Предмет податкового права

Предметом податкового права є суспільні відносини, які носять багатоаспектний і складний характер. Крім того, це досить специфічна сфера соціальних зв’язків, що існують у суспільстві.

Кожний правовий інститут стосується певної групи суспільних відносин. Інститут податкового права охоплює певну систему відносин, що і визначає предмет податкового права. Предметом податкового права є група однорідних суспільних відносин, які визначають надходження коштів від платників до бюджетів у формі податків І зборів. Предмет регулювання охоплює сукупність певних, специфічних відносин, що дозволяє виділити їх із загальної маси фінансових відносин. Особливістю їх є рух грошей у власність держави й територіальних громад знизу нагору (від платника до бюджету) у формі податків і зборів. Відносини щодо розподілу цих коштів, виділення їх на задоволення державних потреб (тобто рух згори донизу вони) - вже не предмет податкового права, вони регулюються правом фінансовим.

Характерною особливістю податкових відносин є їх майновий характер - виконання податкового обов’язку означає передачу у власність або розпорядження держави певних коштів. У зв’язку із цим слід погодитися із С. Д. Ципкіним, який визначаючи майновий характер податкових відносин, стверджував, що невиконання податкового зобов’язання призводить до заподіяння матеріального збитку державі, порушення загально-державних інтересів*⁰.

У податкових правовідносинах найбільше чітко, порівнянно з усіма іншими фінансовими правовідносинами, простежуються

²⁵Див.: Цыпкин С. Д. Правовое регулирование налоговых отношений в СССР. M., 1995. С. 29.

державно-владна й майнова сторони. Відносини із приводу зборів і податків є владно-майновими. З одного боку, держава наділяє компетентні органи владними повноваженнями й контролює надходження коштів до бюджету. З іншого боку, податкові надходження є одним з основних каналів формування власності держави, хоча спочатку й у специфічній грошовій формі. Розглядаючи дану проблему, Е. А. Ровінський звертав увагу на різний ступінь прояву владного характеру методу правового регулювання, що відмежовує фінансове право від інших галузей^[61]. Рівень прояву владного характеру дозволяє визначити й специфіку правовідносин в галузі оподаткування. Головною особливістю методу регулювання цієї групи відносин, як і фінансово-правових відносин у цілому, є відсутність права оперативної самостійності суб’єктів. Права й обов’язки суб’єктів відносин регламентуються однозначно, без яких-небудь варіантів і переважно імперативними нормами.

3.2.