§ 3. Порядок і умови проведення екологічного аудиту та правове положення організації еколого-аудиторської діяльності

Еколого-аудиторська діяльність включає проведення екологічного аудиту, а також його організаційне, правове, методичне, консультативне та інші види забезпечення. Порядку проведення екологічного аудиту та організації еколого- аудиторської діяльності присвячений Розділ Il Закону «Про екологічний аудит».

При проведенні обов'язкового екологічного аудиту, замовником якого е за­інтересований орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування,такий договір укладається після письмового погодження з керівником або власником об'єкта екологічного аудиту. Однак дослідники з цього приводу справедливо звертають увагу на те, що вірогідною є ситуація, коли керівник або власник об'єкта, що підлягає екологічному аудиту, не погоджує договір, а які правові наслідки при цьому настають, які мають бути подальші дії замовника, Закон, на жаль, не визначає. Відповідно до ст. 24 Закону «Про екологічний аудит», фі­нансування проведення екологічного аудиту забезпечується його замовником на умовах і в порядку, які визначаються договором на проведення екологічного аудиту. Фінансування обов'язкового екологічного аудиту може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України або місцевих бюджетів.

Спрощену схему проведення екологічного аудиту можна відобразити наступним чином. По-перше, визначаються критерії екологічного аудиту: ви­моги нормативно-правових актів щодо охорони навколишнього природного середовища, методики, рекомендації, організаційні вимоги тощо.

Закон «Про екологічний аудит» визначає, що підготовка та перепідготовка екологічних аудиторів може здійснюватися на базі вищих навчальних закладів, закладів післядипломної освіти та інших навчальних закладів (акредитованих або визнаних такими, що мають на це право в установленому законодавством порядку). По закінченні навчання за результатами іспиту особа отримує відпо­відний диплом або прирівняний до нього документ.

На право проведення екологічного аудиту Мінприроди України видає серти­фікат екологічного аудитора. Сертифікат екологічного аудитора, далі-сертифікат, який є офіційним документом, що засвідчує рівень професійних знань, необхід­них для здійснення екологічного аудиту підприємств, установ та організацій, їх філій та представництв чи об'єднань, окремих виробництв, інших господарських об’єктів у цілому або щодо окремих видів їх діяльності, систем екологічного управління, інших об'єктів, передбачених законом.

Положення про сертифікацію екологічних аудиторів, затверджене наказом Мінприроди України № 27 від 29 січня 2007 року^[491], встановлює єдині вимоги до виконавця екологічного аудиту, умови та порядок підготовки, стажування та сертифікації екологічних аудиторів України, припинення чинності сертифікатів екологічних аудиторів. Сертифікація являє собою визначення кваліфікаційної придатності кандидата на здійснення екологічного аудиту через перевірку відповідності його освіти та досвіду роботи вимогам природоохоронного законодавства України, у тому числі Закону «Про екологічний аудит», знання методик та порядку здійснення екологічного аудиту та складання ним квалі­фікаційного іспиту.

Для розгляду поданих кандидатами в екологічні аудитори документів та для затвердження екзаменаційних білетів створюється Комісія із сертифікації. Склад Комісії із сертифікації затверджується наказом Мінприроди України. Комісія із сертифікації складається із голови, членів комісії, а також технічного секретаря. Її кількісний склад має становити не менше 7 осіб. До її складу входять пред­ставники Мінприроди України та, за їх згодою, представники Мін'юсту України, Фонду державного майна України, громадських організацій, сертифікованих екологічних аудиторів. Засідання Комісії із сертифікації проводяться з періодич­ністю не менше одного разу на місяць.

Для перевірки та оцінювання екзаменаційних робіт створюється екзамена­ційна комісія.

Кожен екологічний аудитор, який має відповідний сертифікат, повинен кожні три роки проходити навчання за програмами підвищення кваліфікації, узгодженими Мінприроди України. Курси підвищення кваліфікації повинні мати обсяг не менше 40 академічних годин. За підсумками проходження підвищення кваліфікації навчальні заклади надають екологічному аудитору Свідоцтво про підвищення кваліфікації з питань екологічного аудиту.

Мінприроди України веде реєстр екологічних аудиторів та юридичних осіб, що мають право на здійснення екологічного аудиту. У разі припинення достроко­во або зупинення чинності сертифіката в зазначеному реєстрі робиться відповід­ний запис. Положення про ведення реєстру затверджене наказом Мінприроди України Nθ 121 від 27 березня 2007 року¹. До реєстру входять: екологічні аудитори, які маютьчинний сертифікат екологічного аудитора, виданий Мінприроди Украї­ни в установленому порядку; юридичні особи, статутом яких передбачений цей вид діяльності та в штаті яких працює хоча б один сертифікований екологічний аудитор. Унесення до реєстру екологічних аудиторів здійснюється з моменту отримання ними сертифіката екологічного аудитора.

Реєстр ведеться Мінприроди України в паперовому та електронному вигляді. Інформація з реєстру є відкритою для користувачів і регулярно оновлюється на веб-сайті Мінприроди України. Зокрема, у 2011 році Мінприроди України було зареєстровано більше дев’яноста екологічних аудиторів і п'ятдесят юридичних осіб, що мають право на здійснення екологічного аудиту.