Загальна система оподаткування
Відповідно до підпункту 226 п. 1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайняті особи поділяються на фізичних осіб - підприємців та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, за умови, що такі особи не є працівниками в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Фізичні особи - підприємці можуть реєструватись за власним вибором як підприємці, що перебувають на загальній або спрощеній системі оподаткування. Стаття 177 Податкового кодексу України передбачає загальну систему оподаткування. Глава про спрощену систему оподаткування включена до Податкового кодексу у розділі XiV і діє із 01.01.2012 року в редакції, прийнятій Законом України 28.12.2014 року.
Щодо оподаткування доходів підприємців на загальній системі оподаткування, то Податковий кодекс України передбачає, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, який визначається як різниця між виручкою у грошовій та негрошовій формі і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Ставка податку - 18 відсотків чистого доходу та 1,5% військового збору.
Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, до витрат і доходів податок на додану вартість не включається. Також не включається до доходів платника з 1 січня 2017 року акцизний податок від реалізації пива, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в роздрібній мережі.
У перелік витрат включається тільки документально підтверджені витрати господарської діяльності, які безпосередньо пов'язані з отриманням доходів.
Вичерпний перелік цих витрат визначений у розділі IV Податкового кодексу України “Податок на доходи фізичних осіб”.
З 1 січня 2017 року до переліку витрат належать:
- вартість сировини, матеріалів, товарів, палива, електроенергії, запасних частин, тари;
- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку;
- внески на обов’язкове пенсійне страхування;
- суми податків і зборів, крім ПДВ, акцизного податку та податку на майно;
- інші витрати (оплата реклами, витрати на відрядження найманих працівників, плата за отримання дозвільних документів та деякі інші).
Вперше, починаючи з січня 2017 року, фізичні особи - підприємці мають право відносити на витрати нараховані суми амортизації основних засобів та нематеріальних активів, але не менше встановлених Податковим кодексом мінімально допустимих строків корисного використання об’єктів та вартості об’єктів, яка амортизується.
| Групи | Мінімально допустимі строки корисного використання, років |
| 1 - Капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом | 15 |
| 2 - Будівлі, споруди, передавальні пристрої | 10 |
| 3 - Машини, обладнання, тварини, багаторічні насадження та інше | 5 |
| 4 - Нематеріальні активи | відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як два роки |
Не підлягають амортизації:
- земельні ділянки;
- об’єкти житлової нерухомості;
- легкові та вантажні автомобілі.
Розрахунок амортизації здійснюється прямолінійним методом, за яким річна сума амортизації визначається шляхом ділення первісної вартості об’єкта на строк його корисного використання.
Наприклад: первісна вартість будівлі 2 млн гривень. Мінімально допустимий строк корисного використання 10 років. Сума амортизації на рік: 2 млн / 10 = 200 000 гривень.
Починаючи із 01.01.2013 р. фізичні особи - підприємці подають контролюючому органу річну податкову декларацію через 40 календарних днів після завершення року.
Протягом року фізична особа - підприємець сплачує авансові платежі за І, ІІ та ІІІ квартали, які визначає самостійно, на підставі даних Книги доходів і витрат, щоквартально - бо 20 числа місяця, наступного за звітнім кварталом (20 квітня, 20липня, 20жовтня).
Фізичні особи - підприємці, які вперше зареєструвались протягом року або перейшли із спрощеної системи оподаткування, подають першу податкову декларацію за квартал, на підставі якої визначають розмір авансових платежів по строках, які наступлять до кінця року.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно, з урахуванням сплаченого ним податку на доходи фізичних осіб протягом року. Зайво сплачені суми повертаються платнику або зараховуються в рахунок майбутніх платежів.
Фізичні особи - підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтвердні документи щодо походження товару.
Крім того, фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Іноземні особи та особи без громадянства, які зареєстровані підприємцями, є резидентами і на них поширюється діючий порядок оподаткування.
Податковим кодексом передбачено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від операцій у межах здійснюваної нею діяльності, податок на доходи у джерела виплати не утримується, якщо фізичною особою - підприємцем надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію. Це правило не застосовується при нарахуванні (виплаті) доходу згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором є фактично трудовими, а сторони договору можуть бути прирівнені до працівника та роботодавця.
2.
Еще по теме Загальна система оподаткування:
- [1] 9-10. Податкова система України Поняття та принципи системи оподаткування.
- Система принципів оподаткування
- Спрощені системи оподаткування.
- Система оподаткування України в 1997-2001 р.
- Спрощена система оподаткування
- Зміна основ системи оподаткування України
- Система оподаткування України за період з 2001 по 2008 р.
- § 2. Поняття і загальна характеристика системи законодавства. Особливості її співвідношення із системою права
- 3. Система загального права.
- § 1. Поняття і загальна характеристика системи права
- Загальна характеристикаосновних правових систем сучасності
- Загальна характеристика системи соціальних норм