§ 2. Криміналістична характеристика злочинів, вчинених організованими злочинними утвореннями

Поняття криміналістичної характеристики злочинів в останні роки стало предметом інтенсивного дослідження в криміналістиці. У зміст криміналістич­ної характеристики злочинів включають:

- типові слідчі ситуації, під якими розуміється характер вихідних даних;

- спосіб підготовки і вчинення злочину;

- спосіб приховання злочину, маскування;

- типові матеріальні сліди злочину і ймовірні місця 'їхнього перебування (слідова картина);

- предмет злочинного посягання;

- характеристика особистості злочинця;

- обстановка злочину (місце, час, інші обставини).

Очевидно, тут треба розрізняти зміст родових і видових криміналістичних характеристик злочинів, зв'язаних з організованою злочинною діяльністю. У видових криміналістичних характеристиках (окремі види злочинів, учине­них учасниками організованих злочинних структур) - ширші. Криміналістич­на характеристика злочинів, учинених транснаціональними злочинними співтовариствами, безумовно, є частиною родової криміналістичної харак­теристики організованої злочинності.

У дослідженнях Бєлкіна Р. С., Биховського І. Е., Дулова А. В. зазначаєть­ся, що практичне значення криміналістичних характеристик у значній мірі перебільшено.¹ Згодом Р. С. Бєлкін додав: «Дані про ці залежності можуть служити моделлю розслідування і бути підставою для побудови типових версій по конкретних справах. У цьому і тільки в цьому полягає практичне значення криміналістичної характеристики як цілого.²

Звісно, можливості використання даних криміналістичної характерис­тики міжнародної організованої злочинності набагато ширші. Зокрема, до­слідження в цьому напрямку можуть допомогти надалі удосконалювати систе­ми міжнародних угод по боротьбі з організованою злочинністю. Без такої хара­ктеристики важко визначити зміст, структуру, механізм використання між-

¹ Белкин Р. С., Бьіховский Й.

²Белкин Р. С. Курс криминалистики. Том третий // М.: Юристь, 1997.-С. 316.

490

державних баз криміналістичної інформації, у цілому визначити найважли­віші напрямки спільної діяльності правоохоронних органів різних держав світу.¹

Насамперед криміналістична характеристика транснаціональної органі­зованої злочинності повинна визначити саме поняття предмета, бо без цього неможливе його дослідження.

На другій сесії Комісії з запобігання злочинності і карному правосуддю Економічної і соціальної ради 00Н 13-23 квітня 1993 р. був даний перелік ознак, що в певній мірі допомагає пояснити характер даного явища. Зокрема, в ньому вказується, що:

а) організована злочинність - це діяльність об'єднань злочинних осіб чи угруповань, що об'єдналися на економічній основі. Ці угруповання дуже нага­дують банди періоду феодалізму, що існували в середньовічній Європі. Еко-номічні вигоди вони отримують шляхом надання незаконних послуг і товарів чи шляхом надання законних послуг і товарів у незаконній формі;

б) організована злочинність припускає конспіративну злочинну діяльність, у ході якої за допомогою ієрархічно побудованих структур координуються пла­нування і здійснення незаконних діянь чи досягнення законних цілей за допо­могою незаконних коштів;

в) організовані злочинні угруповання мають тенденцію встановлювати часткову чи повну монополію на надання незаконних товарів і послуг спо­живачам, оскільки, таким чином, гарантується одержання більш високих до­ходів;

г) організована злочинність не обмежується лише здійсненням свідомо незаконної діяльності чи наданням незаконних послуг. Вона включає також такі витончені види діяльності, як «відмивання» грошей за допомогою елект­ронних коштів, переказ коштів у легальні види діяльності;

д) організовані в угруповання злочинці використовують у своїй «роботі» різні заходи, що можуть бути витонченими і тонкими чи, навпаки, грубувати­ми, прямими і відкритими для встановлення монополії на надання незаконних товарів і послуг, для проникнення в законні види діяльності для корумпування посадових осіб.

Однак це лише один з багатьох чинників, що визначають небезпеку транснаціональних злочинних співтовариств. У числі інших можна назвати:

- тенденцію до здійснення ними комплексу взаємозв'язаних злочинів на території декількох держав;

- особливу складність доведення організуючої ролі керівників злочинних співтовариств, що найчастіше навіть не бувають на місці вчинення злочинів;

- активна протидія розслідуванню злочинів;

¹ Нурглиев Б. М. Теоретические й прикладиьіе проблеми расследования организован-ной преступной деятельности. Дисс. докт. юр. наук. Алмати, 1998.

491

- постійна тенденція до розширення сфери діяльності злочинного угрупо­вання з залученням до неї громадян декількох держав, у першу чергу емігран­тів, безробітних, неповнолітніх;

- пошуки корумпованих зв'язків, проникнення в правоохоронні органи.

У самому загальному виді зазначені складові можна розділити на такі дві групи:

1) ті, що відносяться до особистості учасників злочинних угруповань і їх­ньої структури;

2) ті, що відносяться до механізму здійснення злочинів.