2. Види фінансового контролю.

Класифікація фінансового контролю надає можливість осмислити і розкрити таке багатоаспектне поняття, як «фінансовий контроль», і, звичайно, зрозуміти суть фінансового контролю як інституту фінансового права, який належить до інститутів загальної частини.

В основу поділу фінансового контролю на види вкладають такі критерії: час здійснення контрольних дій, суб’єкти контролю, спосіб здійснення контрольних повноважень, сфера здійснення контролю, джерело інформації, що використовується контрольними органами.

Вид контролю – складова частина системи контролю із властивим їй змістом, призначена для здійснення функції контролю згідно зі своїми завданнями, правами та обов’язками. Вид може трактуватися як похідне поняття, що має усі властивості більш загального поняття, Але володіє деякими специфічними властивостями, які відокремлюють його від інших явищ даного типу. Існують різні види фінансового контролю, що викликано багатогранністю функцій фінансового контролю.

Цілком слушним є твердження, що різновиди контролю характеризуються низкою ознак, притаманних елементам контролюючої системи: суб’єкт – контрольні дії – об’єкт.

В залежності від часу здійснення фінансовий контроль поділяється на: попередній, поточний та наступний. Попередній фінансовий контроль – це контроль, що здійснюється до моменту здійснення адміністративної чи фінансової діяльності, відповідних дій, що мають фінансово-правові наслідки. Це дозволяє попередити можливі порушення до моменту їх виникнення. Поточний (оперативний) фінансовий контроль – проводиться в короткі проміжки часу, тобто в процесі здійснення фінансово-господарських операцій. Наступний (ретроспективний, заключний) фінансовий контроль – охоплює фінансово-господарську діяльність за минулий період.

За сферами, або за предметною спрямованістю, фінансовий контроль поділяється на: бюджетний, податковий, митний, банківський, валютний.

В залежності від суб’єктів, що наділені контрольними повноваженнями, фінансовий контроль поділяється на: державний, муніципальний та недержавний.

В свою чергу державний фінансовий контроль в залежності від обсягу контрольних повноважень контролюючих суб’єктів поділяється на загальнодержавний та відомчий. Загальнодержавний фінансовий контроль має надзвичайно важливе значення, від його організації і дієвості багато в чому залежить шляхи економічного розвитку суспільного виробництва, рівень добробуту населення. Він поділяється на: контроль, що здійснюється органами загальної компетенції, та контроль, що здійснюється органами спеціальної компетенції. Відомчий фінансовий контроль – це контроль, що застосовується тільки по відношенню до підвідомчих підприємств та організацій. Він поділяється в залежності від ступеня охоплення підконтрольного суб’єкта на: внутрішньовідомчий (контроль, що здійснюється в межах відповідного окремого відомства спеціально створеним суб’єктом) та внутрішньогосподарський (контроль, що здійснюється в межах окремого суб’єкта господарювання відповідною посадовою особою, або структурним підрозділом цього ж суб’єкта).

Недержавний фінансовий контроль поділяється на: громадський (здійснюється громадськими організаціями (партіями, рухами, профспілками), аудит (здійснюється приватними аудиторами та аудиторськими компаніями) та внутрішньогосподарський (контроль, що здійснюється в межах окремого суб’єкта господарювання відповідною посадовою особою, або структурним підрозділом цього ж суб’єкта).

За спрямованістю контрольних дій залежно від ідентифікації контролюючого та підконтрольного суб’єкта фінансовий контроль поділяється на внутрішній та зовнішній. Контролюючі суб’єкти зовнішнього фінансового контролю не входять до організаційної структури підконтрольного їм суб’єкта. Що ж стосується зовнішнього фінансового контролю, то кожен державний орган чи організація мають у своєму складі власний підрозділ внутрішнього контролю. Який повинен обов’язково підпорядковуватись керівництву організації, у складі якої він створений. Проте він повинен володіти максимально можливою функціональною та організаційною незалежністю в середині органу, до складу якого він входить.

За характером контрольних дій фінансовий контроль буває плановий та позаплановий.

За обсягом охоплення об’єкту контролю фінансовий контроль буває повний, вибірковий та тематичний.

За місцем здійснення фінансовий контроль поділяється на виїзний та дистанційний.

За методикою здійснення, або за джерелом інформації, фінансовий контроль поділяється на: камеральний, документальний та фактичний.

В залежності від ступеня ініціювання контролю виокремлюють обов’язковий (здійснюється на підставі вимог нормативно-правових актів, за рішенням уповноважених органів, правоохоронних органів) та ініціативний фінансовий контроль (здійснюється на підставі рішень господарюючих суб’єктів).