Відсутність у провадженні цього чи іншого суду справи того самого заявника, про той самий предмет і з тих самих підстав

Як зазначалося вище, особа має право звернутися з однією й тією ж заявою про встановлення певного факту, що має юридичне значення, тільки один раз. Однак заявник може бути заінтересований у поданні кількох тотожних заяв до одного або різних судів.

У разі, якщо до відкриття провадження у справі про встановлення факту, що має юридичне значення в сімейних відносинах, виявиться, що провадження у справі того самого заявника, про той самий предмет і з тих самих підстав уже відкрито, то суддя постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження в такій справі на підставі п. 3 ч. 2 ст. 122 ЦПК України ( п. 3 ч. 1 ст. 187 проекту ЦПК України, відповідно).

Проте Т. Ц. Кашперська, виокремлюючи таку передумову, зазначає, що в цьому разі достатньо наявності в суді справи «про той самий предмет та з тих самих підстав» [70, с. 60].

Однак відповідно до ч. 1 ст. 14 СК України сімейні права є такими, що тісно пов’язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі. У ст. 18 СК України закріплено, що кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Видається, що одним із способів захисту сімейних прав та інтересів є встановлення юридичного факту в судовому порядку.

Таким чином, у разі якщо будь-яка інша особа, ніж заявник у справі, яка забажає захистити свої невизнані права та інтереси у справі окремого провадження (зокрема про встановлення факту, що має юридичне значення в сімейних відносинах), буде позбавлена не лише цивільного процесуального права подати до суду заяву про той самий предмет і з тих самих підстав, а й взагалі права на звернення до суду, закріпленого у СК України.

4.