Метод податкового права

За методом правового регулювання податкове право мало чим відрізняється від традиційного фінансового права, в основі якого лежить метод владних розпоряджень. Однак він характеризується своєрідним механізмом регулювання, особливим переплетенням норм, юридичним режимом.

Аналізуючи систему впливу на відносини, регульовані податковим правом, можна зробити висновок про те, що основною рисою методу регулювання податкових відносин є державно-владні розпорядження одним учасникам податкових відносин з боку інших, які виступають від імені держави. Метод, заснований на владному підпорядкуванні однієї сторони іншій, властивий і іншим галузям права (наприклад, адміністративному), але при регулюванні податкових відносин даний метод здобуває свою специфіку, що полягає в конкретному змісті, а також у колі органів, уповноважених державою на владні дії. Так, характерною рисою методу податкового права виступає та обставина, що владні розпорядження заторкують коло платників, порядок, умови й розмір платежів до бюджету або позабюджетних фондів, мету використання коштів тощо. Коло державних органів, уповноважених давати розпорядження учасникам податкових відносин, становлять податкові органи. Іншою рисою методу податкового права є широке застосування імперативних (тобто однозначних, таких, що не допускають вибору) норм податкового права з метою формування бюджетів за рахунок доходів і майна платника податків.

Податкові правовідносини виступають як певна система правовідносин, що базується на обов’язку сплати податків і зборів і, відповідно, праві вимагати їх сплати. Ці правовідносини й формують межі реалізації прав і обов’язків платників податків і податкових органів. Дійсно, обов’язок сплати податку й, відповідно, право контролювати цю сплату становлять обов'язок податкового обліку, звітності, право на проведення податкових перевірок.

Підставою для цього є насамперед імперативний метод фінансово- правового регулювання. Держава, закріплюючи вимоги щодо досягнення першочергових потреб (формування коштів для забезпечення виконання державних функцій), установлює чіткі межі поводження підлеглих суб’єктів. Таким чином, обов’язок сплати податку опосередкований правом вимагати його сплати й контролювати його. Певна воля залежних суб’єктів (платників) можлива лише в рамках, обмежених імперативними приписами.

Контрольні питання:

1. Предмет податкового права.

2. Співвідношення владної й майнової сторін податкових правовід­носин.

3. Особливості предмета податкового права.

4. Метод податкового права.

5. Характер імперативності в податковому праві.