[1] 9-10. Податкова система України Поняття та принципи системи оподаткування.
Однією з ознак будь-якої держави є податки. Адже саме вони забезпечують кошти для виконання державою її функцій, функціонування органів державної влади. Виконання цього завдання має забезпечити система оподаткування.
Система оподаткування — це сукупність податків, зборів, інших обов’язкових платежів і внесків до бюджету й державних цільових фондів, які діють у встановленому законом порядку, а також правових механізмів їх справляння.
Система оподаткування діє на основі закріплених у законодавстві принципів.
Ознайомтеся з витягом із Податкового кодексу України. Визначте, які принципи оподаткування ним установлені.
З Податковою кодексу України
Стаття 4. Основні засади податкового законодавства України
4.1. Податкове законодавство України грунтується на таких принципах:
4.1.1. загальність оподаткування кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу:
4.1.2. рівність усіх платників перед законом, недопущення будь- яких проявів податкової дискримінації — забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;
4.1.3. невідворотність настання визначеної законом відповідальності в разі порушення податкового законодавства;
4.1.4. презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно- правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;
4.1.5.
фіскальна достатність — установлення податків і зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;4.1.6. соціальна справедливість — установлення податків і зборів відповідно до платоспроможності платників податків;
4.1.7. економічність оподаткування — установлення податків і зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;
4.1.8. нейтральність оподаткування — установлення податків і зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкуренто- здатності платника податків;
4.1.9. стабільність — зміни до будь-яких елементів податків і зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, у якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори. їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;
4.1.10. рівномірність і зручність сплати — установлення строків сплати податків і зборів, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;
4.1.11. єдиний підхід до встановлення податків і зборів — визначення на законодавчому рівні всіх обов'язкових елементів податку.
2. Платники податків та об’єкти оподаткування.
Платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні й фізичні особи. Закон визначає обов’язки платників податків. Розпочинаючи підприємницьку діяльність, будь-яка особа зобов’язана стати на облік у податкових органах. Платники податків мають вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання протягом визначеного законом строку. Вони повинні вчасно подавати до державних податкових органів та інших державних органів документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів). Так, кожна юридична особа регулярно подає до податкової адміністрації звіти та інші документи щодо своєї діяльності та податків, які має сплачувати.
Зрозуміло, що важливим обов'язком платників податків є своєчасна сплата належних сум податків і зборів. Податкові органи мають право проводити перевірки, а платники податків зобов’язані забезпечувати їм умови для цього — допускати в приміщення, пов'язані з отриманням доходів (офіси, цехи, склади тощо), надавати необхідні документи.Водночас закон визначає права платників податків і зборів. Відповідно до закону, вони мають право подавати документи про право на податкові пільги та отримувати ці пільги, отримувати від податкової адміністрації необхідні роз’яснення. В разі проведення перевірок платники податків мають право ознайомлюватися з актами перевірок, оскаржувати прийняті податковими органами рішення та дії посадових осіб.
3. Податки, збори.
Основою будь-якої податкової системи є податок.
Податок — це встановлений вищим органом державної законодавчої влади обов’язковий платіж до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, що здійснюється платниками в порядку і на умовах, які визначаються законами України про оподаткування.
Податок установлюється лише державою, в Україні — Верховною Радою. Характерною умовою податку є те, що він сплачується виключно до бюджету. В цьому полягає відмінність податку від збору, який може спрямовувагися до інших цільових державних фондів.
Податок є обов’язковим платежем. За порушення встановленого порядку сплати, його строків передбачена відповідальність, можливе примусове стягнення несплаченого податку.
Податок є регулярним платежем, тобто він сплачується не одноразово, а в строки, установлені законодавством, — з певною періодичністю — раз на місяць, на квартал чи на рік.
Характерною рисою податку є його індивідуальна безоплатність. Це означає, що, стягуючи податок, держава не бере на себе зобов'язань надати платникові певні державні послуги на відповідну суму.
Податок виконує дві основні функції — фіскальну та регулюючу. Фіскальна функція полягає в забезпеченні доходів бюджету, основним джерелом яких є податки.
Друга функція податків — регулююча. Держава, установлюючи ставки податків, а в окремих випадках навіть звільняючи платника від сплати податків, виявляє свою зацікавленість у розвитку тих чи інших галузей господарства, а отже, забезпечує регулювання економічних процесів. Так, установлюючи високі податкові ставки, держава робить невигідною діяльність у певних галузях, а податкові пільги, навпаки, сприяють розвитку в певних виробництвах, благодійності, захисту вразливих верств населення тощо.На відміну від податку збір — обов’язковий платіж, який має виплатний компенсаційний характер і сплачується фізичними та юридичними особами за надані їм державою послуги чи надані права, надходить до бюджету або в спеціальні фонди. Такими є збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, збір за спеціальне використання природних ресурсів, збір за забруднення навколишнього природного середовища, збір за використання радіочастотного ресурсу України тощо. Необхідно зазначити, що акцизний збір, який існує в Україні (як і в багатьох інших державах), є податком.
4.