Поняття, особливості та види фінансово-правових норм

Фінансове право як галузь права становить складну систему, пер­винним елементом якої є фінансово-правові норми. Саме фінансо­во-правові норми регулюють відносини, що виникають, змінюються й припиняються в процесі мобілізації, розподілу та використання центра­лізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів.

Норми фінансового права, як і будь-якої іншої галузі права, є загальнообов’язковими правилами поведінки суб’єктів суспільних від­носин, що встановлені державою та забезпечені її примусовою силою, тому їм властиві загальні риси правової норми, а саме: вони є прави­лом поведінки суб'єктів, владним приписом держави, мають регулятив­ний, формально визначений і загальнообов'язковий характер. Але при цьому вони мають і особливості, притаманні виключно цій галузі права і зумовлені специфікою предмета правового регулювання: їхнім змістом є правила поведінки учасників особливого виду суспільних зв'язків саме в процесі фінансової діяльності держави. Ці правила виявляються в на­данні суб'єктам таких відносин суб'єктивних юридичних прав і обов'язків, здійснення яких забезпечує планомірну мобілізацію, розподіл і витрачан­ня централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів від­повідно до потреб та інтересів держави й суспільства.

Саме те, що фінансово-правові норми регулюють відносини в галузі фінансової діяльності держави й виступають засобом реалізації публіч­них інтересів, надає їм імперативного характеру.

Залежно від змісту, фінансово-правові норми поділяють на:

- матеріальні - такі, що закріплюють види й обсяг доходів і видатків відповідних фондів. Ці норми визначають матеріальний зміст юридич­них прав і обов’язків учасників фінансових правовідносин;

- процесуальні - такі, що закріплюють порядок (процедуру) дій у про­цесі мобілізації, розподілу й витрачання фондів коштів.

Таким чином, фінансово-правові норми - це встановлені держа­вою та забезпечені її примусовою силою загальнообов’язкові правила поведінки суб’єктів суспільних відносин, що виникають в процесі мо­білізації, розподілу й витрачання централізованих і децентралізованих фондів коштів, встановлюють права та обов’язки їх учасників і мають імперативний характер.

2.