Криміналістична характеристика злочинів

Поява та розвиток криміналістичної методики загалом та окремих методик розслідування зокрема нерозривно пов’язана з цілеспрямованим системним збором, дослідженням та узагальненням матеріалів слідчої практики — основного джерела розробки методичних положень і рекомендацій.

— кримінально-правова,

— криміналістична,

— кримінологічна тощо.

Кримінально-правова характеристика — опис ознак, які відрізняють злочин від проступку, класифікація злочинів за видами, ступенем небезпеки тощо. Кримінологічна характеристика — опис генезису злочину, його причин, умов вчинення, частоти повторюваності, розподілення злочинів за іншими ознаками, наприклад, віком, часом тощо. Криміналістична характеристика взаємопов’язана з елементами інших характеристик та використовує їх. Зокрема, предмет безпосереднього посягання включає кримінально-правову характеристику предмета, а опис особи злочинця у більшості методик межує з кримінологічною характеристикою. Криміналістична характеристика складає опис властивостей та ознак, які мають значення для розкриття механізму злочину, характеру слідів, що залишились, умов вчинення злочину та характеристики особи злочинця.

Криміналістичну характеристику злочинів визначають як:

а) інформаційну модель типових ознак певного виду (групи) злочинів;

б) ідеальну модель типових зв’язків і джерел доказової інформації;

в) вірогідну модель події;

г) систему даних (відомостей) про злочин, які сприяють розслідуванню;

ґ) систему узагальнених фактичних даних, знання яких необхідно для організації розслідування злочинів;

д) систему особливостей виду злочинів, що мають значення для розслідування;

є) систему опису криміналістично-значимих ознак злочинів з метою забезпечення розслідування і попередження злочинів тощо.

Практична значущість цих даних полягає в тому, що при розслідуванні конкретного злочину співставлення наявних даних (що, де, коли, яким чином, при яких обставинах тощо) з системою узагальнених відомостей (наукових даних) про злочини цього виду дозволяє виділити аналогічні за криміналістично-значущими ознаками злочини і на цій підставі висунути вірогідні версії, врахувати криміналістичні рекомендації щодо подальшого плану розслідування тощо. Найчастіше відомим буває загальна характеристика способу вчинення злочину. І тоді на основі узагальнених даних про те, хто раніше вчиняв такі злочини подібним чином, є можливість встановити досить конкретний напрям пошуку винного. Зрозуміло, це не будуть дані щодо конкретної особи злочинця, а характеристика певної (вузької або широкої) групи людей (судимі, неповнолітні тощо), серед яких слід шукати підозрюваного. Практичне застосування окремої криміналістичної характеристики досить наочно ілюструє наступний приклад. При розслідуванні вбивства жінки, вчиненого жорстоким способом з наступним знущанням над тілом жертви, були встановлені п’ять підозрюваних, які відразу ж зізналися у вчиненому і намагалися «прискорити» розслідування. Це здивувало слідчого і він звернувся до матеріалів узагальнення практики розслідування вбивств Л. Г. Відонова; встановивши при цьому, що подібним способом вбивства вчиняють, як правило, психічно хворі особи або неодноразово судимі. Серед затриманих підозрюваних таких не було, тому він детально вивчив їх оточення: психічно хворих осіб при цьому не встановив, але було декілька неодноразово судимих. Один з них виявився шостим і найбільш активним учасником злочину — ініціатором вчинення вбивства.

Криміналістична характеристика злочинів це система узагальнених даних про найбільш типові ознаки певного виду (групи) злочинів, що проявляються в способі і механізмі діяння, обстановці його вчинення, особі суб’єкта злочину, інших обставинах, закономірний взаємозв’язок яких слугує основою наукового і практичного вирішення завдань розслідування.

З урахуванням зазначеного у криміналістичній характеристиці злочинів необхідно чітко розмежовувати:

а) теоретичну концепцію як основу формування окремих методик розслідування злочинів;

б) робочий інструмент розслідування як систему зібраних і узагальнених даних про криміналістично-значущі ознаки певного виду (групи) злочинів.

Зрозуміло, узагальнені дані виду (групи) злочинів не можуть виступати як універсальний стовідсотковий засіб розслідування злочинів, оскільки вони — відображення типового, а кожен вчинений злочин може бути настільки індивідуальним, що у ряді випадків може не мати аналогів у минулому. Однак все ж таки типового значно більше і саме завдяки цьому існує сама криміналістична методика. Тому дані криміналістичної характеристики покликані і будуть надавати допомогу у більшості випадків розслідування конкретних злочинів.

Одним із найбільш дискусійних в теорії криміналістичної характеристики злочинів є питання про кількісний і якісний склад елементів, тобто криміналістично-значущих ознак, які повинні складати ядро криміналістичної характеристики. До основних елементів криміналістичної характеристики певного виду (групи) злочинів слід віднести тільки ті елементи, що відрізняються чітким пошуково-розшуковим спрямуванням, й до них належать:

- характеристика предмету злочинного посягання (речі матеріального світу, якими прагнуть заволодіти злочинці — гроші, цінності, майно тощо);

- типові способи вчинення злочину (складаються зі способів підготовки до вчинення злочинних дій, безпосереднього вчинення злочину та способів приховування (маскування) злочинних дій);

- типова «слідова картина» події (комплекс матеріальних та психофізіологічних слідів, що притаманні певному виду (групі) злочинів та певним способам та етапам його вчинення);

- характеристика особи злочинця (характеризується фізичними, соціально-демографічними даними; чинниками, що мали вплив на формування і здійснення злочинної мети, створення злочинної групи, розподілу ролей між співучасниками тощо);

- характеристика особи потерпілого (демографічні дані, відомості про спосіб життя, риси характеру, звички, зв’язки і стосунки, ознаки ві- ктимної поведінки тощо);

- мотив та мета вчинення злочинів (мотив — це внутрішнє спонукання, рушійна сила вчинку людини, що визначає його зміст і допомагає більш глибоко розкрити психічне ставлення особи до вчиненого; мета — це уявлення про бажаний результат, якого прагне особа, що визначає спрямованість діяння).

При цьому необхідно зазначити, що ці елементи не можуть розглядатися як єдина і незмінна система для всіх видів злочинів. Це найбільш типовий вибір криміналістично-значущих ознак, покликаних забезпечувати прикладну функцію криміналістичної характеристики. Щодо окремих видів злочинів цей набір може видозмінюватися — скорочуватися і розширюватися. Так, при вбивстві, зґвалтуванні не буде предмета посягання в «чистому вигляді», а те, що пов’язане з жертвою злочину знайде відображення у характеристиці способу вчинення злочину або в характеристиці особи потерпілого (потерпілої). При формуванні методики розслідування вбивств на замовлення важливим буде наступний елемент криміналістичної характеристики — мотив та мета вчинення злочину. Саме цей елемент дозволяє встановити замовника злочину шляхом дослідження питання — «кому було потрібно, вигідно вчинення злочину?».

Таким чином, криміналістична характеристика є робочим інструментом розслідування у вигляді системного узагальнення даних розслідування значного масиву кримінальних проваджень щодо кожної окремої категорії злочинів із визначенням взаємозв’язків усіх криміналістично- значущих ознак цих видів злочинів.

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Абрамова В.М. Криміналістика : [навч. посіб. для дистанційного навчання] / [В.М. Абрамова, А.О. Ляш]; за наук. ред. А.В. Іщенка. — К. : Університет «Україна», 2007. — 557 с.

2. Бахин В.П. Криминалистическая методика: Лекция / В.П. Бахни. — Киев, 1999. — 35 с.

3. БіленчукП.Д. Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів : Навч. посіб. для студ. ВНЗ. / П.Д. Біленчук, А.П. Гель, Г.С. Семаков. — К : МАУП, 2007. — 510 с.

4. Криминалистика : Учебник / Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. — 3-є изд., перераб. и доп. — М. : НОРМА : Инфра-М, 2010. — 927 с.

5. Криміналістика: [підручник] / [В.Ю. Шепітько,

В.О. Коновалова, В.А. Журавель та ін.].; за ред. В.Ю. Шепітька. — 4е вид., перероб. і доп. — X.

6. Криміналістика: питання та відповіді : [навч. посібник] / Ко- фанов А.В., Кобилянський О.Л., Кузьмічов Я.В. та ін. — К. : Центр учбової літератури, 2011. — 280 с.

7. Методика розслідування окремих видів злочинів, підслідних органам внутрішніх справ : Навч. посіб. / [О.В. Батюк та ін. ; за заг. ред. Є.В. Пряхіна] ; Львів. держ. ун-т внутр. справ. — Л. : ЛьвДУВС, 2011. — 323 с.

8. Настільна книга слідчого : [науково-практичне видання для слідчих та дізнавачів] / [М.І. Панов, В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова та ін.]. — [2-ге видання, перероб. і доп.]. — К. : Вид. Дім «Ін Юре», 2008. — 728 с.

9. Організація розслідування окремих видів злочинів : Навч. посіб. / [А.Ф. Волобуєв та ін.] ; за заг. ред. А.Ф. Волобуева ; Харк. нац. ун-т внутр. справ. — X. : ХНУВС, 2011. — 567 с.

10. ТішенкоВ.В. Теоретичні і практичні основи методики розслідування злочинів : [монографія] / Тішенко В.В. // Одеська національна юридична академія. — О. : Фенікс, 2007. — 260 с.