Загальна характеристика системи методів і засобів дослідження антроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні

Технічний та науковий прогрес XX-XXI ст. призвів до пошуку і розроблення нових методів і засобів дослідження, які використо­вуються одночасно і правоохоронцями, і злочинцями, які намага­ються «випередити» одне одного.

При формулюванні поняття нових методів і засобів дослі­дження необхідно враховувати зміст даного поняття й значення, яке воно несе в собі, і вплив його на подальший розвиток кримі­налістики. Таким чином, нові методи і засоби дослідження в криміналістиці - це нові криміналістичні чи синтезовані знання (методи і засоби) з інших галузей наук, які застосовуються у вирі­шенні криміналістичних ситуацій при виявленні, запобіганні, розслідуванні та розкритті злочинів, із дотриманням умови, що даний метод, засіб не загальновизнаний вченими-криміналістами і наукою криміналістикою та не прийнятий ще як постійний практиками, але процес його впровадження може перебувати в активній фазі.

Питання методології наукового пізнання, зокрема питання про методи дослідження дійсності щодо обставин, що мали місце в минулому, є ключовими для криміналістики, а тому вима­гають кореляційного наукового підходу та синтезу знань з інших наукових сфер. Серед таких методів, які перенесені із психології і використовуються в криміналістиці є психологічні методи вивчення особистості, методи психологічного впливу та методи перевірки психологічних властивостей особистості.^[304]

Варто підкреслити, що науковий метод (або методи наукового дослідження) - це сукупність методів установлення параметрів, структури й інших характеристик досліджуваних об'єктів, явищ, фактів, процесів^[305].

Положення про комплексне застосування методів дослі­дження в слідчій діяльності знайшло відображення в криміналіс­тичній літературі. Так Р. С. Бєлкін підкреслює, що ніякий окремо взятий метод доказування ніколи не вичерпує всього змісту тієї чи іншої слідчої (розшукової) дії, хоча і може відігравати при його проведенні або головну, або другорядну роль^[308]. Жоден із методів пізнання, які використовуються в практиці, не можна абсолюти­зувати: «Жоден із методів, узятий ізольовано, не може привести до успіху ні в науковому дослідженні, ні в практичній діяльності по доказуванню. Тільки сукупність методів пізнання може забез­печити досягнення істини, чи то істина наукова чи істина, яка досягається в процесі розслідування і судового розгляду кримі­нальних проваджень»^[309].

Слід підкреслити, що в теорії криміналістики ізольований розгляд окремих методів викликано тільки зручністю теоретич­ного аналізу і викладу матеріалу. Практично жоден з методів будь- якого рівня не використовується ізольовано і їх практичне засто­сування можливо тільки в системах криміналістичних методик, адаптованих до особливостей завдань, об'єктів і умов криміналіс­тичного дослідження.^[310]

Одним з аспектів діяльності з вивчення конкретної особи в рамках кримінального провадження є дослідження слідчим/ прокурором, засобами вербального і невербального спілку­вання будь-якого учасника цього кримінального провадження незалежно від його процесуального статусу.

Криміналістика виконує свої завдання, реалізуючи свої функції для досягнення своєї головної мети, використовуючи методи пізнання та наукового дослідження об’єктів, явищ, процесів і т. ін. Саме вчення про методи криміналістики є скла­довою загальної теорії та її методології. Традиційно поши­реною серед науковців є класифікація методів криміналіс­тики як науки за принципом узагальненості на три великі групи:

- загальний (діалектичний) метод пізнання^[312];

- загальнонаукові (загальні) методи^[313];

- спеціальні (окремі) методи^[314].

Досліджуються й інші підстави класифікації методів у кримі­налістиці, які визнаються багатьма вченими^[315]. Так, за джере­лами походження розрізняють криміналістичні, психологічні, психофізіологічні, тактичні, логічні та ін., залежно від робочих версій тощо^[316]. Прагматичне значення мають методи судово-пси­хологічної експертизи, серед яких найбільш відомі: психоло­гічний аналіз матеріалів кримінального провадження, психо­логічний аналіз злочину, психологічний аналіз ситуації, метод психоаналізу, метод тестування, метод бесіди з підекспертним^[317].

Із точки зору дослідження антроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні, аналізу загальної та спеціальної наукової літератури методи і засоби варто поді­лити на:

- чуттєво-раціональні (чуттєве-раціональне пізнання антроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні).

• метод спостереження;

• метод порівняння;

• метод експерименту;

• метод моделювання;

• метод вербалізації;

• метод мовної комунікації;

• описування і т. ін.

Використання технічних засобів під час застосування чуттєво- раціональних методів має суто допоміжний характер і не має визначального значення для перебігу й результатів дослідження або при цьому взагалі не застосовується^[318]:

- технічні, засновані на сприйнятті за допомогою засобів (пристроїв, приладів, пристосувань, механізмів, апаратури тощо) антроподжерельної невербальної інформації в криміналь­ному провадженні. Тобто технічні засоби і методи досліджень антроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні формуються на основі знань природничих, технічних та інших наук. Вони розширюють можливості людського сприй­няття, знижують рівень суб’єктивності отриманих результатів, підвищують їхню достовірність, повноту. Найвідомішими із них є аудіо-відеофіксація і дослідження із застосуванням поліграфа або його модифікованих видів. Разом із тим, науково-технічні досяг­нення сприяють розвитку й інших технічних методів і засобів пізнання, які, однак, поки не знайшли широкого визнання при дослідженні антроподжерельної невербальної інформації в кримі­нальному провадженні;^[319]

- змішані, які поєднують чуттєве і раціональне пізнання при одночасному застосуванні технічних засобів при дослідженні антроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні (ці методи і засоби є раціональним поєднанням двох вищеозначених).

Обрання конретного методу і засобу та його використання залежить від виду антроподжерельної невербальної інформації, категорії кримінального провадження, особи злочинця, обста­новки вчинення злочину, криміналістичної ситуації, обставин злочинної події та з урахуванням інших суб’єктивних і об’єктивних чинників.

Важливо зазначити, що між чуттєво-раціональними, техніч­ними та змішаними методами пізнання антроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні немає гострих суперечностей.

Процесуальна діяльність осіб зі сторони обвинувачення в кримінальному провадженні безпосередньо або опосередко­вано залежить від пізнання антроподжерельної невербальної інформації, водночас є складовою частиною їхньої діяльності щодо пошуку, виявлення, збирання, фіксації, вивчення і вико­ристання криміналістичної інформації щодо злочинної події.

Маючи на меті пізнання антроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні, яка б стосувалася дока­зової інформації в кримінальному провадженні або іншим чином орієнтуюче сприяла отриманню даних про докази, самі докази і як результат - вжиття заходів для запобігання, припинення, розслі­дування і розкриття злочину на основі методів, які розроблені:

- теоретично (як криміналістикою окремо, так і спільно з іншими науками);

- емпірично (як результат правозастосовної діяльності).

В. Ю. Шепітько вірно зазначив, що криміналістичні інновації - це розроблені та впроваджені в практику нові сучасні методи, прийоми, технології, прилади, інструменти, метою яких є оптимі- зація розслідування злочинів та їх судового розгляду, підвищення якості правозастосовної діяльності^[321].

Відповідно, доцільно здійснити запропонований поділ методів і засобів виявлення, сприйняття та декодування проявів атроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні таким чином:

- традиційні методи і засоби дослідження (чуттєво-раціональні та технічні методи і засоби пізнання) антроподжерельної невер­бальної інформації в кримінальному провадженні;

- інноваційні методи дослідження (верифікація, валідація та психофізіологічний метод) антроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні.

3.2.