Податкова перевірка в системі податкового контролю

Основним методом податкового контролю є податкова перевірка. Об’єктивна передумова реалізації даного методу податкового контролю пов’язана з повноваженнями органів, наділених правом на проведення контролюючих дій.

Податкова перевірка являє собою діяльність податкових органів (або, у деяких випадках, аудиторських, громадських організацій) із аналізу н дослідження первинної облікової та звітної документації, пов’язаної зі сплатою податкових платежів, з метою перевірки своєчасності й повноти сплати податків і зборів, правильного ведення податкового обліку, обчислення сум податкових платежів, здійснення податкової звітності.

Проведення податкових перевірок регулюється Законом України “Про Державну податкову службу в Україні”^[193], Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”^[194] і іншими нормативними актами, що деталізують положення вищевказаних Законів.

Перевірка являє собою одиничну контрольну дію на певній ділянці діяльності контрольованого суб’єкта, здійснювана на місці з використанням облікових, звітних документів для виявлення порушень фінансової дисципліни у сфері оподаткування й усунення їх наслідків. Податкова перевірка розглядається як сукупність спеціальних прийомів податкового контролю, застосовуваних податковими органами з метою встановлення вірогідності й законності відображення об’єктів оподаткування й порядку сплати податків і зборів у документах, звітах, бухгалтерських балансах і інших носіях інформації^[195].

Перевірка виражається в зіставленні фактичних даних контролю з даними, відображеними в первинній документації. В основному у ході перевірок контролюються окремі сторони фінансово- господарської діяльності, окремі складові податкового обов’язку. За підсумками визначаються заходи для усунення виявлених недоліків.

Податкова перевірка може бути проведена за однією з таких підстав:

1) за наявності відомостей, які дозволяють припустити, що платник податку приховує об’єкт оподаткування;

2) за наявності факту невідповідності декларованих платником податку доходів і видатків його фактичним доходам й витратам;

3) за наявності відомостей про приріст об’єкта оподаткування, якщо це не має документального підтвердження;

4) у разі непред’явлення у відповідний строк податкової декларації або інших документів, необхідних для визна-чення податкового обов’язку;

5) за наявності порушень під час останньої податкової перевірки;

6) при реорганізації або ліквідації підприємств або орга­нізацій.

Здійснення податкових перевірок передбачає послідовну реалізацію дій, пов’язаних зі здійсненням податкового контролю компетентними суб’єктами щодо діяльності конкретних осіб при реалізації ними обов’язків, пов’язаних зі сплатою визначених податків і зборів. Проведення податкових перевірок передбачає відповідну підготовку до безпосередньо контролюючих дій, здійснення самої податкової перевірки й підбиття її підсумків.

Безпосереднім об’єктом дослідження й контролю в ході податкової перевірки є грошові документи, бухгалтерські книги, звіти, кошто­риси, декларації, товарно-касові книги, показники електронно- касових апаратів і комп’ютерних систем, які використовуються для розрахунків за готівкові кошти зі споживачами.

Характеризуючи досить складну й системну категорію об’єкта податкової перевірки, логічно розмежувати об’єкт як вираження найбільш фундаментальних, родових ознак, цілей проведення податкової перевірки й об’єкт як видовий прояв призначення податкової перевірки. Об’єкт податкової перевірки як родова конструкція передбачає поводження контрольованого суб’єкта щодо виконання податкового обов’язку в цілому, дії його по реалізації податкового обліку (як виконання обов’язків щодо ведення реєстрів платників податків і зборів, так і обліку об’єктів оподаткування), сплаті податків і зборів і податкової звітності. Як видовий прояв об’єкт податкової перевірки, практично, орієнтований на документальні, речовинні й інші носії інформації про дії платників податків щодо реалізації податкового обов’язку (звіти, декларації, кошториси, платіжні документи тощо).

До суб’єктів податкових перевірок входить коло осіб, наділених як повноваженнями, так і правами та обов’язками у зв’язку із проведенням податкового контролю. Система суб’єктів відносин, що регулюють здійснення податкових перевірок, передбачає виділення декількох груп. Насамперед, мова йде про контролюючих суб’єктів, осіб, наділених повноваженнями на здійснення контролюючих дій. Вони, фактично, організують і здійснюють проведення податкової перевірки. Дії, пов’язані із проведенням податкових перевірок, орієнтовані на оцінку поводження контрольованих суб’єктів. Контрольованими суб’єктами є підприємства, установи, організації будь-якої форми власності, спільні підприємства (як ті, що здійснюють підприємницьку діяльність, так і ті, що не здійснюють такої), фізичні особи (громадяни України, іноземці й особи без громадянства). Дану групу суб’єктів становлять не тільки платники податків і зборів, але також податкові агенти, збирачі податків та ін., тобто особи, що представляють зобов’язану сторону в податкових правовідносинах. І, нарешті, до суб’єктів податкового контролю можна віднести осіб, наявність яких у відносинах податкового контролю характеризується деякою факультативністю. Якщо проведення податкової перевірки, фактично, неможливо уявити без контрольованого й контролюючого суб’єкта, то наявність експертів, свідків, фахівців не є безумовною вимогою проведення контролюючих дій. Природно, у деяких випадках без них неможливо зробити об’єктивну оцінку дій контрольованої особи, однак виходити з того, що участь таких осіб у проведенні контролюючих дій носить обов’язковий і наскрізний характер, перебільшенням.

25.3.