<<
>>

Предмет судової балістики та об’єкти балістичних досліджень

Історія розвитку зброї та її застосування у злочинних цілях починається з появи холодної зброї. З винаходом пороху та вогнепальної зброї все частіше для вчинення злочинів застосовуються пістолети, револьвери, пістолети-кулемети тощо, а також різного роду вибухові пристрої.

Першими, хто проводив дослідження зброї, снарядів та слідів їх дії, були медики та хіміки. Так, до наших часів дійшли дані щодо першого лікарського огляду трупа кравця датського принца Вольдемара, який помер від вогнепального ушкодження, отриманого з пищалі під час полювання. Відомий російський вчений М.І. Пирогов у XIX ст. також проводив балістичні дослідження. Історію розвитку подібних досліджень достатньо описано у літературі[40].

З 1990-х років для вчинення злочинів все частіше стали використовуватися пневматичні, газові пістолети, атипова зброя, що становить особливу суспільну небезпеку. У зв’язку із цим істотно ускладнилися, стали більш об’ємними й різноманітними завдання зі збирання слідів застосування зброї, вибухових пристроїв, їх дослідження та використання в розкритті й розслідуванні злочинів. Водночас такі завдання у переважній більшості є схожими, оскільки застосування будь-якого виду зброї характеризується безліччю аналогічних наслідків: слідів впливу на людину й навколишнє середовище, наявності слідів вибухових речовин, наявності снаряду та елементів вибухового пристрою, що уражують. Це обумовлює спільність техніко-криміналістичних методів і засобів, застосовуваних з метою вирішення названих завдань, що нині розглядаються в межах однієї галузі.

Криміналістичне дослідження зброї, боєприпасів, вибухівок та слідів їх застосування є одним з важливих наукових напрямків досліджень і складає окремий розділ криміналістичної техніки. Ми погоджуємось з думками певної групи науковців, які визначають дану галузь як «криміналістичне зброєзнавство». З розвитком науки та винаходом нових видів зброї, заснованих на дії, наприклад, рентгенівського, лазерного або нейтронного випромінювання, на жаль, не можна не передбачити застосування їх у злочинних цілях.

Не менш небезпечною є також хімічна, бактеріологічна та ядерна зброя. У зв’язку з її можливим використанням у майбутньому в злочинних цілях має розширитись і відповідна галузь криміналістичної науки.

Сучасна система галузі, яку можна визначити як «криміналістичне дослідження вогнепальної та холодної зброї, боєприпасів, вибухівок та слідів їх застосування», включає три підгалузі: дослідження вогнепальної зброї, боєприпасів і слідів їх застосування (судова балістика); дослідження вибухових речовин та пристроїв і слідів їх застосування (криміналістична вибухотехніка); дослідження холодної зброї та слідів її застосування.

Окремі вчені (наприклад, В.М. Плескачевський) як структурну частину додатково пропонують включити ще й «дослідження нетрадиційних видів зброї». У свою чергу, В.В. Агафонов, А.Г. Філіппов пропонують додатково такі частини, як «дослідження метальної зброї й слідів її застосування» та «дослідження інших видів зброї, спеціальних засобів і слідів їх застосування». Але питання щодо включення зазначених частин до системи галузі поки що є дискусійним.

Безпосередні об’єкти, що досліджуються в межах галузі, доцільно поділити на окремі групи таким чином:

- об’єкти-предмети: ручна нарізна та гладкоствольна вогнепальна зброя (стародавня і сучасна); вибухові пристрої промислового та саморобного виробництва; холодна зброя та побутові ножі; окремі частини і приладдя зброї (наприклад, магазин, затвор, рукоять, шомпол, протирка, кобура тощо); боєприпаси та їх компоненти (патрони, кулі, гільзи, пижі, капсулі); засоби, пристрої, інструменти, використані для виготовлення зброї чи спорядження боєприпасів (наприклад, злитки свинцевих та інших металевих сплавів, форми для штампування дробу або куль, напівфабрикати, заготовки, креслення і зліпки окремих частин зброї, а також різноманітний інструмент); предмети, що не є зброєю, але зовнішньо подібні до неї - будівельно-монтажні, стартові пістолети, макети зброї, запальнички й іграшки у вигляді зброї тощо;

- об’єкти-речовини: вибухові речовини, їх компоненти й продукти згоряння на уражених предметах, одязі й тілі людини, сліди змащення, частки металу тощо;

- об’єкти, на яких відобразились сліди дії зброї: ушкодження (перешкоди зі слідами застосування зброї; елементи обстановки, що була піддана впливу вибуху, тощо); предмети зі слідами зберігання зброї (наприклад, замасковані під схованки книги, дерев’яні бруски тощо).

Розглянемо судову балістику як підгалузь криміналістичного зброєзнавства, що має найбільш вагоме значення для розслідування кримінальних правопорушень. Злочини, що мають відношення до використання зброї, у більшості випадків набувають значного резонансу у суспільстві. Це стосується не тільки замовних чи інших умисних вбивств, а й злочинів корисливо-насильницького спрямування, низки посягань на громадську безпеку, зокрема бандитизм (ст. 257 КК), терористичний акт (ст. 258 КК), незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами та вибуховими речовинами (ст. 263 КК) та ін.

Термін «балістика» (від грецького «ballo» - кидати, метати) привнесений у криміналістику з військово-технічної науки. У військовій справі балістика - наука про політ снарядів при стрільбі, включаючи прямування кулі (дробу) як у каналі ствола (внутрішня балістика), так і після вильоту зі ствола зброї (зовнішня балістика). Наукові основи судової балістики формувались у процесі активного пристосування досягнень природничих і технічних наук до потреб судочинства.

Істотний вплив на їх формування мали принципи воєнних наук, артилерії, загальної балістики, військово-польової хірургії.

Досягнення в цих галузях дали змогу виявити криміналістично вагомі закономірності дії вогнепальної зброї, руху снаряду як в каналі стволу, так і за певною траєкторією, дії снаряду на перешкоду тощо. Розвиток судової балістики тісно пов’язаний з розвитком і досягненнями криміналістичної трасології. Так, трасологічні методи широко використовуються в ідентифікаційних дослідженнях зброї, боєприпасів, куль, гільз. Судова балістика широко застосовує досягнення фізики, хімії, судової медицини, судової фотографії. Зокрема, судова медицина вивчає вогнепальні ушкодження на тілі людини. Фізичними і фізико-хімічними методами визначають якісно-кількісний склад дробу, слідів металізації на ушкоджених снарядами об’єктах тощо. Судово-балістична експертиза проводиться із застосуванням різноманітних оптичних приладів, фотографії, спектрографії, рентгенографії.

Потреба в застосуванні судово-балістичних знань може виникнути під час розслідування будь-якого злочину, коли виявляють вогнепальну зброю, бойові чи мисливські припаси, труп зі слідами вогнепального ушкодження чи інші відповідні об’єкти. Пізнання особливостей і ознак зазначених об’єктів, установлення закономірностей механізму утворення слідів зброї складають предмет судової балістики. Можна зазначити, що судова (криміналістична) балістика - галузь криміналістичної техніки, що вивчає вогнепальну зброю і сліди її застосування та розробляє засоби і методи дослідження балістичних об’єктів з метою розслідування злочинів.

Збирання й дослідження названих об’єктів здійснюється із застосуванням тактичних прийомів і техніко-криміналістичних методів і засобів. При цьому вирішуються як ідентифікаційні, так і діагностичні завдання. Під час дослідження зброї виникають різноманітні питання, які розв’язуються проведенням слідчого огляду та судово-балістичної експертизи.

Завдання, що вирішуються під час балістичних досліджень, поділяються на дві категорії: ідентифікаційні та діагностичні.

До ідентифікаційних слід віднести:

- ототожнення зброї за стріляними кулями, гільзами, дробом (наприклад, чи з даної зброї відстріляно кулю, гільзу; з одного чи різних екземплярів зброї відстріляно дві кулі або гільзи, виявлені в різних місцях тощо);

- ідентифікація встановленням цілого за частками (наприклад, чи були куля і гільза до пострілу частинами одного патрона; чи був паперовий пиж частиною аркуша паперу тощо).

До діагностичних належать:

- встановлення групової належності зброї та боєприпасів, їх компонентів, частин (наприклад, до якого виду чи зразку належать патрон, куля, гільза; зі зброї якої моделі (системи) відстріляно дану кулю, гільзу, тощо);

- визначення властивостей вогнепальної зброї та боєприпасів до неї (наприклад, чи є досліджуваний об’єкт вогнепальною зброєю; чи є вогнепальна зброя справною і придатною для стрільби; чи можна з даної зброї здійснити постріл без натискання на спусковий гачок тощо);

- встановлення окремих обставин застосування вогнепальної зброї (наприклад, встановлення факту здійснення пострілу; визначення напрямку і дистанції пострілу, місцезнаходження особи, що стріляла; встановлення взаємного розташування зброї та перешкоди, кількості пострілів тощо).

Вирішення наведених та інших завдань має велике значення для розкриття і розслідування злочинів, пов’язаних зі зброєю та боєприпасами.

1.

<< | >>
Источник: М. Ю. Будзієвський. Криміналістика (курс лекцій) : навчальний посібник / М. Ю. Будзієвський,О. В. Лускатов, І. В. Пиріг, В. М. Плетенець, К. О. Чаплинський, Ю. А. Чаплинська. - Д. : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ,2013. - 397 с.. 2013

Еще по теме Предмет судової балістики та об’єкти балістичних досліджень:

  1. Інформаційні системи підрозділів Експертної служби МВС України
  2. Лекція 2 Методологічні основи криміналістики. Криміналістична ідентифікація та діагностика
  3. Лекція 3 Концептуальні положення криміналістичної техніки
  4. Засоби криміналістичної техніки
  5. Лекція 9 Криміналістичне дослідження вогнепальної і холодної зброї та слідів її застосування
  6. Предмет судової балістики та об’єкти балістичних досліджень
  7. Поняття вогнепальної зброї та її класифікація
  8. Лекція 10 Інформаційно-довідкове забезпечення розкриття та розслідування злочинів
  9. § 2. Система розділу криміналістики (криміналістична техніка)
  10. § 3. Засоби криміналістичної техніки
  11. § 4. Методи криміналістичної техніки
  12. § 1. Поняття і предмет дослідження судової балістики
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -