4. Санкції, що застосовуються до платників податків за порушення податкового законодавства за Податковим кодексом України

За порушення податкового законодавства винні особи можуть бути притягнуті до адміністративної (за Кодексу про адміністративні правопорушення України), кримінальної (за наявності ознак складу злочину, передбаченого ст.

Податковими правопорушеннями є протиправні діяння, тобто дія чи бездіяльність, платників податків, податкових агентів, їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Фінансове правопорушення, а податкове правопорушення є його різновидом, є фактичною підставою для притягнення до фінансово-правової відповідальності і внаслідок цього характеризується сукупністю об’єктивних і суб’єктивних ознак, які у сукупності утворюють склад фінансового правопорушення. Склад фінансового правопорушення це встановлені нормами фінансового права ознаки (елементи), сукупність яких дозволяє вважати протиправне діяння фінансовим правопорушенням. До зазначених ознак (елементів) належать об’єкт фінансового правопорушення, суб’єкт правопорушення, об’єктивна сторона правопорушення, суб’єктивна сторона правопорушення.

Фінансова відповідальність виникає у зв’язку з невиконанням податкового обов’язку. Таким чином, податкова відповідальність полягає у виникненні нового правовідношення, основу змісту якого складає додатковий майновий обов’язок особи, що вчинила порушення суб’єктивного податкового права. Цей додатковий майновий обов’язок, як правило, схожий за своєю юридичною природою з початковим невиконаним обов’язком (із сплати, утримання податку та ін.). У зв’язку з цим показовим є той факт, що податкові санкції, передбачені Податковим кодексом України, визначаються в процентному відношенні до суми несплаченого податку. Таким чином, ці санкції виступають як своєрідне збільшення податку, повністю підпорядковуючись галузевому режиму податкового права.

Податковий кодекс України розширив перелік податкових правопорушень та дещо змінив розміри штрафів за їх вчинення. У цілому всі податкові правопорушення можна поділити на такі групи: 1) порушення у сфері обліку платників податків; 2) правопорушення, пов’язані з поданням податкової звітності; 3) правопорушення, пов’язані з визначенням сум податкових зобов’язань; 4) порушення строків сплати податків; 5) інші порушення правил оподаткування (неподання податкової інформації, порушення режиму податкової застави тощо).

За вчинення податкових правопорушень Податковим кодексом України передбачено накладання штрафних (фінансових) санкцій та пені. Слід звернути увагу, що ті правопорушення, які є підставою для нарахування податкової пені, такі як прострочення сплати податку, заниження суми податкового зобов’язання, порушення умов митного режиму, що передбачає умовне звільнення від податків, є одночасно й підставами для нарахування штрафних санкцій.

Специфікою конструювання штрафних санкцій та пені за податкові правопорушення є їх абсолютний характер – законодавець взагалі не використовує відносних чи альтернативних санкцій – це повністю виключає розсуд контролюючих органів при оцінці ступеню суспільної шкідливості в кожному конкретному випадку. Такий підхід в свою чергу впливає і на побудову складів податкових правопорушень в частині суб’єктивної сторони складу.

Штрафні санкції встановлені або у фіксованих розмірах, як правило, за порушення організаційного характеру, або у відсотковому відношенні до сум податкового зобов’язання (боргу) за порушення майнового характеру. Кваліфікуючі ознаки, такі як повторність, можуть збільшувати майновий тягар правопорушника. Штрафні санкції за окремі склади правопорушень також можуть збільшуватись зі спливом часу, але не з кожним днем.

Характер штрафних санкцій, як правило, обумовлений характером правопорушення. Якщо воно носить організаційний характер (неподання декларації, інших документів для постановлення на облік, адміністрування тощо) – законодавець використовує фіксовані розміри штрафних санкцій – 170, 340, 510, 1020 грн. тощо.

Якщо наслідки правопорушення можна оцінити матеріально – законодавець, в більшості випадків, встановлює розміри штрафів, пропорційні до розміру спричиненої матеріальної шкоди (10, 20, 25, 50%) від суми несплаченого, заниженого податкового зобов’язання. Розмір штрафних санкцій може бути диференційований залежно від категорії суб’єкта – фізична особа чи юридична особа (підприємець). Обставиною, що посилює відповідальність, тобто збільшує розмір штрафу, є повторність вчиненого – протягом року чи протягом строків давності.

Особливістю пені є порядок її нарахування – сума пені збільшується з кожним днем триваючого правопорушення. Так, пеня стягується за порушення термінів сплати податків, на відміну від штрафу – збільшується за кожний день прострочення. Також особливістю податкової пені є її база нарахування, яка, окрім основної суми податкового боргу, тобто простроченого податкового зобов’язання, включає і суму нарахованих штрафних санкцій.

Розмір податкової пені при простроченні сплати податку – 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

При заниженні за основу береться облікова ставка Національного банку України, що діяла на день заниження.

При порушенні з боку податкового агенту з податку на доходи фізичних осіб за основу береться облікова ставка Національного банку України, що діяла на день виплати чи нарахування доходів на користь платників податків – фізичних осіб.

Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством. Аналогічна за розміром пеня стягується з банків та органів казначейства за порушення строків зарахування податкових платежів в бюджет з їх вини.

Пеня може нараховуватись як самим платником, так і контролюючим органом.

Крім того, новелою Податкового кодексу України стало введення пені за період заниження суми податкових зобов’язань та у разі порушення правил митного режиму. Змінився і порядок зарахування пені у разі часткового погашення податкового боргу – спочатку кошти спрямовуються в рахунок погашення основної суми податкового боргу, потім – у рахунок нарахованих штрафних санкцій, і в останню чергу – пені.