Валідація антроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні

Сучасна активна інтеграція в криміналістику здобутків суспільних, технічних та природничих наук, які вдало синтезу­ються з уже визнаними та традиційними знаннями криміналіс­тики, дозволяє більш об'ємно та з різних сторін дослідити злочинну подію в ретроспективі та її розвиток у майбутньому.

Використання терміна «валідація»^[450] (англ. - надання законної сили) в науковому світі зумовлено його значенням та функціональним змістом. Застосування валідації в криміналь­ному провадженні зумовлено розвитком у криміналістиці поло­жень про невербальну інформацію, яке використовує його для перевірки законності й допустимості з точки зору процесуальних норм, криміналістичних правил і рекомендацій за допомогою невербальних складових.

У класичній криміналістиці термін «валідація» є запозиченим з інших галузей знань. Зокрема широко цей термін уживається у фармацевтичній сфері: «Збір та оцінка даних, що починається на стадії розроблення та продовжується на етапі серійного вироб­ництва, які гарантують здатність усіх технологічних процесів (також і устаткування, приміщень, персоналу, сировини та матері­алів) постійно й стабільно досягати очікуваних результатів, тобто це документоване підтвердження того, що система працює так, як і передбачалося»^[451].

Валідація в загальному праві - процес затвердження, лега­лізації, ратифікації^[452]. Валідація в програмуванні - процес, що дозволяє визначити, наскільки точно з позицій потенційного користувача певна модель представляє задані сутності реального світу^[453].

Розділ 3. Система методів і засобів дослідження антроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні або система буде послідовно приводити до результатів, які відпо­відають заздалегідь установленим критеріям прийнятності^[454].

Окрім наведених загальноприйнятих визначень було запо­чатковано криміналістичне застосування валідації у криміналіс­тичних розробках і методиках за допомогою антроподжерельної невербальної інформації. Зокрема, у працях В. В. Хоша має місце характеристика валідації судово-експертних методик. В. В. Хоша наголошує, що «оцінювання придатності методик є важливою частиною системи забезпечення й контролю якості результатів. Необхідною умовою відповідності методики є обґрунтована впев­неність у тому, що одержувані в галузі її застосування результати достовірні, тобто такі, характеристики якості яких відповідають установленим вимогам. Це передбачає експериментальне або теоретичне підтвердження як окремих операцій та правил, що становлять сутність методики, так і визначення її характеристик. Якщо оцінені характеристики методики відповідають висунутим до них вимогам, то вона вважається придатною до застосування в лабораторії за призначенням. Тільки після цього методика може бути використана в судово-експертній практиці».^[455]

Якщо ж визнати, що валідація є окремим криміналістичним методом, то в такому разі валідація має виступати своєрідним підтвердженням за допомогою антроподжерельної невербальної інформації відповідності проведення процесуальних дій, дотри­мання криміналістичних правил і рекомендацій результатам самого кримінального провадження. Зважаючи на викладене вище, валідація - це криміналістичний метод, що застосову­ється у кримінальному провадженні щодо підтвердження дотри­мання процесуальних норм та відповідності криміналістичним правилам і рекомендаціям перебігу й результатів кримінального

провадження за допомогою антроподжерельної невербальної інформації.

Відповідно до такої точки зору на наведений метод, можна виокремити такі його складові:

1. Об'єктна - процесуальні норми, криміналістичні правила та рекомендації, антроподжерельна невербальна інформація, ситуаційна обстановка досудового розслідування й судового провадження, тобто кримінального провадження в цілому;

2. Суб'єкна - діяльність учасників кримінального провадження, що базується на інформаційно-пізнавальних та організаційно- тактичних методах і засобах її реалізації.

Властивості валідації за допомогою антроподжерельної невер- бальної інформації необхідно розглядати у двох стадіях кримі­нального провадження, окремо для досудового розслідування та для судового провадження.

Валідації за допомогою антроподжерельної невербальної інформації на досудовому розслідуванні кримінального прова­дження притаманні такі властивості:

1. Інформативність (перевірка даних за допомогою антропо­джерельної невербальної інформації кримінального провадження щодо дотримання процесуальних норм, криміналістичних правил та рекомендацій);

2. Об'єктність (об'єкт дослідження: хід та результати досудо­вого розслідування);

3. Інструментальність (процесуальні норми, криміналіс­тичні правила та рекомендації, антроподжерельна невербальна інформація);

4. Суб'єктність (суб'єкт: учасники досудового розслідування);

5. Процесуальна відповідність (об'єктивна оцінка відповід­ності перебігу й отриманих результатів процесуальним нормам з урахуванням проявів антроподжерельної невербальної інфор­мації учасника досудового розслідування);

6.

7. Статичність (статичне дослідження: зіставлення, порів­няння тощо);

8. Динамічність (динамічне дослідження: проведення додат­кових і повторних процесуальних дій чи заходів тощо);

9. Сферність (сфера дослідження: початок досудового розсліду­вання; слідчі (розшукові) дії; негласні слідчі (розшукові) дії; повідом­лення про підозру; зупинення досудового розслідування; закінчення досудового розслідування; досудове розслідування кримінальних проступків; оскарження рішень, дій чи бездіяльності);

10. Доказовість (встановлення всіх обставини злочинної події в досудовому розслідуванні з дотриманням процесуальних норм, криміналістичних правил і рекомендацій);

11. Ефективність (ефективність виконання в досудовому розслідуванні завдань кримінального провадження);

12. Результативність (формування висновку за допомогою антроподжерельної невербальної інформації щодо дотримання чи недотримання процесуальних норм, криміналістичних правил та рекомендацій).

У свою чергу валідації за допомогою антроподжерельної невербальної інформації в судовому провадженні притаманні такі властивості:

1. Інформативність (перевірка інформації щодо дотримання процесуальних норм, криміналістичних правил та рекомендацій у судовому провадженні за допомогою антроподжерельної невер­бальної інформації);

2. Об'єктність (об'єкт дослідження - це хід та результати судо­вого провадження);

3. Інструментальність (процесуальні норми, криміналіс­тичні правила та рекомендації, антроподжерельна невербальна інформація);

4. Суб'єктність (учасники судового провадження);

5. Процесуальна відповідність (об'єктивна оцінка відповід­ності перебігу й отриманих результатів процесуальним нормам за допомогою аналізу проявів антроподжерельної невербальної інформації учасника судового провадження);

6. Криміналістична відповідність (об'єктивна оцінка відпо­відності перебігу й отриманих результатів криміналістичним правилам і рекомендаціям за допомогою аналізу проявів антро- поджерельної невербальної інформації учасника судового провадження);

7.

8. Динамічність (динамічне дослідження: проведення додат­кових та повторних процесуальних дій у ході судового прова­дження тощо);

9. Сферність (сферою дослідження виступає судове прова­дження в першій інстанції, судове провадження з перегляду судових рішень, особливі порядки кримінального провадження, виконання судових рішень);

10. Доказовість (установлені обставини злочинної події дове­дені в судовому провадженні з дотриманням процесуальних норм, криміналістичних правил та рекомендацій);

11. Ефективність (ефективність виконання завдання кримі­нального провадження в судовому провадженні);

12. Результативність (отримання висновку за допомогою аналізу проявів антроподжерельної невербальної інформації щодо дотримання чи недотримання процесуальних норм, кримі­налістичних умов та рекомендацій в судовому провадженні).

За допомогою валідації з урахуванням аналізу проявів антро­поджерельної невербальної інформації встановлюється, що хід і результати кримінального провадження відповідають процесу­альним нормам, криміналістичним правилам та рекомендаціям, а завдання кримінального провадження виконані на належ­ному рівні. Із метою детального роз’яснення наведемо модель валідації.

Завдання: валідація за допомогою антроподжерельної невер­бальної інформації результатів допиту свідка і використання її результатів у подальшому в судовому провадженні. Інструменти: процесуальні норми, криміналістичні правила та рекомендації, антроподжерельна невербальна інформація. Процес: перевірка дотримання і використання інструментів у ході допиту свідка та при фіксації її результатів. Результат валідації: відповідність (невідповідність) інструментів ходу допиту свідка та фіксації її результатів отриманим даним.

Мета застосування методу валідації за допомогою аналізу проявів антроподжерельної невербальної інформації - це пере­вірка законності і допустимості отримання інформації відповідно до процесуальних норм, криміналістичних правил і рекомен­дацій.

Тому, йдеться про валідацію, як про перевірку процесу отри­мання інформації щодо дотримання процесуальних норм, кримі­налістичних правил та рекомендацій за допомогою дослідження антроподжерельних невербальних складових. Об’єктом дослі­дження виступає хід та результати досудового розслідування і судового провадження. Інструментами перевірки даних при валі- дації є процесуальні норми, криміналістичні правила та рекомен­дації, антроподжерельна невербальна інформація. Суб’єктами при валідації (валідатори) виступають учасники кримінального провадження (слідчий, прокурор, суддя, підозрюваний, потер­пілий та ін.).

Узагальнюючи вищевикладене уявляється, що відповідно до кримінального провадження при валідації за допомогою аналізу проявів антроподжерельної невербальної інформації здійснюється:

• об’єктивна оцінка відповідності перебігу й отриманих результатів процесуальним нормам з урахуванням проявів антро- поджерельної невербальної інформації на досудовому розсліду­ванні і судовому провадженні;

• об’єктивна оцінка відповідності перебігу й отриманих результатів криміналістичним правилам і рекомендаціям з ураху­ванням проявів антроподжерельної невербальної інформації учасників на досудовому розслідуванні і судовому провадженні.

Із боку статики, валідація - це статичне дослідження (аналіз, зіставлення, порівняння тощо), а з боку динаміки - це динамічне дослідження (нові, додаткові та повторні дії тощо).

Можливості та платформа для етапності застосування валі- дації за допомогою аналізу проявів антроподжерельної невер- бальної інформації містяться в таких процесуальних рішеннях та засобах розслідування:

• початок досудового розслідування;

• слідчі (розшукові) дії;

• негласні слідчі (розшукові) дії;

• повідомлення про підозру;

• зупинення досудового розслідування;

• закінчення досудового розслідування;

• досудове розслідування кримінальних проступків;

• оскарження рішень, дій чи бездіяльності;

• судове провадження в першій інстанції;

• судове провадження з перегляду судових рішень;

• особливі порядки кримінального провадження;

• виконання судових рішень.

Залежно від об'єкта та предмета валідації суттєво змінюється коло питань, де використовується метод валідації за допомогою аналізу проявів антроподжерельної невербальної інформації: установлення всіх обставин злочинної події на досудовому розслі­дуванні з дотриманням процесуальних норм, криміналістичних правил та рекомендацій; ефективне виконання завдання кримі­нального провадження в судовому провадженні.

Своєчасність та ефективність застосування валідації за допо­могою аналізу проявів антроподжерельної невербальної інфор­мації залежить від належного їх поєднання при розумінні спіль­ного і відмінного між вербальною і невербальною інформацією. При цьому злочинна подія в розрізі вербально-невербальної інформації виступає як передумова правильного виконання завдань досудового розслідування і судового провадження з уста­новлення всіх обставин події, що мала місце. Разом із тим, досяг­нення мети кримінального провадження під час досудового розслідування і судового провадження залежить головним чином від особистих і професійних якостей слідчого/прокурора/судді/ експерта в поєднанні з психофізіологічними якостями і власти­востями інших учасників кримінального провадження. Так саме на практиці залежно від учасників кримінального провадження у вигляді якісно-кількісних показників вбачається суттєва користь від застосування методу валідації за допомогою аналізу проявів антроподжерельної невербальної інформації.

Процес застосування методу валідації за допомогою аналізу проявів антроподжерельної невербальної інформації в кримі­нальному провадженні варто продемонструвати на прикладах проведення також і слідчих (розшукових) дій, як обшук. І відпо­відно наводиться такий приклад (валідація обшуку за допомогою аналізу проявів антроподжерельної невербальної інформації).

Завдання: валідація за допомогою аналізу проявів антропо­джерельної невербальної інформації ходу обшуку на досудовому розслідуванні. Інструменти: процесуальні норми, криміналіс­тичні рекомендації та правила, антроподжерельна невербальна інформація. Процес: перевірка дотримання процесуальних норм, криміналістичних рекомендацій та правил під час обшуку за допо­могою аналізу проявів антроподжерельної невербальної інфор­мації. Результат валідації: відповідність чи невідповідність проце­суальним нормам, криміналістичним рекомендаціям та правилам ходу обшуку за допомогою аналізу проявів антроподжерельної невербальної інформації.

Таким чином, валідація - криміналістичний метод, що застосо­вується у кримінальному провадженні, який ґрунтуючись на дослі­дженні антроподжерельної невербальної інформації дозволяє здійснити підтвердження дотримання процесуальних норм і відпо­відності криміналістичним правилам і рекомендаціям ходу та результатів кримінального провадження. Таким чином валідація за допомогою аналізу проявів антроподжерельної невербальної інформації на практиці проводиться шляхом аналізу дотримання вимог процесуального закону, криміналістичних правил та реко­мендацій у ході кримінального провадження й отриманого резуль­тату. У цьому дослідженні валідація виступає як процедура, процес, підхід і як окремий метод пізнання, що полягає в перевірці інфор­мації в рамках кримінального провадження за допомогою аналізу проявів антроподжерельної невербальної інформації.

3.3.3.