3.2.1. Утворення Верховного Суду США та його політико-правова природа

Верховний Суд США очолює федеральну судову систему. Його перше скликання відбулося 1 лютого 1790 р. у приміщенні Торгової біржі Нью-Йорку (тоді столиці США). Коли столицею США стало м.

Проект будинку Верховного Суду США розробив відомий архітектор К.Гілберт. Його спорудження завершилося 1935 р. за Головного судді Ч.Е.Гьюза (1930–1941), під керівництвом архітекторів К.Гілберта Мол. і Дж.Рокарта. 13 жовтня 1932 р. під час урочистої промови з приводу закладення фундаменту Суду Ч.Е.Гьюз сказав: «Республіка продовжується, а це – символ її віри» [86, с.24–25]. Над головним входом будинку Верховного Суду США викарбувані слова: «Закон однаковою мірою справедливий для всіх» [86, c.4–5].

Порядок діяльності Верховного Суду США визначається його Регламентом і певними традиціями. Однією з традицій є тривале перебування суддів на посадах, наприклад, В.О.Дуглас (1939–1975) – 36 років, Дж.Маршалл (1801–1835) і С.Дж.Філд (1863–1897) – 34, Дж.Сторі (1812–1845) – 33, Дж.Мак-Лін (1830–1861) – 31, Б.Вашингтон (1799–1829) та В.Джонсон (1804–1834) – 30 тощо [150, с.756–760].

Іншою традицією, діючою в американський судах дотепер, є порядок зайняття місць суддями залежно від строку перебування на посадах. Головний суддя знаходиться в центрі, справа від нього – місце судді, який найдовше перебуває на посаді, з ліва – місце другого за строком, другий від Голови Суду справа – третій за терміном перебування тощо.

У 1800 р. виник наступний звичай – з цього часу судді під час засідань були одягнені у чорні мантії, до цього – в чорно-червоні, як судді в Англії. «Нарадче рукостискання» є традицією, заснованою за часів Головного судді М.В.Фуллера (1888–1910) як доказ, що різниця у поглядах суддів не «перешкода служінню загальній справі».

Частиною декору зали засідань Верховного Суду є гусячі пера на столах адвокатів. Усі адвокати, котрі перебувають тут, повинні бути одягнені у діловий одяг. Сенатор Пенсильванії Дж.Пеппер розповідав: будучи молодим адвокатом у 90–х роках ХІХ ст., він прийшов до Суду, одягнутий у «вуличне вбрання» і його попросили негайно звідти піти [86, с.11].

На початку діяльності Верховного Суду США при ньому було створено Колегію юристів (U.S. Supreme Court Bar), членом якої він надав спеціальні дозволи на право виступати, представляти та захищати інтереси осіб у Верховному Суді.

Серед обов’язкових членів Колегії – Генеральний атторней^[21], федеральні й атторнеї штатів, а наприкінці ХVIII ст. було чимало юристів штату Пенсильванія, оскільки м. Філадельфія була столицею США [47, с.267]. Вважаємо, що актуальним для України став би досвід США стосовно створення при Верховному Суді України спеціальної колегії адвокатів, котрі мають право представляти й захищати інтереси фізичних і юридичних осіб у ньому; це обґрунтовано доцільністю відбору для здійснення функції професійного представництва й правозахисної діяльності найдосвідченіших адвокатів.

Впродовж усього часу існування Верховний Суд США, крім правових норм федерального законодавства, керувався регламентами своєї діяльності, які приймає особисто. 2 травня 2005 р. набрав чинності Регламент Верховного Суду США (Rules of the Supreme Court of the United States) від 14 березня 2005 р. Його розділ І «Суд» регулює питання організації допоміжного персоналу, бібліотеки Суду, часу роботи Суду, порядку проведення сесій і легітимності кворуму; ІІ «Повірені та адвокати» – допуск адвокатів; ІІІ «Юрисдикція Верховного Суду США сертиорарі^[22]” – подання апеляцій сертиорарі та категорії справ, що можуть розглядатися на підставі згаданої процедури; IV «Інша юрисдикція» – питання розгляду інших справ^[23]; V «Рухи і заяви» – подання заяв до Верховного Суду як Суду першої інстанції; VI «Брифи^[24] та усні аргументи» – вимоги до процесуальних документів, що подаються й усних аргументів сторін; VIІ «Практика та процедура» – порядок прийняття процесуальних документів; VIІІ «Визначення справ» – питання про порядок сплати державного мита, випадки звільнення від нього, подання заяв від осіб, що не брали участі в розгляді справи, а також таких категорій громадян, як моряки, військові та ветерани [173].

Згідно зі статтею 3 Регламенту 2005 р., засідання Верховного Суду тривають з 10 до 15 год.; з 12 до 13 год. – обідня перерва. У четвер і п’ятницю Суд не слухає справ, розглядаючи клопотання про перегляд справ [173, с.1]. Кожного понеділка судді складають списки наказів, звіти про діяльність Суду та результати розгляду клопотань, питання про зарахування нових адвокатів. У травні-червні Суд оголошує рішення, в липні призупиняє роботу, але впродовж літа судді вивчають нові клопотання про перегляд справ і справи, що розглядатимуться восени [86, с.14].

Засідання Верховного Суду США з розгляду справ розпочинається зі слів судового пристава (посада запроваджена Судовим актом 1789 р. [178]): «Високоповажні Головний суддя і члени Верховного Суду США. Слухайте! Слухайте! Слухайте! Всіх осіб, які мають справу до високоповажного Суду, просять підійти ближче і бути уважними, оскільки Суд розпочав засідання. Господь врятуй США і високоповажний Суд!» [86, с.13].

Судовий пристав Верховного Суду керує внутрішньою охороною, здійснює нагляд за безпекою й експлуатацією будинку Суду, супроводжує суддів до Конгресу, на Президентській інавгурації, на слуханнях звернення Президента «Про стан держави» та на інших офіційних заходах [18, с.38].

До службових осіб Верховного Суду належить Головний секретар, який виконує низку адміністративних функцій; йому підпорядковані інші судові секретарі, які здійснюють пошукову роботу, інколи складають проекти судових рішень. Кожен секретар, за статистикою, працює не більше двох років; ними зазвичай є випускники юридичних шкіл. Так, Головний суддя В.Г.Ренквіст (1986–2005) на початку професійної діяльності працював секретарем судді Верховного Суду Р.Г.Джексона (1941–1954).

Як наголошував професор К.Ф.Гуценко, судді Верховного Суду часто прислухалися до думки своїх секретарів, які повинні вивчати справи, складати короткий опис обставин справи у так званій доповідній записці. Ми не погоджуємося з думкою автора про те, що секретарі становили специфічний «молодший» Верховний Суд, який вирішував справи, оскільки остаточне рішення приймає Суд на підставі думок кожного із суддів [28, с.39].

Головний секретар Верховного Суду США В.Сатер у 2004 р. зазначив, що він є фактично «з’єднувальною ланкою між адвокатами, сторонами, народом і Судом» [18, с.37]. У нього зберігається офіційна печатка Суду із зображенням орла, який тримає в кігтях зірку мов символ «єдиного Суду» (вона п’ята за рахунком від 1790 р.) [86, с.11]. Секретар приводить до присяги адвокатів, зарахованих до Колегії юристів Верховного Суду [18, с.37].

Секретарі й інші службовці Верховного Суду повинні дотримуватися «службової таємниці», їм заборонено брати участь в політичних акціях, мітингах і страйках. У 1969 р. Головний суддя В.Е.Бергер не дозволив їм брати участь у протесті проти війни США з В’єтнамом і схвалив конфіденційний меморандум, згідно із яким службовці Верховного Суду не повинні брати участі в політичних акціях, «сприяти виробленню колективної думки суддів», розголошувати відомості про результати розгляду справ до оприлюднення рішення. Щоправда, 1972 р. ці заборони не перешкодили службовцеві Л.Пауелу повідомити редакції журналу «Тайм» про результати розгляду Судом справи щодо конституційності правової регламентації переривання вагітності ще до часу офіційного оприлюднення рішення [35, с.27]. Насправді, зауважив професор Ч.Фрайд, не тільки службовцям, а й суддям Верховного Суду заборонено брати участь в політичних мітингах, «виголошувати політичні промови і поширювати в його стінах літературу політичного характеру» [153, с.100].

Наступною посадовою особою Верховного Суду США є укладач збірника рішень (United States Reports). Разом з підлеглими він вивчає кожне рішення щодо точності формулювань й цитат, відсутності граматичних й інших помилок. Укладачем перших чотирьох томів збірника рішень у 1790–1800 рр. був Даллас^[25], який ще до часу його офіційного випуску часто продавав копії судових рішень зацікавленим особам [18, с.39].

У 1935 р. Головний суддя Ч.Е.Гьюз (1930–1941) запровадив посаду прес-секретаря з метою об’єктивного висвітлення рішень Верховного Суду засобами масової інформації (далі – ЗМІ).

Отже, Верховний Суд США розпочав свою діяльність у лютому 1790 р. Основними правовими актами, що визначають його діяльність, є Конституція 1787 р., Звід законів США та Регламент Верховного Суду США. З початку заснування Верховного Суду було сформовано окремі традиції діяльності, котрі не мають правового характеру, але застосовуються впродовж більше як двох століть. В структурі Верховного Суду діють певні допоміжні підрозділи, забезпечуючи ефективне виконання ним функції судочинства.