§ 4. Правові вимоги до матеріалів і документів екологічного аудиту та зміст і значення аудиторського висновку

Документально зафіксована інформація щодо діяльності об’єкта екологіч­ного аудиту, яка може бути перевірена, є доказами екологічного аудиту. Вони використовуються екологічним аудитором для визначення відповідності об'єкта екологічного аудиту вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту.

Критерії екологічного аудиту - вимоги нормативно-правових актів щодо охорони навколишнього природного середовища, методики, настанови, орга­нізаційні вимоги, керуючись якими екологічний аудитор оцінює докази еколо­гічного аудиту, проводить їх аналіз та готує висновок щодо об'єкта екологічного аудиту. До критеріїв екологічного аудиту можуть належати також інші вимоги, визначені законодавством.

Професійна оцінка об'єкта екологічного аудиту, виконана екологічним аудитором, яка ґрунтується на доказах екологічного аудиту, має форму висновку екологічного аудиту. Висновок екологічного аудиту є офіційним документом, який засвідчується підписом та печаткою екологічного аудитора. Він є головною складовою звіту про екологічний аудит.

Результати екологічного аудиту подаються у формі звіту про екологічний аудит, який має містити: загальні відомості про об'єктта замовника екологічного аудиту; підстави для проведення екологічного аудиту, його мету, завдання, про­граму та обсяг виконаних робіт; відомості про виконавців екологічного аудиту; перелік основних законодавчих актів та інших нормативних документів, для перевірки на відповідність яким проводився екологічний аудит; характеристику фактичного стану об’єкта екологічного аудиту, включаючи оцінку ефективності та достатності його природоохоронної діяльності, систем екологічного управління, стану природоохоронного обладнання та споруд, зокрема, час установлення, амортизація, придатність; відомості про сплату екологічних зборів і платежів, включаючи стан та можливості їх сплати та заборгованість, збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу, стан статистичної та іншої звітності з охорони навколишнього природного середовища на предмет відповідності її фактичним екологічним показникам; висновки екологічного аудиту щодо виявлених невідповідностей екологічних характеристик об'єкта екологічного аудиту вимогам законодавчих актів та інших нормативних документів; відомості щодо підприємств, установ, організацій та осіб, яким надається звіт. Крім того, він може містити рекомендації щодо заходів, які необхідно вжити для усунення виявлених невідповідностей.

Звіт про екологічний аудит є власністю його замовника і підставою для при­йняття ним відповідних рішень. Висновки обов'язкового екологічного аудиту враховуються при визначенні умов приватизації об'єктів державної власності, що здійснюють діяльність, яка становить підвищену екологічну небезпеку, еко­логічного страхування об'єктів, що здійснюють таку діяльність, передачі або придбанні об'єктів у державну власність та в інших випадках, передбачених законодавством.

Досвід проведення екологічних аудитів на підприємствах України дозволяє виділ ити ряд характерних присутніх на них невідповідностей: неврегульованість питань санітарно-захисної зони підприємств; високий ступінь зносу основних фондів; незадовільна якість дозвільної документації; некоректне ведення ста­тистичної звітності, що приводить до спотворень розрахунків платежів і зборів; недоліки відомчого моніторингу, пов'язані з недотриманням відповідного ке­рівництва і методичних рекомендацій; відсутність необхідного устаткування; не­ефективність екологічних заходів у природоохоронних програмах і, як наслідок, їх невиконання; низький рівень державного стимулювання природоохоронної діяльності.

Провідні екологічні аудитори відмічають, що рекомендаційний характер висновків екологічного аудиту та їх необов'язковість для керівництва підпри­ємства є суттєвим недоліком. У зв'язку з цим вони вважають, що варто було б на законодавчому рівні закріпити обов'язковість дотримання рекомендацій екологічного аудиту.