§ 5. Правовий статус замовників та вимоги до виконавців екологічного аудиту, їх основні права та обов'язки

Суб’єктами екологічного аудиту є замовники і виконавці екологічного ау­диту. У разі проведення обов'язкового екологічного аудиту, замовником якого є заінтересовані органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, суб'єктами екологічного аудиту також є керівники чи власники об'єктів еколо­гічного аудиту.

Виконавцем екологічного аудиту може бути юридична чи фізична особа (екологічний аудитор), кваліфікована для здійснення екологічного аудиту від­повідно до вимог Закону «Про екологічний аудит». Вимоги до виконавця еко­логічного аудиту визначені у ст. 14 Закону. Екологічний аудит може здійснювати особа (екологічний аудитор), яка має відповідну вищу освіту, досвід роботи у сфері охорони навколишнього природного середовища або суміжних сферах не менше чотирьох років підряд та якій видано в установленому порядку сертифікат на право здійснення такої діяльності. Екологічний аудит може здійснюватись юридичною особою, статутом якої передбачений цей вид діяльності і в штаті якої є хоча б один екологічний аудитор.

Слушно зазначає H. Р. Малишева певні складнощі практичної реалізації вище наведених положень. Зокрема, залишилися без належного законодавчого ви­значення питання щодо основного місця роботи екологічного аудитора, можли­вості аудитора працювати в юридичній особі за сумісництвом, його можливості виконувати відповідну діяльність за цивільно-правовим договором підряду з юридичною особою, що бажає мати право на здійснення екологічного аудиту. З цього приводу робиться наголос, що основним моментом, який повинен бути витриманий, є пов'язаність екологічного аудитора з певною юридичною особою трудовими, а не цивільно-правовими відносинами. Водночас серед осіб, що перебувають в штаті, мають враховуватися й сумісники.

Кваліфікаційні вимоги до громадянин України, які мають намір отримати сертифікат екологічного аудитора і висловили своє бажання поданням відпо­відної заяви до Мінприроди України деталізовані у Положенні про сертифікацію екологічних аудиторів. Кандидат повинен мати відповідну вищу освіту (бакалавр, спеціаліст, магістр), яку він здобув в акредитованих вищих навчальних закладах, або документ про вищу освіту, яка здобута в навчальному закладі іноземної держави, та довідку про визнання іноземного документа про освіту. Перелік напрямів та спеціальностей, підготовка за якими дає право кандидату претен­дувати на отримання сертифіката екологічного аудитора України, наведений у додатку до Положення про сертифікацію екологічних аудиторів.

Обґрунтуванням для поняття «фахівець» в сфері охорони навколишнього природного середовища є: наявність наукового ступеня кандидата (доктора) наук або наукового звання доцента (професора) за спеціальністю, яка входить до Про­грами проведення кваліфікаційного іспиту; у разі наявності наукового ступеня та звання за іншою спеціалізацією або за відсутності ступенів та звань - наявність досвіду роботи в сфері охорони навколишнього середовища, раціонального природокористування та екологічного аудиту або досвіду викладання 5 років у галузі, яка входить до Програми проведення кваліфікаційного іспиту.

Довіра до процесу аудиту та впевненість у ньому залежить від персона­лу, який проводить аудит. ДСТУ ISO 19011:2003 «Настанови щодо здійснення аудитів систем управління якістю і (або) екологічного управління» відзначає, що аудиторам треба мати певні особисті якості, що дають їм змогу діяти від­повідно до принципів здійснення аудиту. Аудитору треба бути: етичним тобто справедливим, правдивим, щирим, відвертим та увічливим; неупередженим, тобто готовим до розгляду альтернативних ідей або точок зору; дипломатичним, тобто тактовним у ставленні до людей; спостережливим, тобто активно знайо­митися з навколишнім оточенням і видами діяльності; сприйнятливим, тобто інстинктивно відчувати ситуації і бути здатним розуміти їх; різнобічним, тобто здатним легко адаптуватися до різних ситуацій; наполегливим, тобто настир­ливим, цілеспрямованим; рішучим, тобто своєчасно робити висновки на основі логічного мислення та аналізування; впевненим у собі, тобто під час співпраці з іншими людьми діяти та працювати незалежно.

Кандидатмає опанувати спеціалізований курс навчання з питаньохорони навколишнього природного середовища, раціонального природокористування та екологічного аудиту на підставі спеціалізованих навчальних Програм, узго­джених Мінприроди України, та мати відповідне Свідоцтво про успішне про­ходження навчання. Він має підтвердити свій досвід проведення екологічних аудитів як аудитор-стажист під керівництвом та наглядом сертифікованого екологічного аудитора. Розгляд документів, поданих кандидатами для отри­мання допуску до участі у кваліфікаційному іспиті, здійснюється на засіданні Комісії із сертифікації.

Забороняється проведення екологічного аудиту органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, особам, яким законом заборонено займа­тися підприємницькою діял ьністю. Крім того, забороняється здійснювати еколо­гічний аудит господарських об'єктів екологічним аудиторам, якщо вони мають акції цих об'єктів або у іншій формі мають безпосереднє відношення до них.

Виконавець екологічного аудиту має право: самостійно визначати форми і методи екологічного аудиту відповідно до законодавства та договору із замов­ником екологічного аудиту; отримувати документи, матеріали та інші відомості, наявні у замовника та в об'єкта екологічного аудиту, необхідні для проведення екологічного аудиту; викладати у звіті про екологічний аудит, що здійснюється групою екологічних аудиторів, особливу думку екологічного аудитора щодо суті висновків екологічного аудиту, якщо вона не збігається із загальними ви­сновками; залучати на договірних засадах для вирішення окремих питань, що виникають у процесі проведення екологічного аудиту і вимагають спеціальних знань, фахівців відповідного профілю, не покладаючи на них відповідальність за висновки екологічного аудиту.

В свою чергу, виконавець екологічного аудиту зобов'язаний: повідомляти замовника про всі виявлені у процесі проведення екологічного аудиту випадки порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, стандартів, норм, правил і відхилення від вимог щодо ведення звітності та її скла­дання та відображати цю інформацію у звіті про проведення екологічного аудиту; невідкладно інформувати про виявлену у процесі проведення екологічного ау­диту загрозу аварійної ситуації керівника (власника) об'єкта екологічного аудиту, відповідні органи з питань охорони навколишнього природного середовища та замовника; невідкладно інформувати замовника про відомі йому причини, що унеможливлюють проведення чи продовження екологічного аудиту; заявляти самовідвід за наявності особистої заінтересованості у результатах екологічного аудиту конкретного об'єкта екологічного аудиту.

Закон гарантує незалежність екологічного аудитора шляхом: регулювання його діяльності законом, а також договором, що укладається відповідно до цього Закону; заборони впливу на екологічного аудитора з метою примушування його до зміни форми і методів його роботи та висновків екологічного аудиту; забез­печення конфіденційності проведення екологічного аудиту; захисту порушених прав екологічного аудитора в установленому законом порядку.

Замовник екологічного аудиту має право: вільно визначати виконавців еко­логічного аудиту; давати виконавцю відповідно до законодавства завдання на проведення екологічного аудиту; одержувати інформацію про хід екологічного аудиту; одержувати та використовувати звіти про екологічний аудит для своїх потреб. Замовник екологічного аудиту має право на відшкодування збитків, заподіяних неправомірними діями виконавців екологічного аудиту під час про­ведення екологічного аудиту. Замовник екологічного аудиту може мати інші права відповідно до закону.

Замовник екологічного аудиту зобов’язаний: забезпечувати фінансування проведення екологічного аудиту, своєчасне приймання та оплату виконаних робіт; надавати виконавцям екологічного аудиту наявну в нього інформацію, письмові чи усні пояснення щодо об'єктів екологічного аудиту; не допускати дій, спрямованих на примушування виконавця до зміни форм і методів роботи чи висновків екологічного аудиту; виконувати інші дії, пов’язані з проведенням екологічного аудиту, відповідно до законодавства.

Керівники (власники) об'єктів зовнішнього екологічного аудиту мають право: звернутися до замовника зовнішнього екологічного аудиту з умотивованим від­водом виконавця екологічного аудиту; знайомитися із звітом про проведений на об'єкті екологічний аудит; на відшкодування збитків, заподіяних під час прове­дення екологічного аудиту, а також на оскарження протиправних дій виконавців та замовників екологічного аудиту відповідно до закону.

В свою чергу, керівники (власники) об'єктів екологічного аудиту зобов'язані: забезпечувати виконавців екологічного аудиту повною і достовірною інформа­цією, необхідною для їх роботи; забезпечувати вільний доступ виконавців еколо­гічного аудиту на об'єкт, сприяти їм у проведенні дій, необхідних для належного виконання покладених на них завдань.

Відповідно до ст. 26 Закону «Про екологічний аудит», особи, винні у пору­шенні законодавства про екологічний аудит, підлягають притягненню до дис­циплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності відповідно до закону. Серед таких порушень: надання свідомо неправдивих відомостей про екологічні наслідки діяльності об'єкта екологічного аудиту; порушення встанов­леного законодавством порядку проведення екологічного аудиту; проведення екологічного аудиту особами, які не мають сертифікатів; дії, спрямовані на при­мушення виконавця екологічного аудиту до зміни форм, методів роботи або висновків екологічного аудиту; підготовка свідомо та завідомо неправдивого висновку екологічного аудиту; порушення вимог закону щодо державної чи ко­мерційної таємниці, а також конфіденційності результатів екологічного аудиту, якщо інше не встановлено договором чи законом. Виконавець екологічного аудиту несе відповідальність за матеріальну та моральну шкоду, заподіяну вна­слідок неправомірних дій при проведенні екологічного аудиту, згідно з законом. Законом України може бути встановлена відповідальність і за інші порушення законодавства про екологічний аудит.