§ 4. Основні типові елементи криміналістичної характеристики злочинів

Найбільш дискусійним у теорії криміналістичної характеристики є питання про якісний та кількісний склад елементів криміналістичної характеристики зло­чинів. Л. О. Сергєєв одним з перших виділив такі її елементи: особливості спо­собів і слідів певних видів злочину; обставини, що характеризують учасників злочинів, та їх злочинні зв'язки; об'єктивний бік, час, місце і обстановку вчинен­ня злочинів; об'єкт замаху та інші, а також взаємозв'язок вказаних чинників.

На думку С. П. Мітрічева: «При вивченні методики розслідування окремих видів злочинів слід звертати увагу на типові ознаки, що мають криміналістичне значення, на особливості даного виду злочинів, що виражаються у способах вчинення злочинів, характерних слідах, професіональних і злочинних навиках злочинця, тобто на все те, що є типовим, загальним і включається у криміналіс­тичну характеристику злочинів. Видова криміналістична характеристика по­винна мати найбільшу кількість ознак, що мають криміналістичне значення». Таким чином, не розкриваючи загального поняття криміналістичної характерис­тики, С. П. Мітрічев зробив спробу визначити її зміст і назвав три основні взає­мопов'язані елементи: спосіб вчинення злочину; сліди, що залишаються зло-

361

чинцем, і особа злочинця. При цьому автор вказав, що цими елементами зміст криміналістичної характеристики не вичерпується, тому що вона повинна охоп­лювати найбільшу кількість ознак, що мають криміналістичне значення.

В. Г. Танасевич і В. О. Образцов виділили і такі елементи криміналістич­ної характеристики: а) спосіб вчинення злочину; б) обстановку вчинення зло­чину; в) умови охорони об'єкта від замаху (включаючи характеристику осіб, пов'язаних із забезпеченням недоторканності благ, на які вчинено замах); г) маскування, направлене на приховання слідів злочину і осіб, що його вчи­нили; д) особу злочинця і спосіб його поведінки до і після вчинення злочину.

Своє бачення змісту криміналістичної характеристики запропонував В. К. Гав-ло, який виділив такі елементи; а) ситуація, що виникла перед вчиненням злочину; б) спосіб злочину (підготовка, вчинення, приховання); в) слідча ре­альна ситуація, що склалася на момент порушення кримінальної справи; г) ситуація розслідування на початковому етапі, на момент пред'явлення об­винувачення і після нього.

До елементів криміналістичної характеристики С. І. Винокуров відніс ти­пові ситуації вчинення злочину, спосіб вчинення злочину; слідчі (типові) ситу­ації; коло обставин, що підлягають встановленню на першочерговому етапі розслідування.

О. Г. Філіппов до переліку основних елементів криміналістичної характе­ристики включив: а) безпосередній предмет злочинного замаху; б) спосіб вчи­нення і приховання злочину; в) обставини, при яких готувався і був вчинений злочин (час, місце, умови охорони об'єкта і т. п.); особливості слідів, що за­лишаються злочинцем (механізм слідоутворення в широкому розумінні); осо­ба злочинця і потерпілого (включаючи і мотиви злочину).

А. І. Баянов виділив п'ять елементів криміналістичної характеристики, зо­крема,- спосіб підготовки, вчинення і приховання злочину, предмет і наслідки злочинного замаху, особа потерпілого, особа злочинця, мотив і мета вчинен­ня злочину.

На думку Р. С. Белкіна, до криміналістичної характеристики повинні вхо­дити: характеристика вихідної інформації, система даних про спосіб вчинен­ня, приховання злочину та типових наслідків його застосування; особу ймові­рного злочинця та ймовірні мотиви і мета злочину; деякі обставини вчинення злочину (місце, час, обстановка).

Ще більше коло елементів криміналістичної характеристики виділив І. П. Луз-гін: а) типові способи вчинення і приховання злочинів, знаряддя злочину, що використовуються, послідовність дій; б) типові умови кримінальної ситуації (місце, час, погодні та інші умови); в) тилові чинники, що детермінують вибір способів і умов підготовки, вчинення і приховання злочинів, мотив і мета діян­ня; г) стійкі особливості об'єкта (предмета) замаху, що впливають на підготов­ку, вчинення та приховання злочину; д) типові сліди та документи як матері­альні джерела інформації, особливості їх утворення, знищення, приховання, взаємні зв'язки слідів; е) найбільш ймовірні свідки; є) особливості особи зло­чинця, потерпілого, свідка, чинники, що впливають на формування їх пока­зань і поведінки під час слідства; ж) характер і розмір збитків.

362

О. Н. Колесніченко основними елементами криміналістичної характерис­тики виділив сукупність ознак, що визначають: а) спосіб підготовки, вчинення і приховання злочинів; б) місце, час, обстановку, знаряддя і засоби вчинення злочину; в) предмет замаху; г) особу злочинця; д) особу потерпілого; е) сліди злочину (в широкому розумінні).

Немає єдиного погляду на елементи криміналістичної характеристики і в останніх роботах учених-криміналістів.

Так, А. Ф. Лубін структурними елементами криміналістичної характеристики вважає: а) суб'єкти (суб'єктивні чинники); б) ситуацію (об'єктивні чинники); в) способи виконання злочинних дій; г) сліди злочину (джерела інформації).

М. П. Яблоков виділяє такі елементи криміналістичної характеристики: а) дані про спосіб вчинення злочину; б) дані про механізм вчинення злочину; в) обстановку вчинення злочину; г) дані про властивості особи як суб'єкта; д) дані про особу потерпілих.

В. О. Образцов, виходячи з того, що злочин - це цілісна система діяльніс-ного типу, елементами криміналістичної характеристики злочину виділяє суб'єкт (суб'єкти), об'єкт впливу, мотив, мету, завдання, засоби досягнення мети, меха­нізм (технологія) реалізації мети, результат злочину (наслідки і сліди).

Білоруські вчені-криміналісти І. С. Андреєв, Г. І. Грамович та М. І. Порубов в одному з останніх навчальних посібників «Криміналістика» виділили такі елементи криміналістичної характеристики: дані про матеріальні сліди злочи­ну, про спосіб вчинення та приховання злочину, про місце, час і механізм його вчинення, про обстановку вчинення злочину, предмет злочинного замаху, про мету та мотиви злочину, про властивості особи учасників кримінального про­цесу і обставинах, що сприяють вчиненню злочину.

Провідні вчені-криміналісти України¹ виділили шість елементів криміналі­стичної характеристики: а) спосіб приготування, вчинення і приховання зло­чину; б) місце, час, обстановка, знаряддя і засоби вчинення злочину; в) пред­мет замаху; г) особа потерпілого; д) особа злочинця; є) сліди злочину (в ши­рокому розумінні).

Елементи криміналістичної характеристики - це ті ознаки, обставини, дані, які підлягають опису. Приведені визначення свідчать про відсутність єдиної думки у вчених. Кожне визначення має різні елементи, причому кількість їх неоднако­ва. Для більш глибокого розуміння основних типових елементів криміналістич­ної характеристики злочинів доцільно ознайомитися з позиціями різних вчених-криміналістів, які відображені в порівняльній таблиці (див. табл. на с. 364).

Аналіз таблиці показує, що більшість авторів називають 4-5 елементів, причому майже всі називають предмет злочинного посягання, спосіб вчинен­ня злочину, особу злочинця, різні сліди та обставини вчинення злочину. Щодо інших елементів, то вони так чи інакше належать до об'єктивної оцінки події та можуть бути об'єднані в єдине поняття - «слідова картина» події злочину в найширшому її розумінні. Дійсно, обстановка, умови, причини, обставини

¹ Советская криминалистика Методика расследования отдельньїх видов преступлений Под ред В К Лисиченко - К, 1988

363

Зведена таблиця криміналістичної характеристики

тощо - все це сліди, тобто якісь зміни в матеріальному середовищі, які можна уявити як слідове середовище - «картину», причому вона включає сліди об­становки та умов, що передують злочину, і сліди безпосередньо злочину, що утворилися під час вчинення злочину й приховання його слідів.

Провівши аналіз структур криміналістичних характеристик, М. В. Сал­тевський зробив висновок, що більшість авторів виділяють елементи, які можна звести до чотирьох основних:

а) предмет безпосереднього замаху;

б) спосіб вчинення злочину в його широкому розумінні;

г) «слідова картина» в її широкій інтерпретації;

д) особа злочинця.

Проаналізовані структури криміналістичних характеристик, запропоновані останнім часом, також в основному виділяють елементи, які можна звести до чотирьох основних, виділених М. В. Салтевським та підтриманих деякими ученими (В. К. Лисиченком, П. М. Кубраком, В. К. Чаюком та ін.).

При П9будові криміналістичної характеристики слід використовувати струк­туру криміналістичної характеристики, запропоновану М, В. Салтевським, бо вона найповніше відображає криміналістичне значимі ознаки злочинів.

У кожному виді (групі) або конкретному злочині структура криміналістич­ної характеристики може конкретизуватися, змінювати свої параметри: якіс­ний та кількісний склад криміналістичне значимих ознак, зв'язки між ними; у взаємодію можуть вступати нові об'єкти або може змінюватися спосіб такої взаємодії. Тому структуру криміналістичної характеристики необхідно вивчати відповідно до кожної конкретної методики розслідування.

Криміналістична характеристика має такі особливості:

По-перше, криміналістична характеристика - це упорядкована сукупність інформації про криміналістичне значимі ознаки злочину, а не процесу розслі­дування, тому недоцільно деталізувати дані про виявлення злочинів, етапи розслідування, шляхи доказування, напрями розслідування, особливості пе­ревірки версій тощо, які належать саме до процесу розслідування.

По-друге, не слід виокремлювати такі елементи криміналістичної характе­ристики як дані, що не належать до предмета дослідження криміналістики, а досліджуються іншими науками, зокрема кримінологією, кримінальним правом, кримінальним процесом та іншими. А тому недоцільно виділяти дані про дина­міку, структуру і суспільну небезпеку злочину; про причини і умови, що сприяють вчиненню злочину; про стан і особливості боротьби з окремими категоріями зло­чинів; про політичні, соціальні і кримінально-правові наслідки злочинних дій і т. п.

По-третє, не слід також виділяти криміналістичну класифікацію злочинів, слідчі ситуації, предмет доказування, оскільки в даному випадку розглядаєть­ся справа з різноплановими поняттями, непорівнюваними між собою. На це наголошували В. О. Образцов, В. П. Анцифиров, Л. Я. Драпкін, М. О. Селіва-нов, 0. Г. Філіппов, Р. С. Бєлкін.

По-четверте, недоцільно також до криміналістичної характеристики відно­сити сукупності відомостей про дії злочинців, направлені на маскування зло­чинів і їх слідів; умови охорони предметів, на які вчинено замах; склад учас­ників злочинних груп і наявність у них професійних або злочинних навичок; хитрощі поведінки злочинців; механізми слідоутворення тощо, які є частинами сукупностей відомостей, що характеризують відповідно способи вчинення злочину.