23.7. Дослідження машинописних текстів

Друкарські машини поділяють на класи, типи і моделі. Розрізняють клас механічних машин ударної та безударної дії. В машинах ударної дії друк здійснюється ударом або тисненням друкуючої форми на папір, тобто контактно, а в безударних — дистанційно на основі фотофізичних і хімічних процесів. Тому друкуючі пристрої поділяють на важільні та безважільні. Типовими важільними друкуючими машинами є канцелярські, дорожні, портативні моделі: "Україна", "Москва", "Івіца", "Olimpia", "Continental", "Underwood" та ін. Безважільні машини — це принтери, плотери, ксерокси тощо.

324

Глава 23. Криміналістична документалістика

БУДЬЯКИЙ друкуючий пристрій містить літероносій і опорну площадку (опорний вал), між якими поміщають барвну стрічку і пакет паперу. Якщо прикчасти силу до літероносія, то виступаючш"і знак (літера), який є на останньому, здійснить відбиток на папері через барвну стрічку.

Літероносій — це пристрій, що містить повний набір знаків. Він може бути монолітним або складеним. У відомих побутових механічних друкарських машинках літероносії складені, знаки закріплені на важелях, які у механічних машинах приводяться в рух оператором, а в електрифікованих — електродвигуном. Рухаючись, важіль ударяє по опорному валу і здійснює відбиток літери. Монолітний літероносій являє собою єдине ціле (кулю, циліндр, диск, кільця та ін.), на поверхні якого розташований весь набір друкуючих знаків (мал. 91). Безважільні механічні друкарські машини з монолітними кульовими і циліндричними головками з'явилися у середині XX ст.

Мал. 91. Види літероносіїв у друкарських машинках:

а пелюстковий дисковод; б монолітний кульовий; в монолітний циліндровий

У сучасних друкуючих пристроях літероносій не містить набору усіх друкуючих знаків, а складається з окремих елементів, які дають змогу друкувати точки, відрізки прямих ї кривих ліній, з яких можна синтезувати (складати) будьякі знаки (мал. 92).

325

Розділ 5. Сліди засобів вчинення злочину

Такі літероносії одержали назву матриць, а спосіб друку — матричний.

Голка Муфта Пружина

\ ^

Красильна стрічка

Папір

Магнітне осердя

Магніт

Мал. 92. Друкуюча головка принтера

Матричний спосіб друку майже витиснув механічний друк. Але оскільки побутові друкуючі важільномеханічні машини ще частково збереглися, то нижче розглядаються ознаки старих, а потім — нових засобів друку.

Важільні машини характеризуються загальними і окремими ознаками, які дають змогу ідентифікувати друкарську машинку за машинописними текстами, встановлювати її вид і модель. До загальних ознак відносять: крок головного механізму, інтервал між рядками, марку шрифту і тип клавіатури.

Крок головного механізму — це відстань, на яку переміщується каретка при натисненні на клавішу або педаль. Крок головного механізму визначають за формулою Кгм = В/К, де В — відстань по рядку між штрихами однакових букв; К — кількість знаків між ними. Для підрахування кроку належить взяти довжину рядка в 1020 знаків і одержане значення В (у мм) розділити на кількість знаків у рядку, враховуючи й інтервали між словами.

Інтервал між рядками — це відстань між рядками, що виміряється між вершинами одноіменних знаків 14 (мал. 93). Для точності належить брати кілька рядків і загальну відстань ділити на і'х кількість.

Марка (тип) шрифту — це конфігурація та розмір знаків, літер. За висотою літер розрізняють шрифт дрібний (до 2,10 мм), середній (2,10 2,25 мм) і великий (понад 2,25 мм). Середні шриф

43R

Глава 23. Криміналістична документалістика

ти ставлять на канцелярські машини, дрібні — на портативні. За шириною знаків шрифти поділяють на широкі (2,64 мм), середні (2,30 мм) і вузькі (2,20 мм). За конфігурацією найбільш поширеними шрифтами є "Медіум", М2, М1, Р4, Р3, Р2, "Зірочка". Для визначення марки шрифту слід звертатися до фахівця або використовувати каталог шрифтів.

1 вибору позицЙ.яЯ повинні створюватись J

л, ^ U° • * \

од. " і

Особа,ра яку справляешься тиск,у всгх виг

суб"ектом процесуадьних ві'дносин, позаяк і ношення до порт^норо* гатунку манйіуляцгй.

Общттй пэдход к "^здания вчдеооадка дп I————————7?'——————————1 s

нека" структура представленных в цтф?''^'^ t

^ /» /л *< реализуются не тодько фунюрг храяек1" гтнсіг

ных лзд,но и подсішівобходтюй информации і

ознак та їх процесуальної фіксації в протоколі.

Окремі ознаки обумовлені не тільки конструктивними особливостями машинки, її літеродрукуючого механізму, а й головне — умовами і часом експлуатації, внаслідок якої у важільних і безважільних механічних і електричних машинках виникають

Розділ 5. Сліди засобів вчинення злочину

поломки (дефекти), котрі відображаються при друк}' як окремі ознаки. До них відносять: а) зміщення окремих знаків по вертикалі; б) змін)' нахилу; в) зміну інтервалів між знаками; г) нерівномірну інтенсивність забарвлення знака; д) непаралельність ліній вершин рядкових і заголовних знаків; е) непаралельність рядків 13 (див.

Розглянуті загальні і окремі ознаки характерні для важільних машинок, деякі з них властиві й безважільним друкарським машинкам з монолітним шрифтоносієм (кульові, пелюстководискові головки), наприклад зберігаються крок головного механізму, марка шрифту, інтервал між рядками. Відсутня і така окрема ознака, як вертикальне зміщення знаків, зміна нахилу літер і відстані між ними. Разом з тим окремі ознаки, що виникають у процесі експлуатації друкарських машинок, виявляються достатніми для дослідження.

Деякі відомості про сучасні друкуючі пристрої і ознаки, що відображаються на друкованих документах. Швидкий розвиток обчислювальної техніки і периферійних друкуючих пристроїв (принтерів) до них змінили технологію і практику виготовлення документів. Будьякий користувач одержав можливість самостійно виготовлювати документ на персональному комп'ютері, обирати форму, шрифт, кількість примірників і т.п. Принтери і плотери — це два види друкуючих пристроїв. Принтер фіксує літерову і цифрову інформацію, а плотер — графічну.

Розрізняють кілька видів принтерів: пелюсткові, термографічні, точковоматричні, струминні і лазерні. Пелюсткові і термографічні принтери внаслідок технічних причин не одержали належного розповсюдження, тому коротко розглянемо останні.

Точковий матричний принтер формує літеру, цифру або інший знак точками, розташованими в певній сітці, що називається матрицею 1 3 (мал. 94). В поліграфічній промисловості матричний спосіб формування знаків інформації є найпоширенішим після контактного. Для синтезування знака точками в друкуючому пристрої застосовується друкуюча головка, яка являє собою вертикальну матрицю з пакета голок (див. мал. 92). Між друкуючою головкою і опорним валом поміщено барвну стрічку і папір. Голки головки друкуючого пристрою приводяться в рух і через стрічку наносять точкове зображення знака, літери 4 (мал. 94).

Якість друку залежить від кількості голок у головці (9, 18, 24). При 9голчастій матриці якість друку є значно нижчою, ніж при 24голчастій.

Глава 23. Криміналістична документалістика

використовується кольорова барвна стрічка, яка має чотири основні та два комбіновані кольори, що дає змогу одержувати всі відтінки спектра сонячного світла.

^ ^ ^ •• • •• • • •• • •

•

*

• • • • • •

• • •

'..' : :...——

Мал. 94. Знаки, нанесені матричним друком:

1ї види формуючих матриць; 4 цифри, нанесені голкастим принтером; 5 точка, виконана голкою принтера через друкуючу плівку;

б точка, нанесена струменевим принтером

Струминний принтер працює за принципом вистрілювання барвника на папір. Спосіб формування знака також матричний. Друкуюча головка являє собою вертикальну матрицю, котра складається з капілярних трубочок, через які "вистрілюється" рідкий барвник, і отаким чином точками, матричним способом формується знак. У голчастому принтері зображення точки формується контактно, натисненнямударом, як і в механічній друкарській машинці через стрічку. Тому при достатньому збільшенні у відбитку точки видно структуру стрічки, краї зображення рівні 5 (мал. 94). У точці, нанесеній струминним принтером безконтактне, немає ніякої структури, барвник розташований рівномірно, краї знака не мають чіткої лінії б (мал. 94).

Деякі фірми використовують в струминних принтерах друкуючі головки з одним соплом. "Вистрілювані" крапельки барвника при польоті одержують електричний заряд, а потім в електромагнітному полі управляються системами, що відхиляються, і подібно до електронного променю формують на екрані зображення літер, знаків. Струминні кольорові принтери нерідко використовуються злочинцями для виготовлення фальшивих грошей, підробки цінних паперів тощо.

Лазерний принтер — найбільш удосконалений друкуючий пристрій. Тут принцип друку заснований на здатності матеріалу

329

Розділ 5.

змінювати свою фоточуттєвість під дією світла. Основними елементами лазерного принтера є лазерний діод, дзеркало, що обертається, і фоточуттєвий барабан. За допомогою дзеркала лазерний промінь, який формує зображення, спрямовують на фоточуттєвий барабан, на якому утворюється приховане електростатичне зображення. Потім на барабан наносять забарвлений діелектрик (тонер), який прилипає до заряджених міспь. Після цього по барабану нагрітим валиком прокочують папір, і розм'якшений барвник, який прилипає до паперу (мал. 95).

Мал. 95. Принципіальна схема будови електростатичного друкуючого пристрою (лазерний принтер, ксерокс)

Лазерні принтери зробили переворот в поліграфічній промисловості, оскільки якість лазерного друку не поступається високому друкарському і дає змогу кожному, хто володіє комп'ютером, лазерним принтером, мати власну друкарню. Саме це злочинці і використовують для підробки не тільки документів, а й

грошей, валюти, цінних паперів. Особливо це стосується кольорових лазерних принтерів, які дозволяють відтворювати будьяку гаму кольорів сонячного спектра.

Плотери — це периферійні пристрої, які відтворюють графічну інформацію при автоматизованому проектуванні. Увід графічної інформації здійснюється за допомогою графопобудовників векторного або растрового типу, а також фотооптичного — "Відеографа".

Оглад і дослідження друкованих документів. Як уже зазначалося, друкуючі пристрої можуть бути ударної та безударної дії. У першому випадку — це безконтактні механічні друкарські машини різного призначення (побутові, друкарські, нумератори, печатки, штампи і т.п.), у другому — безконтактні і вельми різноманітні (фотографічні, електрофотографічні, електрографічні, електрохімічні, електроіскрові, електротермічні, термографічні, струминні, ферографічні). Кожний спосіб друку має свої особли

330

Глава 23. Криміналістична документалистика

вості та очевидні ознаки, які відображаються в тексті. Оскільки в сучасних друкуючих пристроях найбільш поширеним способом є електрографічний, то саме на його основі працюють усі ксерокси. Розглянемо коротко цей спосіб друку.

Електрофотографія — новий перспективний напрямок у науковій і прикладній фотографії. На відміну від звичайної фотографії, заснованої на використанні фотохімічних явищ, електрофотографія — це фотоелектричний процес, в якому для утворення прихованого зображення використовується явище фотопровідності діелектриків і напівпровідників. Розглянемо принцип роботи електрофотографічного друку, який використовується в ксероксах, на прикладі моделі електронного приладу «Rank Xeronic», котрий працює у двох режимах: як периферійний пристрій для виводу інформації з ЕОМ, персонального комп'ютера і в режимі копіювання. Перед початком роботи зарядний пристрій 12, (мал. 95) заряджає селеновий (напівпровідниковий) барабан //. Якщо ксерокс використовується як термінал з комп'ютером, то електронний блок 4 формує зображення на екрані електроннопроменевої трубки 5, яке об'єктив 6 зчитує і надсилає на барабан 11. Якщо ксерокс працює в режимі копіювання об'єкта 2, включається скануючий пристрій 1,3,7 і транслює сигнал на барабан 11, де виникає приховане електростатичне зображення. Потім проявний пристрій 8 здійснює проявлення прихованого зображення шляхом нанесення на барабан порошку тонера. Одержане на барабані зображення є проміжним і переноситься на папір 9, який притискується роликом 10 до барабана. Порошок тонера містить кам'яновугільну смолу, котра під дією термопристрою 10 розм'якшується і міцно прилипає до паперу 9.

Поява електрофотографічних пристроїв друку змінила технологію видавничої справи. Для видання книги, газети, будьякого документа достатньо змоделювати його на комп'ютері, скинути складання на дискету, а потім з неї віддрукувати складене. Кольорові ксерокси дають змогу копіювати кольорову продукцію на поліграфічному рівні.

При огляді машинописного тексту документа перш за все слід установити, на чому він віддрукований: на звичайній канцелярській друкарській машинці або сучасному друкуючому пристрої — принтері, ксероксі та ін.

У першому випадку відбиток утворюється внаслідок удару (натиснення) друкованої форми (мал. 96), на якій знаходився барвник. Тому барвник у штрихах знаків розподілений рівномірно, краї рівні, денеде видимі сліди видавлювання барвника зпід друкованої форми, особливо на гербовому папері (мал. 97).

331

Роздуі 5. Сліди засобів вчинення злочину

1 2

Мал. 96. Друкуюча поліграфічна форма:

1 кегль; 2 пробіл

У другому вилажу відбиток знака також утворюється внаслідок удару (натиснення), але барвника на друкованій формі немає. Він знаходиться над поверхнею паперу. Штрихи відбитків літер, нанесених через барвну стрічку або копіювальний папір, відображають їх структуру: при достатньому збільшенні у відбитку видно структуру переплетення тканини стрічки, а в штрихах копіювального паперу — частки сажі, кольорового неорганічного барвника при кольоровому тексті.

Якщо виявиться, що текст нанесений через барвну стрічку (копіювальний папір), то в ході подальшого дослідження можна визначити модель друкарської машинки;

чи є вона пристроєм з монолітним або складеним літероноаєм. Складений літероносій у вигляді одиночних важелів належить до побутових друкарських машин старих зразків. Тексти, віддруко

4 5 6 Мал. 97. Знаки, нанесені різними засобами друку:

/ контактний голкастий принтер; 2 безконтактний променевий принтер; 3 електростатичний лазерний принтер; 4 ксерокс;

5,6 поліграфічний глибокий друк

332

Глава 23. Криміналістична документалістика

ваш на таких машинках, можна досить легко відрізнити від тих, котрі віддруковано на машинках з монолітним літероносієм, за окремими ознаками

Так, якщо текст надрукований на друкарських машинках з монолітним літероноаєм (наприклад, "Ромашка", "Агидель", "Bonus", "Diablo", "Sistems" та ін.), які також наносять відбитки літер ударом через красильну стрічку (копіювальний папір), то відрізнити такі тексти один від одного важко. Загальні ознаки машинописних текстів зберігаються і можуть бути однаковими, але не зберігаються типові окремі ознаки. Оскільки друкуючі форми — літери нерухомо закріплені на літероносії, то під час друку вони зберігають однакові інтервали між літерами, які в старих машинках змінюються внаслідок викривлення важелів. Відхилення літер від вертикального положення також не може бути, якщо машинка не зіпсована. У тексті немає і такої окремої ознаки, як виступання літер над верхнім рядком або опускання під нижнім. У текстах зберігається індивідуальна ознака — деформування знака. При зміні літероносія кульової головки — дискапелюстки для переходу на інший шрифт (мову) змінюються і загальні ознаки, які відбивають розташування знаків на поверхні монолітного літероносія.

Навіть при поверхневому огляді машинописного і друкарського текстів у документі його не можна сплутати з текстом, нанесеним матричним друком.

Матричний спосіб формування знаків використаний у принтерах, плотерах і ксероксах, які мають конструктивні особливості, що дає змогу диференціювати їх за друкованим текстом у документах. Спосіб формування знаків однаковий, але способи відображення інформації на папері різні: контактний (голчастий), струминний і електростатичний.

Матричний друк характеризується тим, що друкована форма складається з дискретних елементів "голок" або мікрокапілярних трубочоксопел. Тому знак (літера) формується у вигляді забарвлених відбитків голок і забарвлених точок, нанесених "вистрілюванням" барвника із сопла мікрокапіляра. Точки наносяться голками через барвну стрічку. За такою ознакою можна легко відрізняти голчасті принтери від струминних.

При мікроскопічному дослідженні матричних знаківвідбитків можна визначити вид головки принтера, а отже, його модель. Відомо, що головка принтера являє собою вертикальну матрицю голок. У вертикальному штриху знака можна підрахувати кількість точок і таким чином попередньо визначити вид головок принтера 56 (див. мал. 94).

333

Розділ 5. Сліди засобів вчинення злочину

Матричний друк здійснюється в автоматичному режимі за спеціальною програмою, тобто можна обрати будьякий шрифт, його розміри, форму, інтервали між знаками і рядками, запрограмувати поля, абзаци та ін. Отже, загальні традиційні ознаки машинописного тексту в даному тексті не можна брати за основу диференціації, оскільки вони зберігаються до зміни програми друку, що може зробити оператор.

Складніше відрізняти тексти, нанесені за принципом матричного друку лазерними принтерами, ксероксами та іншими подібними пристроями. Характерною ознакою, що в даному випадку відображається в текстах, є спосіб відображення інформації на папері: струминний або електрофотографічний. Штрихи літер лазерного друку мають характерний блиск при вертикальному освітленні. Тексти, віддруковані на струминному принтері, блиску не мають, барвник розчиняється, лінії штрихів нерівні. Якщо друк кольоровий, то знаки складаються з кольорових точок (плям): чотирьох додаткових і двох складених. Проте навіть за участю фахівця при огляді не завжди можливо встановити потрібне і тому належить провести технікокриміналістичну експертизу документів.

Підготовка матеріалів для технікокриміналістичної експертизи документів. Технікокриміналістична експертиза машинописних документів розв'язує комплексні ідентифікаційні та неідентифікаційні завдання: а) здійснює ототожнення друкарських машинок — механічних важільних і з монолітними літероносіями; б) встановлює групову належність за машинописним текстом сучасних друкуючих засобів з голчастим та струминним засобами відображення інформації; в) здійснює диференціацію способів відображення на носії інформації (електрофотографічний, термографічний, термічний та ін.) і пристроїв, що працюють за конкретним способом. Що стосується механічних машин, то іноді аналіз тексту дає змогу встановити оператора (автора, який віддрукував текст).

Неідентифікаційні завдання з'ясовують, на одній чи на кількох машинках віддруковано досліджуваний документ; чи yd фрагменти документа виконано за один прийом без витягнення паперу з машини або якась частина є додрукованою пізніше; яка кількість примірників віддрукована в одній закладці; яка давність виготовлення документа (друкованого тексту).

Для розв'язання таких завдань у достатній кількості мають бути подані якісні вільні та експериментальні зразки. Оскільки окремі ознаки і більшість загальних нестійкі, а їх ідентифікаційний період обмежений строками капітального або профілактичного ремонту друкарської машинки, остільки вільні зразки в часовому вимірі мають бути однаковими, тобто віддрукованими

334

Глава 23. Кріїміналіспшчна документалістика

в той же час. При цьому може виявитися, що досліджуваний документ віддрукований, наприклад, 12.07.76, а машинка ремонтувалася 13.07.76. Зрозуміло, слідчий мусить встановлювати ці обставини, а потім робити виїмку зразків.

Експериментальні зразки відбираються згідно зі ст. 199 КПК України. Слідчий ггідготовлює текст, який пропонує друкарці надрукувати. Якщо ставиться питання про встановлення тексту, то друкарка має бути кваліфікованою. Нерідко експериментальні зразки пропонують надрукувати особі, відносно якої здійснюється ототожнення. Машинописного тексту має бути достатньо, в усякому разі, щоб yd знаки клавіатури були тричі відтворені. У числі експериментальних зразків усі знаки верхнього і нижнього регістрів слідоносія обов'язково повинні бути віддруковані по порядку. Потім належить промити шрифт і повторити процедуру. Експериментальні зразки матричних друкуючих пристроїв відбирає слідчий за участю фахівця. Зразки беруть у різних режимах роботи пристрою, приблизно на такому ж папері, що і досліджуваний документ, із застосуванням однакових барвників, барвної стрічки, копіювального паперу, якщо текст був віддрукований за його допомогою. Необхідно одержати зразки друкуючої матриці (головки принтера), а також знаків, сформованих даною головкою. Наприклад, належить встановити, як 9голчастий принтер формує конкретні літери, що підлягають дослідженню (додруковані, вставлені в текст) або як 18голчастий принтер формує ті ж знаки, літери. Зрозуміло, вільні зразки мають за часом відповідати даті виконання документів досліджуваного тексту.

Проблема ототожнення засобів матричного і струминного друку за їх друкованою продукцією сучасною криміналістикою поки що не вирішена.