11.3. Характеристика джерел криміналістичної інформації

Інформація з особистісного джерела є суб'єктивною, опосередкованою рівнем інтелекту суб'єкта, умовами сприйняття, професією, іншими суб'єктивними та об'єктивними чинниками. За характером формування слідів пам'яті (інформації) yd джерела в криміналістиці поділяють на: 1) осіб, які безпосередньо сприймають подію злочину або беруть участь у ній (обвинувачений, потерпілий, свідкиочевидці); 2) осіб, які опосередковано сприймають подію злочину (свідкинеочевидці, поняті, технічний помічник слідчого, фахівці); 3) сторонніх осіб, які не мають відношення до події злочину, але мають іншу інформацію (знання — професійні, експериментальні). Тому ідеальні сліди, які використовують у розслідуванні злочину шляхом залучення фахівця, допустимо називати слідами спеціальних знань.

Речові джерела — це матеріальні сліди вчинення злочину. Усі матеріальні тіла є р е ч а м и, їх ще в період становлення криміналістики образно називали "німими свідками", якщо їх знаходили на місці злочину. Речі є джерелом криміналістичної інформації, які поділяють на кілька груп.

1. Предмети обстановки місця події — матеріальне середовище (стілець, стіл, будова, рухома та нерухома обстановка і т.п.).

2. Об'єкти безпосереднього злочинного посягання: речі та множна техніка, тварини, об'єкти рослинного і біологічного походження, тканини і органи людини та ін.

3. Засоби вчинення злочину: знаряддя праці, предмети, зброя, інструменти, фізичні явища, сильнодіючі, наркотичні та радіоактивні речовини.

4. Предмети, залишені злочинцем, учасниками на місці події (капелюх, недопалок, сірник і т.п.).

5.

Складні (системні) джерела. Люди та речі є простими джерелами, оскільки вони посвоєму здійснюють відображення: лю

117

Розділ 3. Кримінальне слідознавство

дина — ідеально, а річ матеріально. Якщо в процесі пізнання (психічної взаємодії) явища, події, предмета в одній пізнавальній процедурі (слідчій дії, onqiarnBHOMy заході) одночасно використовуються два простих джч)ела інформації — ідеальний та матеріальний, вони утворюють систему "людина — річ", яку називають змішаним, складним, або системним об'єктом.

Складне, або системне джерело (об'єкт) відрізняється від простого тим, що перше (людина) відбиває об'єкт, що пізнається, ідеально, а друге (річ) — матеріально. Пізнання матеріального на основі ідеального породжує нову інформацію — знання, яких не містили прості джерела. Наприклад, слід ноги не відбиває безпосередньо зріст людини. Фахівець, який володіє науковими знаннями щодо співвідношення сліду та зросту, оцінює матеріальний слід на підставі наукових слідів — знань і будує версію про зріст людини, яка залишила слід ноги.

Механізм одночасного використання складного джерела такий. Людина сприймає просте матеріальне джерело, декодує сигнальнознакове відображення і порівнює його зі стидом пам'яті, робить висновок, наприклад, про схожість, тотожність, групову належність досліджуваного явища, об'єкта.

Таким чином, механізм утворення нової інформації, яка відображується складним (системним) джерелом, є складним психічним відбиттям, коли ідеальне проеціюється на матеріальне, відбувається "накладення" двох відображень — ідеального сліду на матеріальний, що міститься в складних джерелах.

Складне (системне) джерело є поняттям суто криміналістичним, його застосування без додержання матеріальних норм позбавляє одержану інформацію статусу доказової.