Система оподаткування України за період з 2001 по 2008 р.

Цей період розвитку податкового законодавства України не відрізнявся революційними змінами. З незначним корегуванням система оподаткування, що склалася до початку XXl сторіччя, існувала і весь цей час.

ГЛАВА 1 Становлення та розвиток податкового законодавства- інших інститутів фінансового законодавства, які пов’язані або обумовлюють зміст податкового регулювання.

Стосовно останніх мова йдеться, безумовно, про принципове корегування бюджетного законодавства. Прийняття Бюджетного кодексу України в 2001 році призвело до появи як першого кодифікованого акта у фінансовому законодавстві, так і низки проблем на межі інституційних законодавств, у сфері застосування фінансових законодавчих норм. Регулювання надходжень до бюджетів неможливо без визначення конкретних видів доходів, значну частку серед яких становлять саме податки.

Взагалі стаття 9 Бюджетного кодексу містить певні суперечності, незручності в застосуванні. Визначивши в частині першій складові класифікації доходідо бюджетуу, в подальших частинах (за логікою законодавця) здійснюється їх тезове визначення, що і входить до змісту частин 2-4 статті 9 Кодексу, але з’ясувавши, що таке податкові надходження, неподаткові надходження, трансферти, незрозуміло із змісту статті, що відноситься до доходів від операцій з капіталом. Та й саме визначення складових доходідо бюджетуу не завжди вдале. Головна причина - порушення фундаментального принципу правової логіки: закон містить головну, родову норму, яка деталізується, уточнюється в підзаконному акті. В даному ж випадку статті 9-12 побудовані шляхом використання норм наказу Міністерства фінансів України, виходячи з нього.

У частині 2 статті 9 Кодексу визначається, що податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі. Треба враховувати, що поняття “податкових надходжень” не притаманно податковому законодавству (де використовуються терміни “податкова система”, “система оподаткування”, “податки”, “збори”, тощо) і застосовується воно виключно до бюджетуному кодексі. Вичерпний перелік загальнодержавних та місцевих податків, зборів, обов’язкових платежів встановлено Законом України “Про систему оподаткування” (статті 14, 15), а вже справляння кожного окремого податку чи збору здійснюється відповідно до окремого Закону України чи Декрету Кабінету Міністрів. Це стосується загальнодержавних податків та зборів (стаття 14 Закону України

“Про систему оподаткування”). Дещо інша ситуація характеризує місцеві податки та збори. Статтею 15 Закону України “Про систему оподаткування” встановлено вичерпний перелік подібних платежів, механізми яких деталізовані у відповідних статтях Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки та збори”, а застосування кожного місцевого податку чи збору здійснюється на підставі рішення органу' місцевого самоврядування.

Склад доходів, шо закріплюється за місцевими бюджетами та бюджетами місцевого самоврядування, встановлюється статтями 64, 66, 69 Кодексу. Вони групуються по двох частинах: доходи, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та доходи, що не враховуються при визначенні міжбюдежтних трансфертів. На базі цих надходжень і формуються підстави фінансування делегованих та власних повноважень.

Статтею 64 Бюджетного кодексу визначено вичерпний перелік податків і зборів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування. За рахунок цих надходжень формується бюджет делегованих повноважень, тобто це ті ресурси, що виділяє держава на виконання функцій та завдань держави на місцях. Саме тому вони формуються за рахунок загальнодержавних податків та зборів, інших надходжень, справляння яких регулюється виключно законами (спеціальні податкові закони, Кодекс України про адміністративні правопорушення тощо).

Найпринциповіші фактичні зміни податкового законодавства стосувалися, мабуть, одного з найважливіших податків - прибуткового податку з громадян. Прийняття 22 травня 2003 р. Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” №889-IV зумовило суттєву реформу оподаткування доходів фізичних осіб в Україні. Цей Закон прийшов на зміну Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”.

Традиційно значна кількість змін пов’язана із положеннями, які врегульовані ст. 1 “Визначення термінів”. Серед платників законодавець виділяє резидентів та нерезидентів, і залежно від цього будуються підходи до змісту об’єкта оподаткування.

Так, об’єктами оподаткування резидента було визначено: 1) загальний місячний оподатковуваний дохід; 2) чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення

загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; 3) доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; 4) іноземні доходи.

Об’єктом оподаткування нерезидента є: 1) загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України; 2) загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України; 3) доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Найпринциповішими змінами стали такі. Перш за все це закріплення ставки податку на рівні 15 відсотків (з відстрочкою на перехідний період та застосування під час нього ставки в 13 відсотків). З’являються нові для режиму оподаткування доходів фізичних осіб конструкції податкового кредиту, податкової соціальної пільги. Окремими статтями деталізується оподаткування окремих видів доходів (ст. 9); операцій, пов’язаних з іпотечним житловим кредитуванням (ст. 10); операції з продажу об’єктів нерухомого майна (ст. 11); операції з продажу або обміну об’єкта рухомого майна (ст. 12); доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав (ст.

Суттєві зміни торкнулися й окремого елементу ще одного податку. Так, оподаткування прибутку підприємств стало здійснюватись за ставкою 25 відсотків. Низка змін була спрямована і на корегування правових механізмів окремих загальнодержавних зборів.

Найближчим часом передбачається прийняти Податкового кодексу України. Останнім часом роботи над ним стали форсуватися. Планується, що цим кодексом України як правової держави будуть урегульовані принципи оподаткування, визначені тим самим критерії, які мають першочергове значення для податкової системи, виділені податкові зобов’язання, урегульовано облік платників податків і об’єктів оподаткування, закріплено правовий статус платників податків і податкових органів і відносини між ними, порядок і умови оподаткування в частині загальнодержавних податків і обов’язкових платежів, принципи оподаткування в частині місцевих податків, а також принципові положення, які стосуються податкових законів і податкових правовідносин, порядку й умов притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства, опротестування дій податкових органів і їх посадових осіб. Передбачається, що Податковий кодекс буде основним нормативним актом, що регулює оподаткування відносно всіх податків, зборів та інших обов’язкових платежів до державного і місцевого бюджету, за винятком мит, зборів і платежів, регульованих Митним кодексом України.