В. С. Кузьмічов стверджує, що потрібно врахувати п'ять основних груп інформації: дані про злочинну діяльність; дані про фактичні обставини конкретного розслідуваного злочину; дані про осіб, які підозрюються; дані про правовий режим застосування криміна­лістичних прийомів та засобів; дані, що впливають на прийняття тактичних рішень^[380].

Одиницею вимірювання методу мовної комунікації (бесіди) виступає слово, яке у сукупності утворює систему, а у значенні втілюються знання, здобуті на практиці. У кримінальному провадженні виявляється певна специфіка методу мовної кому­нікації (бесіди) - це нерівноправність учасників комунікації, яка зазвичай відбувається між слідчим/прокурором/суддею та іншими учасниками кримінального провадження. При цьому бесіда більше набуває характеру опитування на задану тема­тику: одна сторона (слідчий/прокурор/суддя) визначає тема­тику бесіди, ставить питання, спрямовує бесіду у певному напрямку, а протилежному учаснику залишається лише відпо­відати на ці питання і слідувати заданим «керівною» стороною напрямом.^[381]

Метод бесіди щодо отримання антроподжерельної невер­бальної інформації найчастіше використовують як доповнення до інших методів, він може супроводжувати експеримент, інтерв'ю­вання (хоча, певною мірою, саме інтерв'ювання є різновидом бесіди), спостереження.

У ході бесіди важливо приділяти увагу ознакам усного мовлення, виокремлювати з них особливості, які можуть надати певну інформацію про фізичний та психологічний стан, статеві, вікові особливості, деякі риси характеру тощо.

Бесіда завжди має двосторонній характер спілкування, тому важливо аби увага слідчого/прокурора/судді загострюва­лась і на власних проявах поведінки. Деякі дослідники, зокрема О. Р. Ратінов, В. В. Романов, І. А. Матусевич, А. О. Топорков та інші автори^[382] звертають увагу на прийом «словесної розвідки». Цей прийом передбачає звернення до особи із запитаннями, суджен­нями, які мають спровокувати у цієї особи появу невербальних проявів, які відображатимуть ставлення особи до сказаних слів, але ці звернення не мають принижувати учасника криміналь­ного провадження^[383]. Тому уявляється прийнятною пропозиція О. Є. Михальчука про застосування в ході слідчих (розшукових) дій прийомів, «в основу яких покладені певні висловлювання слідчого або осіб, які як беруть участь, так і не беруть участь у допиті, але відіграють певну роль у реалізації тактичного прийому», а також прийомів, в основу яких покладено активне початкове спілку­вання з іншими учасниками кримінального провадження із метою викликати в них певну реакцію щодо предмета та об'єктів.^[384]

Бесіда є однією з найбільш поширених дій у ході кримінального провадження, однак вона не регламентована та не закріплена. Це дає, з одного боку, можливості для більш вільного обрання засобів отримання та перевірки даних щодо обставин злочинної події (в тому числі антроподжерельної невербальної інформації), а з іншого - отримані дані необхідно додатково обґрунтувати діями, регламентованими КПК України.

Мовна комунікація, тобто вербальна, невід’ємно пов'язана з невербальною. У чистому вигляді вони рідко трапляються в кримінальному провадженні, створюючи відповідну базу для свого обумовленого одночасного дослідження. Для оперативного та швидкого дослідження даних у кримінальному провадженні рекомендується одночасно досліджувати і невербальну складову, і вербальну, а синхронізація, яка між ними проводиться, відіграє вирішальну роль у визначенні їх тлумачення.

Варто підкреслити, що при завчасному плануванні будь-якої бесіди, при поставленні її мети збільшується вірогідність її досяг­нення та отримання даних орієнтуючого значення щодо злочинної події. Також, до числа об'єктів уваги при спілкуванні відносяться фізичні дані учасника кримінального провадження, його міміка, жести і пантоміміка та інші супутні ознаки (одяг, зачіска).^[385]

Особливості проведення бесіди щодо отримання антроподже- рельної невербальної інформації в межах кримінального прова­дження зумовлені:

- обставинами кримінального провадження;

- станом установлення обставин кримінального провадження;

- учасниками кримінального провадження;

- особами, які задіяні в кримінальному провадженні.

Позитивним у кримінальному провадженні при дослідженні антроподжерельної невербальної інформації під час бесіди можуть бути:

- вільні умови отримання антроподжерельних даних;

- проведення в будь-якому місці, за будь-яких умов, не обме­ження в строках;

- проведення будь-яким суб'єктом (слідчим, прокурором, суддею, спеціалістом, дільничним інспектором, черговим тощо);

- проведення спілкування з будь-якою особою, без визна­чення її процесуального статусу в кримінальному провадженні;

- залучення необмеженої кількості учасників бесіди з необ- меженням їхньої ролі;

- вільні умови проведення бесіди, не обмежені КПК України;

- створення унікальної можливості провести відверту бесіду з учасником кримінального провадження;

- необов'язковість фіксації антроподжерельних невер- бальних даних, отриманих під час бесіди;

- отримання антроподжерельних невербальних орієнту­ючих даних, що мають значення для кримінального провадження.

Негативним у кримінальному провадженні при дослідженні антроподжерельної невербальної інформації під час бесіди може бути:

- псування або руйнування психологічних контактів, що погано вплине на саме кримінальне провадження в цілому;

- наведення учасників кримінального провадження на думку про недостатню обізнаність або некомпетентність посадових осіб;

- отримання та невикористання антроподжерельної невербальної інформації, що має значення для кримінального провадження.

Мовна комунікація (бесіда) в кримінальному провадженні щодо отримання антроподжерельної невербальної інформації має місце:

• при проведенні бесіди перед початком проведення будь- якої процесуальної дії;

• при проведенні бесіди після проведення будь-якої процесу­альної дії;

• при проведенні бесіди поза межами проведення будь-якої процесуальної дії.

Бесіда щодо отримання антроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні відіграє свою важливу роль, яка полягає у створенні особливих умов при спілкуванні посадових осіб з іншими учасниками кримінального провадження щодо обставин злочинної події, надаючи дані орієнтуючого харак­теру щодо кримінально-релевантної події.

3.2.2.