Спрощена система оподаткування

Юридична особа або фізична особа - підприємець має право само­стійно обрати спрощену систему оподаткування при дотриманні умов, визначених у главі І розділу XiV Податкового кодексу України, та реє­страції платником єдиного податку в установленому цією главою по­рядку.

Суб’єкти господарювання поділяються на 4 групи платників єдиного податку, а саме:

Перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню, та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень.

Главою І розділу XIV ПКУ чітко визначений перелік побутових послуг населенню, які надаються першою групою платників єдиного податку. Їх є 40, а саме:

- виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;

- послуги з ремонту взуття;

- виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;

- послуги з ремонту годинників;

- послуги з виконання фоторобіт;

- послуги перукарень;

- ритуальні послуги;

- виготовлення меблів за індивідуальним замовленням та ін.

Ставка єдиного податку для першої групи платників встановлена в розмірі бо 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму станом на 1 січня податкового року.

В умовах 2017 року ставка єдиного податку складає 160 гривень на місяць (1600 х 10 / 100).

Друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господар­ську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та населенню, виробництво, продаж товарів, діяль­ність у сфері ресторанного господарства за умови, що протягом кален­дарного року відповідають таким критеріям:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які пе­ребувають з ними у трудових відносинах одночасно, не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

Ставка єдиного податку для другої групи платників встановлена в розмірі до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня податкового року (3200 х 20 / 100 = 640 в умовах 2017 року).

Друга група не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які нада­ють посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання май­на. Такі підприємці належать до третьої групи платників єдиного податку.

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, се­лищними та міськими радами залежно від виду діяльності на кален­дарний місяць. У разі здійснення платниками першої і другої групи де­кількох видів діяльності застосовується максимальний розмір ставки відповідної групи.

Третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарно­го року відповідають сукупності таких критеріїв:

- праця найманих осіб - необмежена;

- обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.

Ставки податку для третьої групи встановлені у розмірі:

- 3 відсотки від доходу - у разі сплати податку на додану вартість;

- 5 відсотків від доходу - у разі включення податку на додану вар­тість до складу єдиного податку.

У ІІІ групу включені також юридичні особи, на яких поширюються умови, що і для фізичних осіб - підприємців.

Четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського виробництва за попередній рік дорівнює або перевищує 75%.

Розмір ставок для платників податку IV групи встановлений у відсот­ках до нормативно-грошової оцінки 1 гектара сільськогосподарських угідь та земель водного фонду:

- для ріллі, сіножатей і пасовищ - 0,95%;

- для багаторічних насаджень - 0,57%;

- для земель водного фонду - 2,43%;

- для земель, що перебувають в умовах закритого ґрунту - 6,33%.

Податковим кодексом визначено перелік суб'єктів господарювання, які не можуть бути платниками єдиного податку. Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку юридичні особи та фізичні осо­би - підприємці, які здійснюють:

- діяльність з організації, проведення азартних ігор;

- обмін іноземної валюти;

- виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємкостях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб з роздрібного продажу пива та столо­вих вин);

- видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорого­цінного каміння;

- видобуток, реалізацію корисних копалин;

- діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності, яка здійснюється страховими агентами, сюрвеєрами, аварійними комісара­ми та аджастерами;

- діяльність з управління підприємствами;

- діяльність з надання послуг пошти та зв'язку;

- діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, органі­зації торгів (аукціонів) цими виробами;

- діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

Також не мають права на спрощену систему оподаткування:

- фізичні особи - підприємці, які здійснюють діяльність у сфері ауди­ту, технічні випробовування та дослідження;

- фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки площею понад 0,2 га, житлові приміщення площею понад 100 кв. м та нежитлові (будівлі, споруди) - понад 300 кв. м;

- страхові брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові ком­панії, довірчі товариства, страхові компанії, інвестиційні фонди, реє­стратори цінних паперів та інші фінансові установи;

- суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких частка, що на­лежить юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, пере­вищує 25 відсотків;

- представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

- фізичні та юридичні особи - нерезиденти;

- суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію мають податковий борг (крім боргу, що виник внаслідок форс-мажорних обставин).

Ще однією умовою, яка дає право переходу на спрощену систему оподаткування, є обов'язкове проведення розрахунків у грошовій формі (готівковій або безготівковій).

Податковим кодексом також передбачена ставка оподаткування в розмірі 15 відсотків для платників податку першої', другої гру­пи у разі:

- перевищення доходу, встановленого для кожної групи;

- отримання доходу від провадження діяльності, не зазначеної в Ре­єстрі платника єдиного податку;

- отримання доходу при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж готівковий;

- отримання доходу від здійснення діяльності, яка не дає права бути на спрощеній системі оподаткування.

Для фізичних та юридичних осіб (третя група) встановлені став­ки у подвійному розмірі від основної, тобто 6 або 10 відсотків:

- до суми перевищення обсягу доходу;

- до доходу, отриманого внаслідок застосування іншого способу роз­рахунків ніж грошова форма;

- до доходу, отриманого від здійснення діяльності, яка не дозволяє переходити на спрощену систему оподаткування.

Платники єдиного податку, які перевищили граничний обсяг доходу, можуть скористатись такими правилами:

- платники єдиного податку першої групи, які у календарному квар­талі перевищили обсяг доходу (300 000 гривень), з наступного кварталу за заявою переходять на застосування ставки, встановленої для другої або третьої групи або відмовляються від спрощеної системи і сплачу­ють із суми перевищення єдиний податок за ставкою 15 відсотків;

- платники єдиного податку другої групи, які перевищили обсяг до­ходу (1 500 000 гривень), переходять в наступному кварталі за заявою на застосування ставки єдиного податку для платників третьої групи (3 або 5 відсотків) або відмовляються від застосування спрощеної сис­теми оподаткування і сплачують з перевищення єдиний податок за ставкою 15 відсотків.

В обох випадках заява подається не пізніше 20 числа місяця, на­ступного за календарним кварталом, в якому допущено перевищення;

- платники єдиного податку третьої групи, які перевищили у звітному періоді обсяг доходу (5 000 000 гривень), застосовують ставку єдиного податку в розмірі 6 або 10 відсотків від суми перевищення.

При цьому платники єдиного податку третьої групи зобов’язані пере­йти на сплату інших податків і зборів.

Відповідно до Податкового кодексу України платники єдиного подат­ку можуть переходити із молодшої в старшу групу і навпаки, дотриму­ючись критеріїв перебування платника в тій чи іншій групі. Для цього потрібно подати заяву у відповідний орган ДФС за 15 днів до початку кварталу (не пізніше 15 червня, 15 вересня, 15 грудня, 15 березня).

Податковим кодексом чітко визначено склад доходів платників єди­ного податку.

Доходом платника єдиного податку є:

- для фізичної особи - підприємця - дохід за звітний податковий пе­ріод в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, крім пасивних доходів (проценти, дивіденди, роялті тощо) та доходів від продажу ру­хомого та нерухомого майна;

- для юридичної особи - будь-який дохід у грошовій, матеріальній і нематеріальній формі за звітний податковий період.

При цьому дохід від продажу основних засобів визначається як різ­ниця між сумою коштів, отриманих від продажу, і їх залишковою балан­совою вартістю.

До складу доходів платників єдиного податку також включається вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) та сума креди­торської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Датою отримання доходу є дата надходження коштів на поточний рахунок (у касу) платника єдиного податку, дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, дата отримання безоплатно товарів (робіт, послуг).

До складу доходів платника єдиного податку не включаються:

- податок на додану вартість;

- фінансова допомога, надана на поворотній основі, яка отримана і повернута протягом 12 календарних місяців з дня її отримання;

- суми кредитів;

- кошти цільового призначення, отримані від Пенсійного фонду, ін­ших фондів державного соціального страхування та з бюджетів;

- аванс, що повертається покупцю товару (робіт, послуг), внаслідок повернення товару, розірвання договору;

- сума коштів, що надійшла як оплата товарів, реалізованих під час сплати інших податків, і була включена до складу доходу в період до переходу на спрощену систему оподаткування;

- кошти, внесені засновниками до статутного капіталу;

- отримана сума надмірно сплачених податків і зборів;

- дивіденди, отримані юридичною особою.

Податковим періодом для платників єдиного податку першої та дру­гої групи є календарний рік; для інших груп - квартал.

Платники єдиного податку першої та другої групи сплачують аван­сові платежі єдиного податку не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця, а також можуть сплатити авансові платежі за весь податковий період, але не більше як до кінця поточного звітного року.

Несплата авансових внесків єдиного податку в установленому по­рядку та строки тягне за собою накладання штрафу в розмірі 50 відсот­ків ставки єдиного податку.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку пер­шої і другої групи здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви платника про обрану ним ставку єдиного податку, заяви про щорічну відпустку та заяви щодо тимчасової втрати працездатності.

Платники єдиного податку першої і другої групи звільняються від сплати податку протягом одного календарного місяця на рік на час від­пустки, а також на період хвороби, підтвердженої копією листка непра­цездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Єдиний податок, нарахований з перевищення обсягу доходу, спла­чується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації за податковий (звітний) період.

Платники єдиного податку першої та другої групи та платники єди­ного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вар­тість, ведуть Книгу обліку доходів щоденно, відображаючи доходи за підсумками робочого дня. Форма книги обліку доходів, порядок її веден­ня затверджуються Міністерством фінансів України.

Платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою і в порядку, затвердженому Міністерством фінансів України.

Платники єдиного податку першої та другої групи, що не перевищи­ли обсяг доходу, подають тільки річну податкову декларацію, в якій ві­дображають обсяг доходу та сплачені протягом року авансові внески.

У разі перевищення платниками єдиного податку першої групи обсягу доходів або прийняття ними рішення про перехід на сплату податку за ставками, які встановлені для третьої групи, вони подають контролюючо­му органу декларацію у строки, встановлені для квартального податково­го (звітного) періоду, що звільняє їх від подання річної декларації.

Платники єдиного податку першої - третьої груп не застосовують реєстратори розрахункових операцій, якщо обсяг доходу за рік не пере­вищує 1 мільйон гривень.

З 1 січня 2017 року фізичні особи - підприємці першої - третьої груп зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, якщо об'єктом діяльності є складна побутова техніка, що потребує гарантій­ного ремонту. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 року № 231 затверджено Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або га­рантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових опе­рацій. Наприклад: плити кухонні, духові шафи, насоси, холодильники, принтери, пральні машини, фотоапарати, лічильники тощо.

Платники єдиного податку звільняються від сплати:

- податку на прибуток підприємств;

- податку на доходи фізичних осіб;

- податку на додану вартість, крім тих платників, що обрали ставку 3 %;

- земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для здійснення господарської діяльності;

Платники єдиного податку четвертої групи звільняються від рентної плати за спеціальне використання води.

При імпорті товарів податки, збори, митні платежі сплачуються плат­никами єдиного податку на загальних підставах.

Податковим кодексом України передбачений порядок обрання спро­щеної системи оподаткування або відмови від неї.

Фізичні особи - підприємці першої та другої груп вважаються плат­никами єдиного податку з першого числа місяця, наступного за міся­цем, в якому отримано виписку з Державного реєстру України.

Зареєстровані (новостворені) платники єдиного податку третьої групи вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної ре­єстрації.

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему тільки один раз протягом календарного року шляхом подання заяви до органу ДФС не пізніше як за 15 календарних днів до початку наступного календар­ного кварталу, за умови, що платник в календарному році, що передує переходу на спрощену систему оподаткування, відповідає вимогам гла­ви І розділу XIV Податкового кодексу України.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господа­рювання повинен подати заяву не пізніше ніж за 10 днів до початку но­вого календарного кварталу (року).

Платники єдиного податку четвертої групи сплачують єдиний по­даток щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем звітного кварталу у таких розмірах:

- 10% у І кварталі;

- 10% у ІІ кварталі;

- 50% у ІІІ кварталі;

- 30% у IV кварталі.

Питання для самоконтролю:

1. Які є системи оподаткування фізичних осіб - підприємців?

2. Перелік доходів фізичної особи - підприємця на загальній системі.

3. Які витрати підприємця враховуються при визначенні чистого доходу?

4. Об'єкт оподаткування підприємця на загальній системі та ставки податку.

5. Який порядок сплати податків підприємця на загальній системі протягом року?

6. Декларування доходів підприємця за рік.

7. Які є групи спрощеної системи оподаткування?

8. Які види діяльності не дають права платнику обрати спрощену систему?

9. Ставки податку в розрізі груп платників.

10. Від сплати яких податків звільняються платники спрощеної системи?

11. Який порядок подання звітності платників єдиного податку?