§ 3. Право комунальної власності на природні ресурси та комплекси

Самостійної та новою формою публічної власності на природні ресурси є право комунальної власності, тобто право власності територіальних громад.

Територіальна громада — це жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, які є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне °б єднання жителів декількох сіл, які мають єдиний адміністративний центр.

У комунальній власності перебувають усі землі та ліси в межах населених пунктів, крім земель та лісів, що перебувають у державній або приватній власності, земельні ділянки за межами населених пунктів, на яких розташовані об’єкти комунальної власності, і інші ліси, набуті або віднесені до об’єктів комунальної власності у встановленому законом порядку.

До земель комунальної власності належать землі загального користування населених пунктів (площі, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, цвинтарі, місця знешкодження та утилізації відходів та т. n.), землі під залізницями, автомобільними дорогами, об’єктами повітряного та трубопровідного транспорту, земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування, та ін.

Дикі тварини, а також інші об’єкти тваринного світу, які утримуються (зберігаються) підприємствами, установами та організаціями комунальної форми власності, є також об’єктом права комунальної власності (ст. 6. Закону України «Про тваринний світ»). У комунальній власності можуть перебувати і об’єкти природно-заповідного фонду.

3 відповідноюумовністю до об’єктів права комунальної власності можна віднести корисні копалинита водні об’єкти місцевого значення.

Водний кодекс України теж не оперує поняттям комунальної власності на водні об’єкти, але вона також фактично може виникнути стосовно земель водного фонду і відповідного водного об’єкта на них (ст. 59 ЗК України).

Територіальні громади набувають природні ресурси в комунальну власність у разі:

а) передачі їм державної власності;

б) примусового відчуження у приватних власників з мотивів суспільної необхідності або для суспільних потреб;

в) прийняття спадщини;

г) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Цей перелік не є вичерпним, можливі й інші підстави, передбачені законом. Так, однією з підстав виникнення права комунальної власності на природні ресурси є перехід у власність територіальної громади безхазяйного природного об’єкта. Відповідно до норм ЦК України (оскільки аналогічні норми в екологічному законодавстві відсутні) безхазяйним визнається природний об’єкт, якщо він не має власника (наприклад, власник відмовляється від права на природний об’єкт або втратив на нього право) або власник природного об’єкта невідомий. Безхазяйні природні об’єкти беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, на підставі заяви органа місцевого самоврядування, на території якого вони перебувають. Факт взяття безхазяйних природних об’єктів на облік поширюється через друковані засоби масової інформації. Після закінчення одного року з моменту взяття на облік безхазяйного природного об’єкта, за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, вони за рішенням суду передаються у комунальну власність.

Основною підставою виникнення права комунальної власності територіальних громад є безоплатна передача природних ресурсів, які перебували у державній власності. Перерозподіл природних ресурсів між державою та територіальними громадами здійснюється шляхом розмежування їх у натурі на місцевості з оформленням відповідної землевпорядної та кадастрової документації та наданням державного акта про право власності.

У комунальну власність можуть переходити природні ресурси за заповітом від громадян-власників природних ресурсів, у порядку спадкування у випадку відсутності спадкоємців за заповітом (законом) або за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншим цивільно- правовим угодам. Ці угоди відбуваються згідно з нормами ЦК України ³ Урахуванням вимог екологічного законодавства.