23.6. Дослідження відбитків печаток і штампів

Печатка — це прилад з рельєфним зображенням знаків, інструмент для нанесення слідів (позначок) на матеріальних об'єктах.

' Грамотії Дмитра Донського з 1841р. досліджувалися вченими французької, а потім і Германської Академії наук, проте текст не вдалося відновиш. У 1889 р. за рекомендацією Д.І. Менделєєва відновлення рукописів було доручено Є.Ф. Буринському, який за три місяці відновив їх зміст. За цю роботу Є.Ф. Буринський був удостоєний вищої нагороди Російської Академії наук — великої золотої медалі ім. М.В. Ломоносова.

Пoo^

с ІЛТ

Розділ 5. Сліди засобів вчинення злочину

Печатки поділяються на гербові і прості. Гербова печатка має в центрі рисунок герба держави, а по колу — назву відомства і установи, якій належить печатка. Прості печатки містять лише назву відомства, установи, приватної фірми тощо, а також певний рисунок, номер, текст, що свідчать про призначення печаток ("Для пакетів", "Склад № 1 ", і т. ін.).

Печатки бувають круглими, овальними, трикутними, багатокутними, прямокутними та іншої форми. За цільовим призначенням і матеріалом виготовлення вони поділяються на каучукові (гумові) та металеві. Широко застосовуються також печатки з синтетичних матеріалів, котрі за властивостями близькі до гумових. Такі печатки застосовують для нанесення забарвлених плоских відбитків, а металеві — для нанесення як забарвлених, так і рельєфних відбитків, що формуються матеріалом документа. Рельєфні відбитки наносять на паспорт, важливі юридичні документи, грамоти у вигляді зліпків печаток, що прикріплюються до документів, свинцевих і поліетиленових пломб, які навіщуються на сховища, тощо.

Чотирикутні або прямокутні печатки називаються штампами. Відбитки останніх, як правило, розміщують у лівому верхньому куті документа. Штампи не мають рисунка герба.

Відбитки, нанесені печатками фабричного виготовлення, мають ознаки, знання яких дає змогу встановлювати підроблені відбитки. Це такі ознаки: а) геометричні форми ліній рамок (коло, овал, трикутник) правильні; б) лінії рамок мають однакову товщину; в) літери відбитку відповідають стандарту друкарського шрифту; штрихи літер прямі, овали не закруглені, є відсічки;

г) контури літер рівні, а їх відбиток не має розпливу барвника;

д) вертикальне розташування літер є суворо перпендикулярним до лінії рядка; е) радіальний нахил однаковий, тобто осі літер відбитку перетинаються в одній точці — центрі круга; є) інтервали між літерами і рядками однакові; ж) зміст відбитка мусить вказувати на власника печатки, не мати помилок, суперечностей.

Огляд відбитків печаток, штампів і встановлення ознак їх підробки вимагають попередніх знань способів і засобів, які використовують злочинці для підробки печаток і нанесення їх відбитків. Найпоширенішими способами виготовлення печаток є вирізування і гравірування. Використовують також набір із стандартних знаків (літер) — друкарських кеглів або гумових літер.

Відбитки, нанесені з вирізаних кліше, є примітивними: літери не мають стандартної форми, штрихи HqiiBHi, відсічки від

322

Глава 23. Криміналістична документалісгішка

с\тні, овали кутасті, а з'єдщ'вальні штрихи перерізані (мал. 90,д). Важче виявити ознаки підробки у відбитках, нанесених з набірних кліше. Тут літери відповідають друкарському шрифту, але їх вертикальне розташування, інтервали, лінія рядка можуть бути зміненими. В круглих відбитках радіальний нахил літер є різним і лініїосі не мають єдиної точки перетинання (мал. 90,6).

Мал.

а нанесений з вирізаного кліше, та його ознаки, помічені стрілками;

б з наборного кліше та ного ознаки

Оглядаючи відбитки печаток, треба звертати увагу на розподіл барвника в штрихах літер. Якщо відбиток нанесений з каучукового (синтетичного) кліше, то барвник (мастика) розподіляється по полю штриха рівномірно, края штрихів рівні і нерозпливчасті. При нанесенні відбитків металевим кліїпе барвник витискується зпід площини літери, і по краю штриха виникають розпливи з чіткими краями барвника, особливо коли відбиток наносять з достатньою силою, наприклад, поштовим штемпелем. T}T нерідко можна бачити сліди тиснення, які мають ідентифікаційне значення на мікрорівні.

її*

323

Розділ 5. Сліди засобів вчинення злочину

На документи відбитки печатки і штампа можуть бути нанесені не тільки з підроблених кліше, а й безпосередньо рисуванням, вологим копіюванням і нанесенням штрихів з плоских проміжних кліше. Розглянемо ознаки, які дозволяють виявляти підроблені документи.

Рисування відбитку печатки на документах застосовується дуже рідко, головним чином у разі переклейки фотознімку на паспорті, правах водія, військовому квитку тощо. Дорисовуючи частину печатки, злочинець намагається правильно виконати коло рамки, тому іноді на документі можна побачити ямку (прокол) від голки ніжки циркуля. Літери, як правило, не мають відповідного радіального нахилу (див. мал. 90,6), інтервали між ними не однакові, а форма не відповідає друкарському шрифтові. Рельєфні відбитки на вклеєному знімку наносять тисненням шариковою ручкою, іноді голкою.

Отже, знання наведених ознак відбитків печаток і штампів дають змогу визначити спосіб виготовлення печаток, професійні якості виконавця, застосовувані матеріали і технічні засоби, які належить шукати при збиранні матеріалів для ідентифікаційної криміналістичної експертизи. Ідентифікаційні дослідження здійснюються в експертних закладах за постановою слідчого про призначення експертизи.