<<
>>

§ 1. Історія розвитку і становлення криміналістичної характеристики злочинів та періодизація її дослідження

Оскільки злочин вивчається різними юридичними науками, то його влас­тивості та ознаки описуються, виходячи із потреб конкретної науки, тобто ха­рактеристика злочину може бути кримінально-правовою, кримінологічною, кримінально-процесуальною, криміналістичною тощо.

Кримінально-правова характеристика формується на основі аналізу ознак злочинів, що мають значення для вирішення питання про наявність складу злочи­ну, правильної його кваліфікації і з'ясування інших кримінально-правових питань.

12* 355

Кримінологічну характеристику складають систематизовані відомості про динаміку злочинів, що мають значення при встановленні їх причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів і прийняттю заходів щодо їх усунення. Сюди також входять відомості про типовий механізм злочинної поведінки, які дозво­ляють розробляти типологію правопорушників та інші відомості, що мають значення для практики попередження злочинів.

Основу кримінально-процесуальної характеристики складає предмет до­казування (ст. 64 КПК України) - процесуальний інститут, зміст якого розкри­ває вимоги закону про всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи і створює передумови для того, щоб у кожному випадку з'ясувати, яке коло конкретних обставин треба встановити. Ця характеристика також вклю­чає й інші положення процесуального закону, зокрема ті, що характеризують особливості порушення справ даної категорії і прийняття тих або інших про­цесуальних рішень.

Криміналістична характеристика відображає переважно на статистичному (ймовірному) рівні дані про окремі елементи злочину: особу злочинця і потер­пілого, прийоми підготовки, вчинення і приховування окремих видів злочинів; ситуаційно обумовлені, причинне або іншим чином пов'язані з подією злочину результати відповідних змін у навколишньому середовищі, що мають доказо­ве значення; спроби до приховування слідів злочинів, що вживаються злочин­цями, а також інформацію про інші обставини, що можуть бути корисними для повного, всебічного і об'єктивного розслідування кримінальних справ.

Важли­вим чинником формування криміналістичних характеристик злочинів є про­гнозування нових способів їх вчинення, виявлення типових хитрощів з боку злочинців. І як зазначив 0.0. Ейсман, криміналістична характеристика злочи­ну є науково обґрунтований типовий перелік обставин, що підлягають встано­вленню по справі, як юридичне релевантних, так і проміжних (доказових) з виділенням серед них прихованих, неочевидних обставин, що характеризу­ють злочин даного виду (групи) на момент початку розслідування і служать ефективній організації розслідування.

Криміналістична характеристика інформаційно наповнює коло конкретних обставин, які потрібно встановити по кримінальній справі. Вона заповнює інфор­мацією проміжки між цими обставинами, а тому завдання, що стоять перед кри­мінально-процесуальною характеристикою, вирішуються через криміналістичну характеристику злочинів, особливо на початковому етапі розслідування.

По відношенню до криміналістичної і кримінологічної характеристик зло­чинів кримінально-правова виступає своєрідним несучим каркасом, який ви­значає основу їх структури і змісту.

У ряді випадків інформація відносно однієї й тієї ж ознаки присутня в різ­них галузевих характеристиках. Однак дана обставина не означає, що галу­зеві характеристики злочинів вміщують надлишкову інформацію, дублюють одна одну, тому що цільове призначення однойменної інсрормації у кожній з галузевих характеристик визначається предметом даної галузі знань. Як вид­но, між галузевими характеристиками є спільні риси, а є й розбіжності.

«Криміналістична характеристика» - поняття відносно нове, воно введене

356

у криміналістичну науку порівняно недавно і знаходиться поки що у стадії ста­новлення.

У 60-ті роки XX ст. намітилося відносне (порівняно з іншими розділами кри­міналістики) відставання рівня теоретичної розробки і практичної віддачі кри­міналістичної методики. Це викликало серйозне занепокоєння криміналістів, оскільки завдяки криміналістичній методиці і її окремим складовим у слідчій практиці реалізується багато рекомендацій з інших розділів криміналістики.

Вивчення причин цього відставання показало, що криміналістичний аналіз злочинів, який проводиться з метою розробки рекомендацій по розслідуван­ню, часто підміняється викладенням кримінально-правових і кримінально-про­цесуальних проблем розслідування відповідних видів злочинів. Методичні рекомендації, розроблені без урахування криміналістичне значимих ознак злочинів і закономірностей їх вчинення, були не конкретними, а тому не від­повідали потребам слідчої практики. Оскільки криміналістична методика по­винна вміщати опис ознак злочинів, без чого неможливо розробити методичні рекомендації розслідування, виникла необхідність створення криміналістич­них характеристик окремих категорій злочинів.

Характеристика - один із прийомів ознайомлення з предметом, суть якого полягає у виявленні відмінних якостей властивостей предмета, що мають значення у якому-небудь відношенні.

Вперше про криміналістичну характеристику як елемент методики згаду­ють Л. О. Сергєєв (1966) та О. Н. Колесніченко (1967 р.). Однак у їхніх роботах вона недостатньо розкрита, спірним виявилися і самі визначення.

З'явившись у кінці 60-х років поняття «криміналістична характеристика злочинів», привернуло до себе увагу багатьох провідних вчених-криміналістів, що досліджували теоретичні та практичні питання методики розслідування окремих видів злочинів.

Визнанням криміналістичної характеристики як наукової категорії кримі­налістики було включення його до програми курсу «Криміналістика» (для юридичних інститутів і юридичних факультетів університетів) самостійної те­ми «Криміналістична характеристика злочинів». У нових підручниках криміна­лістики з'явилися розділи, присвячені цій темі.

Дискусії, що тривають досі відносно криміналістичної характеристики, мають головним чином дві мети: виявити, що є суттєвим для даного поняття і визначити коло основних складових елементів криміналістичної характерис­тики злочинів.

У розвитку криміналістичної характеристики злочинів, як теоретично­го поняття науки криміналістики, можна виділити такі етапи:

1. Перша згадка і опис криміналістичної характеристики злочинів у працях О. Н. Колесніченка, С. П. Мітрічева, Л. О. Сергєєва (70-ті роки XX ст.).

2. Розробка теоретичних засад криміналістичної характеристики злочинів (80-ті - початок 90-х років XX ст.).

3. Розробка криміналістичних характеристик окремих видів і груп злочинів і поглиблення розробки теорії криміналістичної характеристики злочинів (по­чаток 90-х років XX ст.- до нашого часу).

357

<< | >>
Источник: П. Д. Біленчук та ін.. Криміналістика: Підручник. / За ред. П. Д. Біленчука- 2-ге вид., випр. і доп.- К.: Атіка,2001.- 544 с.. 2001

Еще по теме § 1. Історія розвитку і становлення криміналістичної характеристики злочинів та періодизація її дослідження:

  1. § 1. Історія розвитку і становлення криміналістичної характеристики злочинів та періодизація її дослідження
  2. ЗМІСТ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -