Поняття подвійного оподаткування

Поняття “подвійне оподаткування” (double taxation) означає обкладання одного податкового об’єкта в окремого платника тим самим (або аналогічними) податком за той самий відрізок часу (найчастіше - податковий період).

Проблема подвійного оподаткування перебуває на своєрідному стику категорій об’єкта оподаткування й платника. З одного боку, виникає досить складна ситуація при визначенні оподаткуваної бази, тому що її непросто виділити при різноманітті доходів за межами держави і в її межах. З іншого боку, розмежування платників на резидентів і нерезидентів вимагає своєрідної системи обліку доходів і, відповідно, податкових вилучень.

Стаття 18 Закону України від 18 лютого 1997 р. “Про систему оподаткування”, що регулює усунення подвійного оподаткування, зараховує суму доходу, отриману за кордоном, у загальну суму доходу, що підлягає оподаткуванню в Україні й ураховується при визначенні розміру податку. При цьому розмір зарахованих сум не може перевищувати суму податку, що підлягає сплаті в Україні. У такому випадку обов’язковим є письмове підтвердження податкового органу відповідної іноземної держави про факт сплати податку й наявності міжнародних договорів про усунення подвійного оподаткування.

Питання подвійного оподаткування виникає в декількох випадках.

1. При оподатковуванні доходів, одержуваних резидентами за кордоном. У даній ситуації розв’язати протиріччя можливо в рамках спеціальних міжнародних угод, відповідно до яких оподаткування відбувається в одній з держав І регулюється в рамках національного законодавства. Суми податків на прибуток або доходи, отримані за межами території, зараховуються при сплаті ними податків із прибутку або доходу в Україні.

2. При змішаному порядку сплати податку. Такаа ситуація виникає при оподаткуванні осіб, які сплачують податок і подають декларацію про доходи в різних місцях.

3. При оподаткуванні розподіленої частини прибутку підприємств. Проблема полягає в тому, що прибуток, якій підлягає розподілу, обкладається податком двічі: перший раз - при нарахуванні податку на прибуток (дохід) підприємства; другий - при оподаткуванні дивідендів. Такий механізм підриває стимули до зростання прибутку або його частини, що розподіляється через дивіденди. У цьому випадку можливе використання різних ставок для розподіленого й нерозподіленого прибутку, повне або часткове звільнення від оподаткування дивідендів або розподіленого прибутку. Викорис­тання більш складного методу припускає частковий залік податку, виплаченого підприємством при оподаткуванні доходів акціо­нерів.

Подвійне оподаткування не обов’язково означає буквальне використання однакових податкових важелів, воно можливо й при частковому накладенні одного об’єкта на іншій, причому це може відбуватися як у рамках однієї держави, так і при дії різних податкових систем. Важливо відзначити, що подвійне оподаткування стосується протиріч, що складаються в однотипних податкових механізмах (наприклад, у системі прямих або в рамках непрямих податків), але не при оподаткуванні об’єктів різними за типами податків (прямими і непрямими).

27.2.