<<
>>

Поняття податкових правовідносин

Певні відносини можуть існувати або як правовідносини, або як суспільні відносини, не врегульовані нормою права. Особливістю податкових правовідносин є обов’язкове оформлення їх у встановлену правову форму.

Незастосування правової форми саме по собі є правопорушенням, що тягне за собою негативні правові наслідки. Так, наприклад, порушення зобов’язаними суб’єктами обов’язковості іі своєчасності постановки на облік у податкових органах передбачає застосування певних санкцій.

Податкові правовідносини як різновид фінансових є особливим видом суспільних відносин - фінансових відносин, урегульованих фінансово-правовою нормою. Державний припис, що міс-титься в юридичній нормі, визначає умови дії правовідносин, права й обов’язки суб’єктів, міри, що гарантують виконання вимог правової норми.

Природа фінансових правовідносин визначається тим, що вони виступають як владно-майнові відносини, у яких відносини влади не можна відокремити від майнових, де вони діють у сукупності. Владно-майновий характер податкових правовідносин визначає юридичне становище суб’єктів у конкретних податкових право­відносинах. При цьому податковий орган, виступаючи від імені держави, наділений у зв’язку із цим певними повноваженнями. Інший суб’єкт виконує в основному юридичний обов’язок за встановленими для нього правилами поведінки (сплата податку, надання звітності). У всіх видах податково-правових відносин їх владно-майновий характер виступає чітко, а деталізується тільки ступінь владного характеру в них[62].

Платник податків не має права за своїм розсудом розпо-ряджатися частиною майна, що у вигляді певної грошової суми підлягає внесенню до бюджету або позабюджетного цільового фонду. У цьому обов’язку втілений публічний інтерес всіх членів суспільства, що визначає й законодавчу форму закріплення податку, обов’язок його сплати, примусу при забезпеченні цього обов’язку, однобічний характер податкових обов’язків.

У цій ситуації ми, фактично, виходимо на аналіз ще однієї проблеми - предмета фінансово-правового регулювання. При-родно, це не буде предметом пильної уваги. При цьому, на наш погляд, необхідно враховувати фундаментальне положення Е. А. Ровінського про зміст фінансових правовідносин як владно-майнових, котре використовується в роботах практично всіх фахівців у даній галузі й найчастіше через загальновідомість навіть без посилань. При цьому необхідно звернути увагу саме на нерозривність відносин влади й специфічних майнових відносин, регулювання яких здійснюється як єдине ціле. Показово в цьому плані порівняння з адміністративними й цивільними право-відносинами. Саме в них дуже часто розчиняють, змішують фінансово-правові відносини, але розмежування цих галузей права саме і повинне будуватися з позицій владно-майнових відносин.

Спеціфіка правовідносин цих галузей права така.

Адміністративні правовідносини - владні.

Цивільні правовідносини - майнові.

Фінансові правовідносини - владно-майнові.

Якщо адміністративно-правове регулювання націлене на управ­ління державою певними сферами; цивільно-правове охоплює майнові відносини, то фінансово-правове регулювання обумов­люється:

- з одного боку, майновим характером особливого роду, що визначається тим, що власником майна є держава, й існує це майно у специфічній формі - централізованих і децентра­лізованих грошових фондів;

- з іншого боку, владним характером, що визначається тим, що реалізація владних повноважень здійснюється самим власником коштів. Саме єдність владно-майнових засад і дозволяє відмежувати фінансово правові відносини і їх різновид - податкові, виділити їх єдність і на підставі такого підходу відмежувати однорідні відносини, що є предметом регулювання.

Податкові правовідносини є різновидом правовідносин, тому йому властиві всі ознаки останнього. По-перше, воно виникає на підставі фінансово-правової норми як форми її реалізації. По-друге, за своїм змістом має владний характер, виражаючи інтереси держави.

При цьому податкові правовідносини мають свої специфічні характеристики, обумовлені предметом і методом правового регулювання, - вони виникають й розвиваються в сфері податкової діяльності держави, є формою реалізації публічних інтересів і розглядаються як публічно-правові відносини.

За своїм змістом податково-правові відносини є економічними. Е. А. Ровінський підкреслював, що головною особливістю фінансових правовідносин є те, що вони виступають юридичною формою вираження й закріплення фінансових відносин, які, у свою чергу, є формою певних економічних відносин[63]. Фінансові відносини, що становлять зміст фінансової діяльності держави, виступають як різновид економічних відносин, саме тих, які мають вартісну форму.

Однією з характерних рис податкових правовідносин є їх грошовий характер. Об’єктом правового регулювання виступають гроші у вигляді податкових надходжень, з позиції саме публічно- правового регулювання. Так, С. Д. Ципкін підкреслював, що кінцевою метою фінансових відносин завжди є рух грошових коштів, які й виникають із приводу коштів[64].

Податкові правовідносини є публічними, тобто такими, що пов’язані і випливають із влади. Вони виступають як форма реалізації імперативної фінансово-правової норми й реалізуються за принципом: команда (видавана державою) і виконання (яке здійснюють підлеглі суб’єкти фінансового права). Саме тому однією зі сторін фінан-сових правовідносин виступає суб’єкт, що має право видавати владні приписи (держава або уповноважений нею орган).

4.2.

<< | >>
Источник: Кучерявенко М.П.. Податкове право України: Академічний курс: Підручник. - K,: Всеукраїнська асоціація видавців “Правова єдність”,2008. - 701 с.. 2008

Еще по теме Поняття податкових правовідносин:

  1. Поняття податкових правовідносин
  2. Поняття та склад процесуального режиму в податкових правовідносинах
  3. Платниками податків є суб'єкти податкових правовідносин, на яких за наявності об'єкта оподаткування покладено певний комплекс податкових обов'язків і прав, установлених законодавством.
  4. Об'єкт податкових правовідносин
  5. Об’єкт податкових правовідносин
  6. Суб’єкти податкових правовідносин
  7. Суб'єкти податкових правовідносин
  8. Особливості податкових правовідносин
  9. Особливості податкових правовідносин
  10. Підстави виникнення, зміни і припинення податкових правовідносин
  11. Види податкових правовідносин
  12. Підстави виникнення, зміни й припинення податкових правовідносин
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -