Способи захисту економічних і соціальних прав людини Конституційним Судом України.

У науковій літературі право- захисна діяльність зазвичай пов’язується, по-перше, з діяльніс­тю державно-юридичною (реалізація правозахисної (правоохо­ронної) функції держави, можливість вдатись до застосування державного примусу як властивість суб’єктивного юридичного права); по-друге, з діями самого суб’єкта, права якого пору­шуються (цей різновид захисту нерідко називають самозахис-

том, застосуванням заходів оперативного впливу); по-третє, з відповідним громадянським рухом.

Використовуючи критерії класифікації діяльності щодо захисту прав людини, запропоновані Т.І. Пашуком [122], державно-захисну діяльність Конституційного Суду України можна загальнотеоретично охарактеризувати. Так, залежно від спроможності реалізувати функцію правозахисту діяльність Конституційного Суду України характеризується як правоза- хисна, юридично значуща, в процесі провадження якої може досягатися необхідний результат - порушення прав повністю ліквідовується або ж не допускається. Залежно від часу прова­дження стосовно моменту порушення права людини ця діяль­ність може бути превентивною (передує такому порушенню за наявності його реальної загрози) або ретроспективною (прова­диться після факту порушення права людини). Залежно від «ав­тентичності» суб'єкта здійснення державно-захисна діяльність Конституційного Суду України є власною.

Зважаючи на принципи і підходи, викладені у рішеннях Кон­ституційного Суду України, захист ним соціально-економічних прав людини відбувається такими способами:

1) встановлення конституційності обмеження соціально- економічного права людини законами або підзаконними нормативно-правовими актами;

2) визначення засад соціальної політики держави;

3) з'ясування змісту соціально-економічного права людини;

4) з'ясування змісту гарантій соціально-економічних права людини.

Розглянемо кожен з них.